Відкриття наступного сезону під загрозою
Навряд чи приймальна комісія візьме гріх на душу й підпише перед початком наступного сезону акт приймання будівлі театру. За словами генерального директора і художнього керівника театру Анатолія Мокренка, ситуація критична: «Пройшло 12 років після реконструкції. Якщо терміново не вживати заходів, то можливі найсумніші наслідки. Просів фундамент, тече дах, на стінах з'явилися тріщини, відвалюється ліпнина».
Підбиваючи підсумки минулого сезону, почати слід було б iз фрази «Незважаючи на...»: незважаючи ні на що вдалося поставити шість вистав — «Дон Жуан», «Леді Макбет», «Трубадур», «Коппелія», «Панночка і хуліган» і «Чи почуєш ти мене?». При цьому театр не отримав ані шеляга від держави на ці роботи. Викручувалися власними силами. Використали старий реквізит і костюми, кошти, зароблені на гастролях і, звичайно, особисті зв'язки. (Наприклад, Алекс Урсуляк, у пам'ять про навчання в Київському хореографічному училищі поставив виставу «Чи почуєш ти мене?».)
У творчих планах театру постановка балету «Вікінги». Німецький режисер Гензель запропонував поставити оперу «Ромео і Джульєтта» і сам же шукає меценатів для цієї витівки. У «портфелі» керівництва Національної опери України лежить клавір Олексія Костіна «Султан і Роксолана», є надія зробити нову редакцію опери «Кармен». Але в самому колективі Національної опери — бродіння, багато в чому завдяки значним затримкам і без того мізерних зарплат. Так що, наскільки невеликі шанси побачити нові постановки, настільки ж ймовірно не долічитися в наступному сезоні багатьох знайомих імен. От і виходить, що колишні наші стають чужими зірками: Кочерга, Лук'янець, Костюков, Дворовенко, Білоцерківський. Список можна продовжити. Хто наступний?
