Вирiшить парламент...

Україною зроблено перший крок по направленню своїх солдатів у регіон Перської затоки. Про готовність це зробити раніше заявляв Президент Леонід Кучма. Учора під час засідання Ради національної безпеки та оборони України було прийняте відповідне рішення.

«Прийняте рішення, яке схвалює пропозиції Міністерства закордонних справ і Міністерства оборони щодо направлення окремого батальйону радіаційного, хімічного та біологічного захисту для участі в захисті населення країн Перської з атоки і Близького сходу та в ліквідації можливих наслідків масового ураження на території держав регіону», — наголосив пiсля завершення засідання секретар РНБОУ Євген Марчук. Вiн зазначив, що українські солдати не брати муть безпосередньої участі у бойових діях, якщо такі відбудуться. Крім того, батальйон буде дислокований не на території Іраку, а в однiй з країн регіону Перської затоки.

Секретар РНБОУ підкреслив, що прийняте учора рішення не можна вважати «остаточним», оскільки для відправки підрозділу Збройних сил України до іншої держави необхідне дотримання спеціальної процедури. Остаточне ж рішення прийматиметься Верховною Радою. Перед цим Україна повинна отримати запрошення від країни, де буде розміщений український батальйон. Зараз, сказав секретар РНБОУ, відбуваються переговори з двома країнами регіону, які межують з Іраком. Після того, як буде отримано запрошення, необхiдно укласти відповідну угоду з державою, яка з таким запрошенням звернулася. Потім цей документ мають ратифікувати парламенти двох держав. Секретар РНБОУ підкреслив, що відправка українського батальйону до Затоки відбуватиметься не в рамках миротворчої місії, а згідно з законом «Про порядок направлення підрозділів Міністерства оборони України до іноземних держав».

дення радіологічної розвідки районів, маршрутів, дегазації, дезактивації та дезінфекції, як територій, так і військової техніки», — заявляв раніше начальник Генерального штабу Збройних сил України Олександр Затинайко.

Є. Марчук підкреслив, що звернення Вашингтона по допомогу саме до України є «добрим знаком», оскільки «свідчить про високий клас» підрозділів української армії. Відповідаючи на запитання журналістів щодо згасання «кольчужного скандалу», секретар РНБОУ висловив думку, що ця справа «відійшла на другий план. Сподіваюсь, що відійде на третій план, оскільки не було надано доказів».

Є. Марчук, утім, не став прогнозувати, чи підтримає Верховна Рада останнє рішення РНБОУ про відправку наших військових до Затоки: «Треба буде роз’яснити, що це значить. Я не можу сказати, що це легко, просто і стовідсотково». Тим часом ситуація навколо Іраку розвивається в напрямку війни.

Велика Британія рекомендувала своїм співвітчизникам залишити регіон Перської затоки. Франція та Росія розпочали евакуацію своїх громадян з Іраку. Невідомою на час підготовки матеріалу залишалася доля українських громадян, яких наразі в Іраку перебуває більше двохсот. Як повідомляли раніше у Міністерстві закордонних

Крім того, для цього не є обов’язковою відповідна резолюція Ради Безпеки ООН. Наразі, зазначив Марчук, міністерствам і відомствам дано доручення вирішити усі питання, пов’язані з відправкою солдат — зокрема, правові та фінансові. Приміром, тільки транспортування батальйону обійдеться Україні в 20 млн. гривень. Секретар РНБОУ також наголосив, що підставою для відправки батальйону буде не нота Сполучених Штатів із відповідним запитом, яка була передана Президенту України, а «запрошення країни дислокації батальйону». Марчук визнав, що перебування українського батальйону у регіоні Перської затоки пов’язане з ризиком. «Коли застосовується хімічна чи біологічна зброя, то це можна порівняти з ядерною війною», — сказав він, висловлюючи сподівання, що таку зброю у разі воєнних дій все ж таки не буде використано.

Секретар РНБОУ також додав, що витрати, пов’язані з компенсацією шкоди здоров’ю і життю українських військовослужбовців, будуть здійснюватися згідно з внутрішнім законодавством України і міжнародними нормами.

Батальйон із дезактивації місцевості, постраждалої від застосування зброї масового знищення, зараз дислокується в Самборі (Львівської області), і укомплектований технікою й особовим складом. «Якщо таке рішення (із відправки солдатів у регіон Затоки. — Ред. ) ухвалять, то батальйон буде готовий виконувати завдання із провесправ України, їх мають вивозити російські рятувальники. Поспішність держав в евакуації вказує на підвищення ризиків, пов’язаних із подальшим перебуванням в Іраку.

Коли розпочнеться війна? Питання, яке турбує увесь світ. Поки що Сполученим Штатам і Великій Британії не вдалося переконати більшість членів Ради Безпеки у необхідності застосування сили проти Іраку. Міжнародні інспектори ООН, які вже майже три місяці шукають в Іраку зброю масового знищення, поки що говорили лише про відсутність будь-яких доказів про порушення Багдадом санкцій. Дипломатичні джерела повідомили АП, що США і Велика Британія найближчим часом представлять на розгляд РБ ООН нову резолюцію. Це буде в кінці поточного тижня або на початку наступного. Головний акцент у документі робитиметься на «серйозних наслідках», про які Багдад попереджали в попередній резолюції під номером 1441. Якщо РБ ООН визнає факт поганого співробітництва іракського керівництва з інспекторами, це може стати фактичним приводом для «серйозних наслідків». Цілком імовірно — воєнних дій. Американська «Вашингтон Таймс» із посиланням на представників Пентагону повідомила, що війна може розпочатися вже в середині березня.

КОМЕНТАРI

Ігор СЕМИВОЛОС, директор Центру близькосхідних досліджень:

— Відправка українського батальйону до Іраку була б цілком природною, якщо Рада Безпеки ООН прийме резолюцію, яка б передбачала застосування сили щодо Іраку. Такий крок відповідав би інтеграційним процесам Києва щодо європейського співтовариства. Якщо ж така резолюція не буде ухвалена і Сполучені Штати здійснять акт агресії, то тоді, гадаю, виникне багато питань і з приводу присутності українських солдатів у Іраку. Не підлягає сумніву факт, що переважна більшість громадян України на сьогодні не підтримує війни проти Іраку. Така тенденція збігається з тенденцією європейських країн у цілому. Але, думаю, що ситуація дещо зміниться, якщо Рада Безпеки дасть санкцію на використання сили. За умов важливості і аргументованості прийнятої резолюції можлива певна зміна громадської думки. Якщо Вашингтон не доведе міжнародній спільноті, що застосування сили є єдиним шансом для роззброєння Іраку, то виникнуть величезні проблеми — може загостритися криза між США і Євросоюзом.

Олександр СУШКО, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:

— Прохання США надіслати до регіону конфлікту український батальйон хімічного та бактеріологічного захисту — ознака пошуку Вашингтоном можливих інструментів співпраці, які б засвідчували, що Україна не виключена з євроатлантичних систем. Сьогодні Україні важливо підтвердити репутацію держави, яка бере активну участь у міжнародній військово-політичній співпраці. Звісно, поки що не вирішено питання мандату, за яким будуть діяти міжнародні сили в Іраку, але вже очевидно, що військового конфлікту, швидше за все, не уникнути. Якщо ми декларуємо свою зацікавленість у євроатлантичній співпраці, потрібно скористатися з наявних пропозицій. Важливим є не тільки геополітичне, але й технологічне залучення Збройних сил нашої країни до того, що називається «новою війною», операцій в нових технологічних умовах, коли на перший план висувається застосування зброї масового ураження й відповідно необхідність протидії цьому застосуванню. Участь у такій операції була б гарною школою для наших Збройних сил.