Вибори - завтра, але "партія війни" вже перемогла?

Якщо судити з повідомлень інформагентств, у Криму йде підготовка до війни. Хоча йменується "заходами для забезпечення порядку". За офіційними повідомленнями, МВС додатково відправила до Криму батальйон внутрішніх військ, загін міліції особливого призначення "Беркут", кілька вертольотів, що "увійдуть до складу оперативної групи, яка забезпечує вибори в Криму". "Керівники правоохоронних органів наділені широкими повноваженнями у виборі передбачених законодавством засобів..."

"Якщо буде застосоване насильство - відповідь буде адекватною", - заявив лідер меджлісу Мустафа Джемильов.

Послідовність подій така. Спочатку представник Президента в Криму Василь Кисельов напередодні кримськотатарського мітингу видає "екстрене звернення" до громадян Криму, а офіційне телебачення озвучує тези у жанрі "Батьківщина в небезпеці". Потім, під час мітингу, оточеного рівноцінною кількістю особового складу силових відомств, центральною вулицею їздять машини із зенітними установками. З учасниками мітингу, котрі вимагають надання права кримським татарам (близько 90 тисячам осіб), які не мають українського громадянства, голосувати на виборах, зустрічається глава парламенту Олександр Мороз, обіцяючи 24 березня повернутися до закону про вибори. Ніяких ексцесів поки що не відбувається. 23 березня з кримськотатарськими лідерами зустрічається глава адміністрації Євген Кушнарьов. 24-го, після інформації з Верховної Ради, кримські татари, котрі мітингують, зривають зло біля будівлі Компартії Криму, перекривають дороги та залізничні колії. Відбувається зіткнення з міліцією на вокзалі. Людей заспокоюють обіцянкою зустрічі лідерів з Президентом. 25 березня на брифінгу Євген Кушнарьов обурюється Верховною Радою, обіцяє Указ Президента, що надасть частині негромадян право брати участь у виборах і запевняє, що "кримські татари - також народ України". У цей же час у Криму міліцейський генерал Геннадій Москаль демонструє войовничість, повідомляє про стягнуті до Криму додаткові сили, про вимогу ГУ МВС до прокуратури порушити карні справи стосовно організаторів мітингу 24 березня (слід гадати - лідерів народу). 26 березня з'являється заява Генпрокуратури, МВС, СБ і Нацгвардії України, у якій окрім попередження, яке звучало як погроза, народові України й усьому світові повідомляється: "Серед окремих лідерів і активістів кримськотатарського національного руху генеруються ідеї зриву виборів, звучать заклики до акцій непокори, організації масових безпорядків, погромів, інших неконституційних дій під час такої важливої для України події, як вибори".

І це після того, що на екстреному засіданні меджлісу прийняли й оприлюднили ухвалу: ніякої блокади виборів, нікому не заважати, але пікетами біля кожної виборчої дільниці, де татарам відмовлять взяти участь у вирішенні своєї долі на своїй же батьківщині, висловити ставлення до цього свавілля - в основному, для міжнародних спостерігачів.

Апогеєм, як на кориді, став вихід 26 березня на всі телеекрани сюжету, у якому Президент заявив, що не готує ніякого Указу, а татари "самі винні", що не встигли отримати громадянство, звинуватив "сили серед кримських татар, які не хочуть стабільності" і, взагалі, висловив думку, що "якби не було приводу з відсутністю громадянства - вони б знайшли інший, щоб загострювати ситуацію". А далі гарант повідомив: "Влада повинна навести порядок" - увага! - "у тому числі й під час проведення виборів" (?!).

... Мало хто знає, що на 23 березня на 16-ту годину було призначено зустріч Президента з Мустафою Джемілєвим. І квиток у нього був на ранковий літак. А напередодні увечері зателефонував представник Президента Василь Кисельов і повідомив, що у справах НДП прилітає глава адміністрації Євген Кушнарьов, напевно, якісь зміни, треба зустрітися з ним. Джемілєв зателефонував у Міннац, що готував зустріч з Президентом, там підтвердили - все залишається в силі. Однак Кушнарьов переконав лідера меджлісу, що йому невідомо про намічену зустріч і що з Президентом логічно зустрічатися після 24-го березня, тобто після рішення Верховної Ради. Лідер меджлісу, який частіше зустрічається з міжнародними діячами, аніж з державними чиновниками, інтригу не розгадав і не поїхав. А з Міннацу телефонує потім Юрій Бєлуха, котрий займається справами депортованих: чому не приїхали, перепустка була замовлена, всім влетіло, що не забезпечили зустріч з Президентом... Про все це розказав мені Мустафа Джемілєв з висновком: "Якісь сили через Кисельова з Кушнарьовим цілеспрямовано зірвали поїздку до Кучми 23 березня".

А назавтра було 24 березня - засідання ВР, відоме "нерішення" і події, що закінчилися зіткненнями, кийками по татарських спинах і різаними ранами у ні в чому не винних міліціонерів. "Я переконаний, - говорить лідер меджлісу, - те, що сталося 24-го березня - це наслідки "тиску" зенітками. Стільки народу зібралося з певним настроєм виключно після нерозумної демонстрації сили". Навіть Кушнарьов, за словами Мустафи-аги, обурено поцікавився у Криму: "Який ідіот дав команду витягнути зенітки?" Знову неув'язка вийшла в оточенні Президента: п. Горбулін, наприклад, гучно заявляє: "Нічого страшного в тому, що вони поїздили містом..."

"Ми були всі уражені, що до такої дурості може скотитися Президент, від якого ми чекали на справедливе рішення" - так з властивою йому визначеністю прокоментував звинувачення Президента Мустафа Джемілєв кореспондентові "Дня". Ми розмовляли о другій годині ночі, після засідання меджлісу, який вирішував - як бути, на 28 березня намічено черговий мітинг. "Мустафа, а може Кучма згадав, що ви відкрито закликали не голосувати за нього на президентських виборах - ще Мєшков тоді радів, що вам це відгукнеться?" "Може бути. А те, що кримськотатарський народ завжди був єдиною в Криму продержавницькою силою - вже неважливо? Ми дійшли висновку, що саме Президент зацікавлений у нагнітанні напруженості в Криму, в "непередбачуваному" розвиткові подій. А потім, залежно від результатів виборів, їх можна чи то визнати, чи то назвати зірваними, такими що не відбулися". Лідер меджлісу вважає: "Зараз найстрашніше в тому, що як би спокійно ми себе не поводили, якщо провокація владою запланована - вона станеться". То ж може є сенс зламати ці плани і відмінити мітинг? Треба знати кримських татарів, які пройшли комуністичний терор, табори, заслання і підпілля, щоб визнати відповідь Мустафи Джемілєва цілком закономірною: "Виходить, що ми злякалися. Якщо ми здрейфимо перед цим шантажем, - ми надовго програємо - і в політичних, і в економічних своїх правах". Мустафа-ага сказав мені, що і Євген Марчук телефонував, просив утриматися від будь-яких дій. "Він краще за інших знає і розуміє обстановку, - сказав Джемілєв. - Все перевернулося: влада нагнітає обстановку, а опозиція намагається її розрядити. Я його запевнив, що з нашого боку нічого не готується. І про це скажу всім на прес-конференції".

Непослідовні, нерозумні дії влади можна було б приписати особистим властивостям і рисам її носіїв. Але те, що Президент Туреччини Сулейман Демірель знаходить час зустрічатися з лідером кримськотатарського народу, перед яким встає турецький парламент, а Президент Леонід Кучма - не знаходить цього; що після комуністичних діячів ніхто не дозволяв собі так небезпечно зухвало розмовляти з народом, який повернувся, який має міжнародне співчуття і підтримку, зовсім інакше можна розглядати зараз, коли, якщо вірити інформації народного депутата Терьохіна, на російських кораблях в Україні планується розміщення ядерної зброї, що зміцнює "червону лінію Примакова" і націленої на традиційно нелюбого противника Росії - нашу сусідку Туреччину. Що ми ще готові зробити у відповідь на панське поплескування російською дланню по плечу українського Президента з обіцянками зберегти його як Президента? Якщо Туреччина заступиться за кримських татарів, у разі чого погромлених українською владою, - чи це буде достатнім обгрунтуванням для розміщення російських ядерних боєголовок на території без'ядерної позаблокової України?..