Великі ставки

На момент, коли пишу ці рядки, з’явилися повідомлення, що американці виявили під Багдадом хімічний завод подвійного призначення, який, можливо, виробляв хімічну зброю. Водночас тон репортажів у ЗМІ СНД вкрай негативний, а громадська думка в Україні обурена діями Америки. Як це було і під час інтервенції в колишню Югославію, знову постали всі антиамериканські стереотипи: Америка — агресор, який прагне захопити світ, і як сказали б росіяни, тільки Росія спроможна захистити світовий устрій від зловісних планів Америки. Суть навіть не в тому, наскільки морально з боку Росії приймати від США допомогу у великій кількості (тільки Ізраїль та Єгипет отримують більше від американських платників податків), а потім колесити світом у спробах створити таку собі коаліцію, як це було під час нещодавнього турне президента Путіна по Китаю та Індії, здатну стримати експансію країни, від якої Росія так вільно приймає гроші. І не в тій очевидній гордості, з якою російські телеканали ГРТ і «НТВ-Мир» одночасно демонструють бюлетені чеченського референдуму, де, схоже, є графа для помітки «так», але нема куди поставити «ні». Річ у тому, що країна, громадянином якої я є, розпочала війну, не будучи здатна переконати більшу частину світу, що Ірак справді має зброю масового знищення, від якої США мають намір захистити світ. «Ми її ще не знайшли, але обов’язково знайдемо», — кажуть американські воєначальники, і тоді війна буде виправдана постфактум. Тим часом російська військова розвідка стверджує на телебаченні, що Ірак не має такої зброї.

Хто виявиться правим? Схоже, ніхто цього не знає. Чи намагався хтось в американському істеблішменті підрахувати збитки, яких буде завдано репутації Америки, якщо вона не знайде зброї, яка, за її твердженнями, така небезпечна, що довелося розпочати війну? Це певно підштовхне Україну, яка коливається на межі руху до Європи або до Євразії, убік центра гравітації, тобто Росії — яка, попри все своє бажання приймати американські щедроти, навряд чи колись стане справжнім другом Америки або створить у себе соціоекономічну та політичну систему, сумісну з європейськими стандартами. Російський президент назвав дії Америки проти Саддама Хусейна великою політичною помилкою, і в такому разі він безумовно виявиться правим. У цій — пострадянській — частині світу наслідки можуть бути справді катастрофічними. Мимоволі замислишся, чи розуміє хтось у Вашингтоні, наскільки високими є ставки в його іракській грі?