Запит — на національний прагматизм

Агентство соціальних досліджень (АСД) нещодавно провело Всеукраїнське соціологічне опитування на тему: «Потреба у створенні нової політичної сили в контексті електоральних преференцій населення України». Польовий етап був проведений 9—14 березня 2009 року, ще до виборів у Тернополі. Фаворитами виборчих гонок, як і очікувалося, стали важкоатлети Партія регіонів (19,2%) і БЮТ (15,4%). Але їхні рейтинги значно поменшали. Проте впевнено долають трьохвідсотковий бар’єр блок Яценюка (6,9%) блок Литвина (5,2%), КПУ (3,4%), і «За Україну!» (3,2%). Президент агентства Валерій Загороднюк зробив висновок, що на роль нової політичної сили може претендувати блок Яценюка і «За Україну!» Кириленка.

У принципі, ніякої сенсації у цьому опитуванні немає. Про те, що в українському суспільстві існує запит на нових лідерів, експерти і соціологи кажуть уже давно. І вибори в Тернополі тому яскраве підтвердження. Але ось, що примітно: всі нові лідери «топчуться» на «помаранчевому» електораті. Схід як і раніше залишається неподільною вотчиною Януковича. Чому ніхто з «молодих і розумних» навіть не намагається серйозно зайнятися південно-східним електоратом? Як змінилося політичне життя України після тернопільських виборів? Про це та й інше ми поговорили з політологом Вадимом Карасьовим.

— Деякі експерти назвали вибори в Тернополі переломним моментом у новітній політичній історії України. Ви згодні з такою оцінкою?

— Це поки що не відкритий і не закритий перелом. Поки що рано на нього накладати гіпс. У принципі, на цих виборах виявилися нові тенденції. Але повторю, це ще не перелом. Це поки що начерки, чернетки майбутніх партійних композицій і комбінацій. По-перше, Західна Україна висуває нових лідерів. Поки що лише висуває. Інша річ — чи вдасться їм стати загальнонаціональними. А по-друге, відбуваються значні зміни в партійно-політичній системі Західної України. «Наша Україна» 2006 року, а БЮТ 2009-го втратили монополію на представництво західноукраїнського електорату. А це в свою чергу приводить до того, що ця тенденція до двопартійності (БЮТ і ПР) сьогодні може бути блокована. Створення мегакоаліцій зараз під великим питанням.

— Добре це для України чи погано?

— Для України це чудово. Цей союз був би небезпечний зовсім не тому, що вони могли узурпувати владу, або змінити Конституцію під свої інтереси. Якби ПР і БЮТ створили коаліцію, це б свідчило, що партійний центр України здвинувся в бік Росії. Але виборець Західної України, поки що в Тернополі, на це відреагував. Він прореагував на можливість біпартійності. І ситуація на Західній Україні стала розмиватися. БЮТ втратив монополію в Західній Україні, як до цього втратила монополію «Наша Україна».

— Які ще тенденції продемонстрували ці вибори?

— Ці вибори продемонстрували, що старі «рухи» або ті політичні сили, що потрапили в гравітаційне поле БЮТ, не користуються популярністю і рейтинг довіри до них падає. З’являються нові політики і нові партії. У Тернополі, до речі, виграв ще «Єдиний центр». Подобається це комусь чи ні.

— Але ви ж самі розумієте, що люди голосували за губернатора, який очолив список ЄЦ?

— Це також зіграло свою роль. Але, вибачте, новий молодий губернатор тямущий, осудний, прагматичний і разом із тим стоїть на національній платформі — це ніби оновлений бренд національних демократів у бік більшого національного прагматизму.

Є нові націоналісти Тягнибока. Хоч у мене багато питань щодо подальшої еволюції цієї політичної сили. Але якби у виборах брав участь Яценюк, результати «Свободи» були б набагато меншими.

— Якщо зараз, з урахуванням тернопільського досвіду, промоделювати результати дострокових парламентських виборів, наприклад, влітку цього року, щоб ми отримали в результаті?

— Напевно, Партія регіонів гордо б підносилася на фоні менших політичних сил. Партії меншого розміру — це БЮТ (навряд чи вони отримають стільки ж голосів, скільки 2007 року), це блок Яценюка, це «За Україну» Кириленка. Я не виключаю, що може трьохвідсотковий бар’єр подолати ЄЦ, а з іншого боку — комуністи та блок Литвина. І ми бачимо більш фрагментовану і децентралізовану структуру парламенту, що дає можливість парламенту бути більш гнучким, не замикаючи українську політику в цю конфліктну трійку Ющенко—Тимошенко —Янукович.

Тому важливий підсумок тернопільських виборів — це деконцентрація партійно-політичної системи України. Поки що за рахунок розвитку політичних переваг на Західній Україні, за рахунок того, що Блок Тимошенко втратив монополію на провідні позиції у Західній Україні.

— Вадиме Юрійовичу, як ви вважаєте, чи можлива в найближчому майбутньому поява «східних» тягнибоків, яценюків або кириленків? Чому на південному сході зберігається монополія Партії регіонів?

— По-перше, Партія регіонів в опозиції. Яка опозиція — це вже інше питання. Але Партія регіонів не при владі, вона не несе відповідальності за кризу. По-друге, Партія регіонів — це досить могутній альянс бізнесменів, регіональних еліт, бюрократів і політиків для зниження ризиків внутрішніх розколів. Високий рейтинг Віктора Януковича — це гарантія від розколів. Чому в Януковича не з’являється конкурентів? На сході не було зачарування і розчарування. «Біло-сині» не виграли вибори 2004 року. Вони їх програли. Тому очікувань від помаранчевої революції на сході України не було. У них не було поствиборчої ейфорії. Вони функціонували зовсім в іншому емоційному режимі.

А в «помаранчевому» блоці відбувалося розполовинення, боротьба. «Наша Україна» перебуває в стані рецесії. Західна Україна виявила, що Юлія Тимошенко проводить стосовно Москви незрозумілу політику і почала шукати нових політиків із «помаранчевого» середовища. Чому шукають нових? Бо тут існували постреволюційні очікування і розчарування. Чого не було на сході України, любов і лад, райська благодать.

— Виходить Янукович у східному регіоні — це назавжди?

— Ця тимчасова самотність. І вона в будь-якому разі закінчиться після 2010 року. Наприклад, Янукович виграє президентські вибори...

— Хіба це можливо? Він, здається, в першому турі вибирає весь свій електорат...

— Абсолютно вірно, але ми виходимо з найпозитивнішого сценарію для Партії регіонів та Януковича. Отже, він виграє президентські вибори. І що відбувається? Відразу приходять у рух групи Клюєва, Ахметова, Фірташа. Поки що Янукович їм потрібен — як таран на шляху до президентської вершини, як тільки він цієї вершини досягне, з Партією регіонів буде те саме, що і з «Нашою Україною» — там з’являться інші лідери. І почнеться боротьба за те, щоб цю партію взяти під себе. А хіба в «Нашій Україні» відбувалося не це? Адже проблема «Нашої України» в тому, що коли Ющенко став Президентом, його соратники почали думати, як цю партію приватизувати під себе і стати посередником між Президентом і партією.

А якщо Янукович програє, так тим більше — Партія регіонів почне шукати місце під новим політичним сонцем. І почнуться дуже інтенсивні процеси перепозиціонування, як усередині ПР, так і загалом в українському політичному просторі.

— А як ви оцінюєте ситуацію в «помаранчевому» блоці?

— Насправді, це позитивна динаміка.

— ??

— «Наша Україна» створювалася 2002 року для певних завдань, і ці завдання виконані. БЮТ, напевно, свої завдання не виконає, бо існують великі сумніви, що Юлія Тимошенко ці президентські вибори виграє. БЮТ, до речі, чекає те саме, що й «Нашу Україну». Це свідчить про те, що наша партійна система не затверділа. Що вона відносно плинна, як і плинне наше життя. Як і плинні наші інтереси.