Життя важливіше за секретність
Разом з «Курськом» потонула надія на відкриту Росію
Увесь світ разом із росіянами «зі сльозами на очах», за виразом російського президента Путіна, затамувавши подих, спостерігав, чим завершиться драма у Баренцевому морі, на дні якого із 118 членами екіпажу лежить новітня російська атомна субмарина «Курськ», що зазнала катастрофи 12 серпня. Всі чекали, що скажуть норвезькі водолази, які мають величезний досвід роботи на великих глибинах і які в неділю приступили до рятувальних робіт. Учора вдосвіта вони відкрили кормовий люк і проникли в дев’ятий (шлюзовий) відсік підводного човна. Відсік був частково затоплений водою, але людей у ньому не було. Згодом водолази відкрили і внутрішній люк дев’ятого відсіку, який виявився заповненим водою.
Результати простукування російської субмарини норвезькими водолазами показали, що вона практично вся затоплена. Це фактично означає, що живих підводників не залишилося, вважають норвежцi, але не росiяни. Відтак, вважають росіяни, відпала потреба у використанні британської рятувальної міні-субмарини LR-5. За повідомленням російської телекомпанії НТВ, таке рішення було ухвалено на засіданні російських, норвезьких і британських спеціалістів, які беруть участь у рятувальних операціях. Одночасно вирішено, що норвезькі водолази все одно продовжуватимуть роботу. Вчора пізно увечері вже мали вийти в ефір перші кадри оперативної зйомки з борта «Курська».
Тим часом до Североморська прибувають все нові родичі затонулих підводників. За даними губернатора Мурманської області Юрія Євдокимова, їх кількість сягає 200 чоловік.. Але останні новини, що надходять із штабу Північного флоту, є зовсім невтішними для них. Раніше була хоч якась надія на порятунок їхніх дітей (деякі матері і батьки навіть молилися за те, щоб хоча хто-небудь врятувався із залізної труни). Мало заспокоїть цих людей і те, що прокуратура Північного флоту відкрила кримінальну справу по факту затоплення атомного підводного човна «Курськ», але поки що не відомо, за якою саме статтею.
Люди ніяк не можуть зрозуміти, чому російський уряд з таким трагічним запізненням дав згоду на пропозиції Норвегії та Великої Британії допомогти в спробах врятувати екіпаж «Курська». Адже за добу норвезькі водолази зробили те, над чим майже тиждень без жодного успіху билися російські рятувальники — при всіх запевненнях командування, що російське рятувальне обладнання не поступається західному. І якби норвезьким глибоководним асам дозволили раніше приступити до рятувальних операції, то, можливо, вони врятували хоч когось із підводників. Родичів загиблих мало втішають заяви російських чиновників, що більшість екіпажу загинула у перші хвилини катастрофи. Росіяни не можуть зрозуміти, чому уряд стільки часу приховував правду про «Курськ». Мурманський священик, колишній морський офіцер Андрій Амелін висловив думку багатьох росіян: «Життя важливіше за секретність. Якби рятувальні операції почалися раніше, то багато життів було б урятовано». «Дивні» росіяни — ніяк не можуть зрозуміти, чому флотське командування спочатку намагалося приховати факт катастрофи, потім — просто відверто брехало людям, твердячи, наприклад, що з «Курськом» відновлено зв’язок.
Поділяють невдоволення простих росіян і вітчизняні медії. Вони обуренні тим, що уряд чекав чотири дні перш ніж дати згоду на іноземну допомогу, постійно змінював версії того, що сталося, і вводив в оману громадськість стосовно часу інциденту. Газети підкреслюють той факт, що головнокомандувач збройних сил президент Путін, який відпочивав на Чорному морі, чекав чотири дні, щоб зробити коротку заяву і наказати своїм генералам прийняти іноземну допомогу. «Известия» пишуть: «Разом із човном на дні опинилася влада». На думку російської газети «Сегодня», катастрофа з «Курськом» показала, що Росія — нова країна (в СРСР катастрофу б замовчували — зокрема, екіпажу загиблої у 1989-му субмарини «Комсомолець» просто заборонили подавати сигнали «SOS»). І водночас Росія — залишається колишньою, для якої людське життя нічого не варте.
Не менш гостро критикують Путіна і зарубіжні мас- медіа. Зокрема «Дейлі телеграф» називає російського президента безсердечним і безвідповідальним політиком. Ця газета сподівається, що Путін візьме уроки із трагедії «Курська» і зрозуміє, що лідерові демократичної держави потрібні інші якості, ніж офіцеру держбезпеки. А, по-друге, ілюзорна ідея про те, що Росія і надалі може дозволити собі бути великою військовою державою — це прямий шлях до банкрутства і катастрофи подібної до тієї, що сталася із «Курськом». «Гардіан» вважає, що Єльцин повівся би краще, ніж Путін і негайно примчав би до Мурманська. Тож на думку цієї британської газети, Путін обманув не лише сподівання Росії, але й усього світу. Ця трагедія засвідчила, що колишній офіцер КДБ боїться відкритості і продовжує жити уявленнями радянського минулого. Західна преса порівнює нинішню ситуацію із діями радянських властей під час катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Французька «Фігаро» називає Путіна ще однією жертвою потоплення «Курська» і вважає, що ця катастрофа на морі може стати поворотним пунктом російської історії. «Чорнобиль свого часу став символом економічного занепаду імперії. «Курськ» тепер символізує занепад її військової потуги», пише «Фігаро».
Жорстко критикують російського лідера і німецькі газети. Берлінська «Тагесцайтунг» наголошує, що «Власна відпустка виявилася для нього важливішою за все, він не виявив ні співчуття до людей, ні рішучості. Він, мабуть, забув, що ще не до кінця порішив із свободою слова і є відкритим для критики». «Берлінер цайтунг» засуджує реакцію російського президента, зазначаючи: «У Франції, Великій Британії чи США будь-який керівник держави, який пішов у відпустку у такий відповідальний момент, був би скинутий із своєї посади вибухом громадського обурення».
Але, мабуть, діям російського уряду дає найкраще пояснення створена американським ученим Семюелем Хантингтоном шкала вартості людського життя в різних культурах. Цей науковець сформулював таку закономірність: чим більше населення країни, тим менше коштує життя окремого громадянина. Чим вище добробут нації, тим менше готова вона жертвувати життям своїх громадян. Чим більше поважаються права людини, тим краще там обходяться із кожною конкретною людиною. Опитування росіян телекомпаніями зараз свідчать, що люди остаточно розчарувалися у своїй владі. Яка цією катастрофою довела, що продовжує будувати Радянський Союз з його моделлю відносин у суспільстві — і вже очевидно, що ніхто за катастрофу з «Курськом» не відповість. Хіба що «стрілочник».
