Відмовитися від «інсайдерської економіки»

Ніколи ще Україна не мала таких сприятливих умов, як зараз, для реалізації своєї стратегічної політики і реформ, що має вирішальне значення для майбутнього розвитку країни. Більшість економічних тенденцій і короткострокових перспектив в Україні залишаються позитивними. Такого висновку дійшли міжнародні й українські експерти, що готували для Світового банку грунтовне дослідження — Меморандум про економічний розвиток України: «Україна: формування основи для стабільного зростання». Це основний звіт про економічний розвиток країни, що надається раді директорів і керівництву Світового банку.

Під час презентації меморандуму в Києві провідний економіст Світового банку Джон Литвак відзначив стрімке зростання і високу макроекономічну стабільність української економіки, починаючи з 2000 року. До кінця 2003 року офіційний ВВП був на 30% вищий, ніж 1997 року. Протягом цього періоду обсяг промислового виробництва зріс приблизно на 56%, а інвестиції в основний капітал — вдвічі. З середини 2000 року вдалося приборкати інфляцію, одночасно з цим швидкими темпами розвивалися кредитні ринки.

Дослідники вказують на те, що економічне зростання останніх років є наслiдком сприятливих зовнішніх чинників (високі ціни на товари українського експорту), економічної політики, що проводиться урядом, значних інституційних змін. Разом з тим проблеми майбутнього уявляються дуже серйозними. Виглядають непередбачуваними зовнішні чинники, тоді як інвестиційний клімат далеко не найкращий. Інвестиції в економіку досягли всього лише 20% ВВП. «Для України це, звичайно, не катастрофа, але дуже низький показник для забезпечення стабільного розвитку протягом тривалого періоду», — вважає Д. Литвак. Нинішні тенденції економічного зростання, зазначається в меморандумі, можуть значно ослабитися у середньостроковій перспективі, якщо у вищих ешелонах влади не буде чіткого бачення цілей майбутнього розвитку країни.

Експерти Світового банку звертають увагу на проблему великих фінансово-промислових груп (ФПГ), якi мають тісні відносини з органами державної влади і чинять прямий тиск на суди і регуляторні органи. «Деякі ФПГ стали настільки сильними, що блокують інституційний розвиток в Україні», — сказав Д. Литвак. Виникає небезпека, що така модель «інсайдерскої економіки», що базується на неформальних відносинах, може стати однією з перешкод на шляху подальшого розвитку країни. Відмовившись від «інсайдерскої моделі», уряд, за словами Д. Литвака, на ділі забезпечив би верховенство права, законність і рівність конкуренції в бізнесі. Це підвищило б довір’я до уряду.

Україна, на думку Д. Литвака, зараз перебуває на роздоріжжі: яку стратегію обере, так і розвиватиметься в майбутньому. Світовий банк закликає її наслідувати стратегію європейського вибору і зазначає, що серед країн СНД (включаючи Росію) Україна має найбільші потенційні можливості для успішної євроінтеграції. Наслідування європейського курсу значно просунуло б Україну на світові ринки і наблизило б її до стандартів ЄС, говориться в меморандумі.

Природно, на презентації була порушена і тема стабільності національної валюти. «Ми вважаємо рішення Нацбанку прив’язати вартість гривні до долара таким, що базується на монетарній політиці, і воно має свої переваги. Це почалося тоді, коли було мало довір’я до гривні, і таке рішення підтримало зростання попиту на гроші. Зараз він в Україні зростає швидше, ніж у будь-якій іншій країні (в цьому ряду можна ще назвати Китай), — вважає старший економіст Світового банку Марк Девіс. — Це сприяє підвищенню довір’я до фінансової політики в країні». Разом з тим експерт зазначає, що «прив’язка» до долара була «хорошою політикою» після кризи 1998 року, але зараз, коли «є чинники, що ведуть до девальвації гривні», потрібно застосовувати більше гнучкості в обмінному курсі. Гривня має бути «пов’язана» одночасно з кількома валютами, що дозволить встановити її істинну вартість. За словами М. Девіса, це треба робити в кращі, а не в гірші часи.