ЗАПИТАННЯ «Дня» <BR>Брехня як передвиборна технологія
Ольга ТАУКАЧ , генеральний директор ТК «Гравіс», ведуча програми «Саме ті. Дебати» (УТ-1):
— Мої уявлення про українських політиків завдяки теледебатам значно розширилися. Враховуючи те, що виборча компанія в розпалі, хотілося б максимально уникнути персоналізації оцінок. Скажу тільки, що багато лідерів, з якими мені довелося зустрітися в ефірі ток-шоу «Саме ті. Дебати» викликають щире запитання — хто і навіщо йде сьогодні в політику?
Мені не відомий політик Михайло Савенко, лідер Компартії (об’єднаної). Тому його відмова від участі в теледебатах ніяк не вплинула на мої уявлення про нього. Демарш Сергія Довганя, лідера Селянської партії України, який за п’ять хвилин до початку прямого ефіру на УТ-1 13.03.2002 залишив студію, пославшись на те, що його опонент — партія «Нова генерація України» — дуже молодий, розчарував мене в цьому політикові.
Наскільки вірні мої враження і наскільки вони співпадають з громадською думкою — дізнаємося 31 березня.
Ганна БЕЗУЛИК , ведуча теледебатів («1+1»):
— Практично ні, але деякі речі, які існували на рівні особистих думок і припущень, набули практичного підтвердження.
Дмитро КИСЕЛЬОВ , головний редактор інформаційної служби ICTV, ведучий теледебатів:
— Мабуть, корекція відбулася. З одного боку, я не чекав, що агресивні політики будуть виглядати на дебатах ще більш агресивно, тим самим підміняючи змістовність. А з іншого боку — я здивований, що, скажiмо, Віктор Андрійович Ющенко — людина публічна і, загалом, яскрава — виявився не готовий до дебатів на телебаченні в прямому ефірі на умовах змагальності. Не знаю, можливо, він ще погодиться (це було б добре), наші запрошення постійно надходять до нього, але під різними приводами він відміняє свої телевізійні виступи саме змагального характеру на різних каналах, говорить, що ці дебати схожі, наприклад, на собачі бої і т.д. Тоді покажіть приклад, як можна поводитися інакше, якщо ви здатні, подайте приклад іншої поведінки та іншої змістовності.
І ще один момент. Мене дивує нехтування правдою і вибір відвертої брехні як передвиборної технології. Наприклад, Микола Азаров у прямому ефірі моєї програми «Докладно» звинуватив Григорія Омельченка в підробці листа голови Адміністрації Президента і в тому, що на підставі цього сфальсифікованого листа зроблено депутатський запит про те, що Литвин і Азаров ніби віддають пріоритет якійсь комерційній структурі. Тобто доведено, що Григорій Омельченко говорить неправду. І нічого не відбувається.
Відверто обманює і Олександр Мороз, стверджуючи в прямому ефірі ICTV, що голландська експертиза підтвердила автентичність плівок, обнародуваних ним у позаминулому році. Ми вже передали в ефірі позицію голландської сторони, яка прямо сказала, що даний факт не було підтверджено, і Морозу було про це повідомлено. І півтора роки тому в парламенті з плівками він виступав лише на свій страх і ризик. Або той же Кузьмук, якого було спіймано на брехні про катастрофу з літаком Ту-154. Він говорив, що спочатку стріляли не туди, потім не тоді, потім ще щось... Згодом виявилося, що це все-таки була ракета української армії і стріляли все ж туди і тоді. Зараз же Кузьмук спокійно йде на вибори. Мене дивує, скажiмо, відома справа з туринською прокуратурою, де також просто використовується брехня і наклеп. І це ніби вважається прийнятним. І ці політики вважають для себе можливим йти на вибори. Це мене, звичайно, приголомшує. І це не якісь політичні висновки. Я тут не займаюся ніякою політичною агітацією. Швидше, це — якийсь цивілізаційний і культурний вибір. Ось і все.
Продовження теми на стор. "Подробиці"
