Володимир СТЕЛЬМАХ: Не треба плутати конкурентоспроможність iз девальвацією гривні

Голова Національного банку України Володимир Стельмах песимістично оцінює можливість створення лобістської групи на базі банкірів, які стали депутатами. Водночас він відзначає посилення парламентського лобі, яке відстоює інтереси компаній-експортерів, і домагатиметься девальвації гривні. Втім, Стельмах абсолютно переконаний, що суттєвого коригування валютної політики держави найближчим часом очікувати не слід. Наслідки парламентських виборів для фінансової політики в державі — в бліц- інтерв’ю голови НБУ Володимира Стельмаха.

— За підсумками парламентських виборів, від Донбасу більшість депутатів тепер не комуністи, а представники підприємств-експортерів. Наскільки великим є ризик посилення тиску на НБУ з метою вигідної, наприклад металургам, девальвації курсу гривні?

— Таке лобі дійсно створене. Є галузь, яка надзвичайно хотіла б, щоб її перманентний фінансовий стан забезпечувався пониженням курсу національної валюти. Причому це лобі плутає питання конкурентоспроможності і ефективності. Вони чомусь думають, що конкурентоспроможність — це пониження валютного курсу. Але це десь одна десята від усіх чинників, які забезпечують конкурентоспроможність. І тому ми, безумовно, це питання дуже глибоко аналізуємо, але не виходимо з потреб якоїсь галузі чи якогось лобі. Ми виходимо з потреб усієї економіки. А ці потреби вимагають стабільності національної валюти. Ми будемо балансувати таким чином, щоб не тільки ті, хто має доступ до валюти, а й ті, хто повинен використовувати імпортну сировину, або, обладнання завозити наприклад, теж мали належну ефективність своєї діяльності. У тому числі і за рахунок курсу гривні.

— Чи не настав час, на вашу думку, покласти край дискусії щодо девальваційної чи антидевальваційної курсової політики? Адже це створює додаткові ризики на фінансових ринках?

— Я думаю, що цьому не можна покласти край. Тому що це не просто дискусія, це загальносуспільна тенденція, та й загальносвітова. Ось дивіться — Японія і Аргентина. Два різнi полюси. Японія здійснювала економічну політику на девальвації національної валюти — до чого прийшла? Там криза банківської системи. А в Аргентині навпаки — робилося свого часу все для ревальвації своєї національної валюти — і те ж саме відбулося. Висновок: є конкретні економічні умови, етап розвитку конкретної країни, і тільки це треба враховувати, щоб не допустити удару по економіці.

— Що буде ініціювати найближчим часом Нацбанк, аби задовольнити вимогу уряду щодо зниження ставок на кредитному ринку?

— Ми будемо у Верховній Раді добиватися, щоб як невідкладні були розглянуті закони про захист кредитора. У нас є розуміння Президента з цього приводу. Нинішні закони, які діють, постійно погіршують умови для кредиторів. Зараз за законом можна абсолютно спокійно взяти гроші, і потім їх не повертати. Також у нас є і стратегічні плани. Це створення фінансових фондів, які б могли мобілізувати кошти середньострокового і довгострокового призначення для інвестування в економіку. Ось якщо ці два підходи ми реалізуємо, можна буде очікувати суттєвого зниження ціни кредитiв.

— Досить велика група банкірів стала депутатами. Чи будете ви з них створювати своєрідний банкірський клуб, щоб лобіювати потрібні закони?

— Що таке депутат? Він може приймати рішення, яке потім прикривається імунітетом недоторканності. З грошима цього не можна дозволяти. Виходячи з того, як депутати- банкіри постійно відтягували у минулому парламенті закони на захист кредитора, видно, що вони поки що не усвідомили свою роль.

— Базові галузі-експортери України зараз показують невтішні результати. Чи не створює це загрозу зменшення обсягів пропозиції долару на валютному ринку?

— Поки що ми не помічаємо ніякого спаду. У нас був, так би мовити, кон’юнктурний спад в металургії, але це було компенсоване великим експортом сільськогосподарської продукції. Також є позитив за статистикою експорту у перші два місяці цього року. Темпи зростання експорту були вищими, ніж імпорту. Тобто валютно-курсова політика сприяла заміщенню імпорту. Це стосується і металургів. Вони тільки змінили напрям реалізації продукції — зовнішня реалізація зменшилась, але внутрішня збільшилась. І це дуже важливо, оскільки реалізація металопродукції на внутрішньому ринку проходить дорожче, ніж на зовнішньому. Як наслідок, і структура експорту у нас змінилася. Збільшилась питома вага готової продукції. Це правильний напрямок.