Виховання бюджетом: урок другий
Судячи з усього, нинішній бюджетний процес загрожує Кабінету Міністрів України серйозними неприємностями. Принаймні, деякі з них уже очевидні. Бюджетний регламент порушено за повною програмою: невдача повторного голосування у другому читанні, схоже, остаточно поставила хрест на «плідній» співпраці профільного комітету з урядом. Із запропонованої О. Турчиновим резолюції, яка цього разу більше нагадувала промову на передвиборному мітингу, а не серйозний аналіз пропозицій уряду, зрозуміло одне — бюджетний процес остаточно перемістився з фінансово-економічної площини в політичну.
Цим, очевидно, пояснюється і перший «завал» другого читання минулого четверга, що відбувся буквально через дві години після того, як прем’єр-міністр Анатолій Кін ах вступив до передвиборного блоку «За єдину Україну», і обвинувачення О. Турчинова на адресу уряду, який начебто «приховує» близько 11 млрд. «бюджетних» гривень, і спроби Бюджетного комітету скоротити наступного року витрати на ДПАУ і р яд міністерств, і, зрештою, бажання його ж «роздути» бюджет до 52,3 млрд. грн. (за принципом: чим більше — тим краще)...
Хоч як би там було, політична вага А. Кінаха може стати тим самим каменем, який потягне на дно «найсоціальніший», за переконаннями уряду, бюджет-2002. І хоча міністр фінансів Ігор Мітюков запевняє, що дві невдачі економічної Конституції ніяк не пов’язані зі вступом А. Кінаха до передвиборного блоку, ситуація навколо проекту бюджету показала, що ініціатори «приведення і посадки» прем’єра у блок «За ЄдУ» припустилися першої серйозної політичної помилки. Зрештою, можна було спочатку дочекатися прийняття бюджету, а вже потім поповнити і без того «зоряний» блок ще однією яскравою фігурою.
Нагадаємо, що позавчора практично весь правий центр Верховної Ради підтримав затвердження бюджету у другому читанні. І тільки небажання голосувати фракцій «Яблуко», «Реформи-Конгрес» і «Батьківщина» не дали можливості подолати очікуваний опір лівих сил. «Ми готові до компромісу, але ми хочемо публічних домовленостей з урядом. Це головна наша вимога. Уряд сьогодні намагається вести непублічні переговори: я — тобі, ти — мені», — пояснив учора «Дню» лідер «Яблука» Михайло Бродський. Як другий аргумент він вказав передвиборну активність прем’єр-міністра України. «З цієї причини бюджет, з одного боку, отримав додаткові голоси. З іншого — недоотримав їх», — підкреслив лідер фракції. «Просто деякі фракції, — наводить контраргументи парламентаріям І. Мітюков, — намагаються у контексті бюджетного процесу торгуватися, виграти додаткові політичні дивіденди під час підготовки до виборів».
«Присутність Анатолія Кінаха під час голосування у сесійній залі могла вiдіграти позитивну роль, і документ міг бути прийнятий», — сказав «Дню» Віктор Суслов (один з двох депутатів фракції «Яблуко», які проголосували за бюджет і ризикують поплатитися за це, за словами М. Бродського, своїми партквитками). Не виключено, голова уряду дійсно гіпнотично впливає на окремих парламентаріїв. Однак деякі депутати переконані, що повторна невдача голосування по бюджету — не що інше, як спроба відправити Кінаха у відставку. «Вже зараз йде поділ місць у виконавчій владі», — повідомив «Дню» В. Суслов. Це при діючому прем’єрові! Але конкретизувати своє висловлювання народний депутат відмовився.
Водночас позиція уряду щодо бюджету виглядає досить жорстко. «Я не бачу необхідності переглядати базові параметри бюджету. Мене не лякає варіант, якщо ми до кінця року не встигнемо у парламенті прийняти держбюджет-2002. Для нас поганий бюджет — це не вибір, це не варіант», — стверджує І. Мітюков. Що, проте, не перешкодило йому у процесі попереднього доопрацювання бюджету (з 29 листопада до 6 грудня) «знайти можливість» збільшити його витратну частину на 1 млрд. 150 млн. грн.
Поки ж прогноз песимістів близький до реальності: бюджетний процес стає елементом передвиборних торгів. Схоже, допомогти Кінаху здатні тільки більш сильні гравці.
КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР. Перший заступник голови Верховної Ради Віктор Медведчук заявив, що на даний момент йдеться «не про зрив, а про затримку бюджетного процесу». Перший віце-спікер зазначив, що парламент повинен був розглянути бюджет у другому читанні не пізніше 20 листопада, як передбачено Бюджетним кодексом. «Однак ми знаходимося на початку виборчої кампанії, коли політичні сили активізують свою діяльність в аспекті роботи над окремими положеннями бюджету», — підкреслив він. За словами В.Медведчука, Верховна Рада «ще має час» — 13 і 20 грудня — для прийняття бюджету, а у разі необхідності депутати можуть до Нового року виділити ще один день для прийняття бюджету, повідомляє Інтерфакс-Україна. Перший віце-спікер також відзначив, що «процес узгодження» між Кабінетом Міністрів і Верховною Радою триває. За його словами, сьогодні у Кабінету Міністрів «є додаткові можливості», оскільки в умовах повторного другого читання можна внести зміни до прибуткової та витратної частин бюджету і «задовольнити принципові положення окремих політичних сил і депутатів».
КОМЕНТАРІ
Вікторія ПІДГІРНА , Центр соціально-політичного проектування:
— Можна сказати, що неприйняття бюджету у другому читанні — це природна реакція парламенту на включення прем’єра у політичну боротьбу. Природно, після деяких роздумів парламент таки прийме бюджет, і країна увійде в 2002 рік з нормальним бюджетом. Однак відреагувати на те, що зробив Кінах, давши згоду на вступ до блоку «За єдину Україну» «Партії підприємців і промисловців», парламент повинен був. Це свiдчить про те, що парламентський процес увійшов у досить гостру фазу, виборча кампанія у повному розпалі. Природно, парламент не міг не відреагувати, тому що він не може не боротися з тенденцією монополізації, яку проводить нинішня влада, створюючи супергіперпартію «За єдину Україну». У зв’язку з цим можна сказати, що партії, котрі входять до парламенту, повинні були захистити свої позиції від активного використання адміністративного ресурсу. Вони є мимовільними прихильниками розвитку політичної конкуренції, оскільки концентрація адміністративного ресурсу за відсутності розвинених політичних ресурсів більшості партій (вони не володіють розвиненою регіональною інфраструктурою, не користуються достатньою підтримкою населення) примушує їх шукати засоби протидії проти використання цього ресурсу. Адміністративний ресурс виявився нерозосередженим, як це було у багатьох країнах перехідного періоду — Бразилії, Аргентині, Філіппінах — а навпаки, сконцентрованим. Партія влади керується цілком чіткими орієнтирами — вона все робить правильно для того, щоб отримати повномасштабну перемогу, однак для інших партій це надто невигідно. Друге: така реакція була частково пов’язана з інформацією (хоч це ближче до чуток), що Кабмін планує виділити досить великі кошти на підтримку кампанії «За єдину Україну». І реакція на бюджет та інші законопроекти показує, що ця інформація дійшла до певної частини парламентських партій. Вони вирішили, що буде доцільно натякнути про неможливість нецільового використання бюджетних коштів тільки однією політичною партією. Я вважаю, бюджет все одно буде прийнято, просто парламентаріям потрібно було попередити таким чином владу про те, що вони готові розглядати проблему чесних виборів і стежити за фальсифікаціями, якщо відбуватиметься повна концентрація всіх ресурсів влади на полюсі тільки однієї партії.
Микола ТОМЕНКО , директор Інституту політики:
— У цій ситуації можливі два пояснення. І обидва вони носять політичний характер, на мою думку. Перше пояснення об’єктивного характеру, тому що воно пов’язане не стільки з позицією Анатолія Кінаха як прем’єр-міністра, скільки з розумінням правлячою політичною елітою і владою важливого завдання наступних парламентських виборів. Виходячи з цього, аргумент щодо використання коштів від приватизації, на мою думку, окрім прагматичного раціонального підходу, який пропонує уряд, містить і політично- кон’юнктурний, який провокує опозицію або просто інші політичні партії, які не є в блоці «За єдину Україну», поставити під сумнів те, що уряд і система влади не використають серйозні фінансові потоки, які все одно надходитимуть від приватизації, але які у варіанті бюджету уряду не будуть чітко розписані по статтях видатків. Те, що значна кількість фракцій звертала увагу саме на «незадіяність» в бюджеті достатньо великої суми доходів від приватизації, як на мене, має суто політичний передвиборний характер.
— Друга причина теж політична, але більше суб’єктивна. На мою думку, достатньо багато політиків, зокрема пропрезидентської орієнтації, і перш за все, ті, які вирішили разом діяти в блоці «За єдину Україну», не зацікавлені в тому, щоб Анатолій Кінах ставав на сьогоднішній день фігурою №1 і в списку блоку, і в процесі передвиборчої кампанії. Очевидно, вони зацікавлені в тому, щоб, з одного боку, такою фігурою був Володимир Литвин, з іншого — щоб лідери інших політичних партій мали можливість після вдалої виборчої кампанії претендувати на посади прем’єра чи віце-прем’єрів. І зміцнення Анатолія Кінаха сьогодні для його колег — активних і авторитетних політиків всередині «За єдину Україну» — є небезпечним. В будь-якому разі, вони самі це так трактують. Через це якісь політичні успіхи (а прийняття бюджету — це достатньо серйозний успіх) насправді не з дуже великою радістю сприймається всередині блоку. Якщо проаналізувати позицію Партії регіонів, позицію інших депутатів, які не «кидаються на амбразуру», щоб прийняти бюджет, і одночасно є засновниками блоку «За ЄдУ», можна сказати, що це свого роду своєрідне попередження, небажання того, щоб Кінах активно позиціювався як один із лідерів блоку. Його місце колеги по блоку бачать в виконанні обов’язків прем’єр-міністра, який мусить здати пост після парламентських виборів.
