Зупинити перебіжчика
Можна собі уявити, наскільки був засмучений президент «Енергоатому» та генеральний директор державного концерну «Укратомпром» Андрій Деркач вчорашньою звісткою про те, що Президент України Віктор Ющенко призупинив дію двох постанов уряду, якими був створений згаданий концерн. При цьому Президент, згідно із законодавством, також надіслав до Конституційного Суду відповідне подання.
Але чого ж тут дивуватися? По- перше, ніхто інший як сам Деркач не знає настільки повно дійсних спонукальних причин створення «Укратомпрому». По-друге, йому давно було відоме ревниве ставлення Секретаріату Президента до тієї прихильності, якою користувався головний атомник країни. Нагадаємо, що «соціаліст» (в юності виступав за прокучмівську «ЄдУ») Деркач не міг би без такої прихильності глави держави очолити «Енергоатом». Більше того, це його призначення, найімовірніше, уможливилося й завдяки олігархічному клановому гаманцю, що добре попрацював на помаранчеву революцію.
У той же час, Деркач спробував заздалегідь парирувати нападки Секретаріату та РНБО. Як відомо, його в цьому підтримала Генеральна прокуратура, яка, на відміну від Конституційного Суду, оперативно видала свою думку про те, що протокол про співпрацю між державним концерном «Укратомпром» і Федеральним агентством з атомної енергії Російської Федерації (Росатом) не суперечить чинному законодавству України. Тепер нам належить дізнатися думку КС з питання створення Держконцерну... Коли вона з’явиться? Швидше за все, після виборів, на яких екс-«соціаліст» Деркач зайняв цілком прагматичну позицію, своєчасно перекочувавши до виборчого списку Партії регіонів. До речі, не виключено, що саме ця обставина стала головним мотивом для згаданого указу Президента, який міг би з’явитися ще сім або, принаймні, п’ять місяців тому (незабаром після того, як були видані відповідні постанови уряду). Чим ще, крім президентської прихильності й вдячності, можна було пояснити таке тривале мовчання? І чим ще можна пояснити, чому він з’явився саме зараз, а не, скажімо, після виборів?
Президента в цьому випадку легко можна зрозуміти. Якщо свого часу йому вже довелося мати справу з певним громадянином з великим, але все ж таки де-юре приватним гаманцем, то тепер той же громадянин отримав у своє розпорядження величезні державні фінансові ресурси. Чи не розпорядиться він ними на користь головного конкурента демократичних сил?
Так й, крім того, у Президента достатньо аргументів, аби притримати небувалу експансію пана Деркача. Як зазначається в указі, Президент вважає, що створення держконцерну уможливлює виведення з державної власності майна, переданого «Укратомпрому» його учасниками (держпідприємствами НАЕК «Енергоатом», «Східний гірничо- збагачувальний комбінат», «Смоли» та Українським науково-дослідним і проектно-розвідувальним інститутом промислової технології), приватизація якого заборонена. І головне, постанови Кабміну про створення держконцерну, на думку Президента, не відповідають Конституції України й Закону «Про основи національної безпеки України», відповідно до якого стабільне функціонування та розвиток паливно- енергетичного комплексу визначені як один із пріоритетів державної політики в економічній сфері.
Перераховуючи претензії Президента до уряду та його документа, указ, написаний цілком офіційною мовою, звісно, не може розказати про всі ті можливості для пана Деркача, що відкриваються перед ним згаданими урядовими постановами. Однак сьогодні є вже й деякі документи, які свідчать, що йдеться не просто про наміри, а про конкретні наміри завдати державі збитків. Зокрема, інтернет-видання «Экономическая правда» цитує окреме доручення Президента держпідприємства НАЕК «Енергоатом» А. Деркача від 18.06.2007 № ОД-57, яким передбачається передання названому вище держконцерну майна відособленого підрозділу «Енергоатому» «Хмельницька АЕС» і держпідприємства «Східний ГЗК» для наповнення статутного фонду й корпоратизації зазначених об’єктів «з метою залучення інвестицій у розробку уранових родовищ і будівництва енергоблоків №3 і 4 Хмельницької АЕС».
Тут, напевно, до секретаріатських чинів, нехай зі спізненням, але все ж таки дійшло, що не можна, особливо в такий складний період підготовки до виборів, довіряти таку важливу справу, як створення ядерного циклу, автору дуже ефективних схем віднімання власності у держави. Можливо, вони при цьому пригадали історію з тіньовою приватизацією державного холдингу «Укрнафтопродукт» і прибуткового одеського «Ексімнафтопродукту», що входив до його складу й буквально за копійки поплив із вітчизняних вод невідомо в чиї офшорні руки... До речі, в архівах РНБО відповідні документи того періоду мають зберегтися...
