За голосуванням у в’язницях повинні стежити спостерігачі,

Минулого четверга Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова продовжила свій інспекційний рейд органами попереднього ув’язнення громадян.

Зі слів Уповноваженого, вона разом із журналістами намагається, виявляючи порушення, пройти весь той шлях, який доводиться пройти нашим співгромадянам після затримання міліцією. Таким чином, уже зазнали перевірок районні управління міліції, приймачі- розподільники для дорослих і неповнолітніх, ізолятори тимчасового ув’язнення. А тепер настала черга для перевірки установ пенітенціарної системи. Одним із перших подібної перевірки зазнав Слідчий ізолятор № 13, більше відомий у народі як «Лук’янівка». Тут, зазначила Н. Карпачова, як, проте, і в усіх подібних установах України загалом, спостерігається помітний прогрес. Зокрема, з 80% вікон зняли так звані залізні «жалюзі», замінивши їх на ґрати. «Для мене одним із питань першорядної важливості є доступ світла і свіжого повітря у камери», — сказала Уповноважений. І дійсно, порівнювати камери з «жалюзями», де навіть удень постійно панує напівтемрява, з тими, які обладнані звичайними ґратами, — навіть не випадає. Крім того, слід враховувати і чинник переповненості СІЗО: так, на сьогоднішній день у ньому знаходяться 3327 чоловік, при тому, що установа розрахована на перебування у ній 3250 ув’язнених. Однак, незважаючи на «перевантаження» у 77 чоловік, повідомив начальник СІЗО Іван Скоробагач, усі ув’язнені мають окремі спальні місця. Тим часом, крім «звичних» категорій ув’язнених, у СІЗО знаходяться ще й близько двадцяти чоловік, засуджених до нової міри покарання — «шокового арешту» — для повнолітніх це 6 місяців позбавлення волі без права на побачення і передачі. У перспективі для них планується створення спеціальних арештних будинків, однак, як зазначив голова Департаменту з питань виконання покарань Володимир Лєвочкін, більш оптимальним виходом в умовах нестачі коштів було б виділення певної кількості місць у СІЗО для утримання таких ув’язнених.

Однією з найважливіших проблем утримання ув’язнених та підслідних осіб, було і залишається харчування. За підрахунками апарату Уповноваженого з прав людини, держава виділяє близько двох гривень на день на харчування для одного ув’язненого. Зі слів Володимира Лєвочкіна, проблеми з м’ясом, рибою, жирами існують, однак підсобні господарства, власні пекарні і закупівлі продуктів на тендерній основі дають можливість забезпечити «нормальне триразове харчування». Крім того, зі слів Н. Карпачової, необхідно збільшити гранично можливу вагу передачі, яка на сьогоднішній день становить 8 кілограмiв на місяць. Як заявляли у розмові з кореспондентом «Дня» батьки тих, хто перебуває у СІЗО, передати ці посилки буває надзвичайно складно. Насторожує також і той факт, що, незважаючи на бадьорі рапорти керівництва ізолятора, родичі ув’язнених стверджують, що над їхніми рідними у СІЗО знущаються, б’ють, морять голодом, не надають медичну допомогу. А крім того, зі слів Н. Карпачової, дійсно величезною проблемою залишається масоване використання нашими судами арешту як превентивної міри для підозрюваних. А тим часом, за її даними, практично кожен, після розгляду справи в суді, виходить з Лук’янівки виправданим.

До речі, відповідаючи на запитання «Дня» стосовно права осіб, які перебувають в ув’язненні, на вільне голосування 31 березня, Н. Карпачова сказала, що враховуючи те, що в Україні в місцях позбавлення волі знаходиться понад 220 тисяч осіб (що, враховуючи традиційну для України явку виборців складає близько одного відсотка голосів виборців. — Авт. ), необхідно забезпечити в установах пенітенціарної системи максимально прозорі і чесні вибори. Це, за її словами, стане можливим лише за умови обов’язкової присутності спостерігачів. І зараз, зазначила Н. Карпачова, необхідно посилити контроль за цим процесом на всіх рівнях. «Будемо сподіватися, що система прозорості, яка створюється зараз різними політичними силами, ЦВК та міжнародними організаціями, дасть можливість забезпечити максимально прозорі і чесні вибори», — підкреслила вона.