Піррова перемога проросійського «Согласія»

На парламентських виборах у Латвії, які відбулися минулої суботи, як і 2011 року перемогла проросійська партія «Согласие», очолювана російськомовним мером Риги Нілом Ушаковим. Ця соціал-демократична партія заручилася підтримкою 23,26 %. Правляча партія «Єдність», яку вела на вибори спікер парламенту Солвіта Аболтиня, отримує 21,62 % голосів. На третьому місці йде «Союз зелених і селян» - 19,74 %, на четвертому з 16,5 % закріпилося націоналістичне об'єднання «Все для Латвії! - Вітчизні і свободі/Рух за національну незалежність Латвії». У парламент також проходять партія «Від серця – Латвії» (6,91 %) і Латвійське регіональне об'єднання (6,47 %). Інші партії, включаючи «Єдину Латвію» і «Російський союз Латвії», не долають 5-відсотковий бар'єр для потрапляння в сейм.

Відповідно тепер у «Согласія» - 25 депутатів, Партії «Єдність» - 23 депутати, Національного об'єднання Visu Latvijai! -ТБ/ДННЛ - 17 депутатів, Союз зелених і селян - 21 депутат, «Від серця – Латвії» - 7 депутатів. Латвійський регіональний союз - сім депутатів.

В 11-му Сеймі у «Согласія» був 31 мандат, у «Єдності» - 20, у ВЛ-ТБ/РННЛ - 14, у СЗС - 13. Таким чином, представництво в парламенті збільшили СЗС, ВЛ-ТБ/РННЛ і «Єдність», а у «Согласія» мандатів буде менше.

У результаті можна назвати пірровою перемогу проросійської партії «Согласіє». Оскільки другий раз поспіль вона набирає найбільшу кількість голосів, але так і не може сформувати уряд. Президент Латвії Андріс Берзіньш в інтерв'ю Латвійському телебаченню дав зрозуміти, що не має наміру довіряти формування уряду і правлячої коаліції «Согласію», що отримало на виборах найбільше голосів. На думку президента, представники партій, обраних до Сейму 12-го скликання, повинні приблизно за один тиждень домовитися про майбутню співпрацю, склад правлячої коаліції і визначитися з кандидатурою на пост прем'єр-міністра країни.

Латвійські політологи по-різному оцінюють причини поразки «Согласія». Ояр Скудра вважає, що «Согласіє» втратило частину підтримки через запровадження «соціал-демократичного проекту». «Швидше за все, через цей образ частина більш консервативних виборців проголосувала за СЗС і No sirds Latvijai», - припустив він. На думку Скудри, одна з помилок «Согласія» - наполегливе прагнення зберегти зв'язки з путінською «Єдиною Росією». «Виборці зробили висновок, що російський виборець у Латвії - це не російський виборець у Росії, це не виборець «Єдиної Росії». Можливо, тому частина людей проголосувала за інші списки або не голосувала взагалі», - вважає він.

Інший політолог Юріс Розенвалдс зазначив, що «Согласію» завадила активна реклама правлячих партій, які наполягали, що ці вибори - мало не референдум про долю Латвії. Договір з «Єдиною Росією» теж не пішов партії на користь. «Я не думаю, що у Ніла Ушакова є великі симпатії до Путіна. Але те, що він говорив і що потім всі дуже активно використовували, зіграло свою роль», - зазначив Розенвалдс.

З іншого боку, вже зараз можна сказати, що в правоцентристській коаліції розгорнеться гостра боротьба за посаду прем'єра. Свідченням цьому є заява мера Вентспілса Айварса Лембергса, кандидата на пост прем'єр-міністра від Союзу зелених і селян, який отримує в 12-му Сеймі 21 мандат, тобто на вісім більше, ніж в 11-му Сеймі. Він заявив, що на цих виборах «Согласіє» зазнало «тотальної поразки». Дивна заява, враховуючи те, що у «Єдності» збільшилося, можливо не настільки, представництво в новому Сеймі - 23 мандати (+3).

Одним із кандидатів на посаду голови уряду є нинішній прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма. Правоцентристська коаліція під її началом зайняла досить жорстку позицію у зв'язку з діями Росії в Україні. Попри економічну кризу в країні головним питанням, яке цікавило виборців, стала безпека на тлі конфлікту на сході України. Сама прем'єр сказала, що криза в Україні змінила ці вибори.

«День» звернувся до головного редактора новинного порталу Leta.lv, Рига, Петеріса ЗІРНІСА з проханням прокоментувати результати виборів і дати прогноз щодо того, хто може стати майбутнім прем'єром.

- На результати виборів вплинули події в Україні. Бо одним із факторів, який впливав на результат голосування, була безпека Латвії. З одного боку, люди і хотіли змін, але, з іншого боку, вони розуміли, що якщо проголосують за тих, які обіцяють найбільші зміни, то це може бути на шкоду безпеці. Люди вирішили так: нехай буде менше змін, а більше безпеки. І за партію «Согласіє» цього року менше проголосувало латишів, ніж на минулих виборах. І тут зіграв якраз фактор геополітики і безпеки. З іншого боку, в цій партії трохи голосів відібрала нова партія «Від серця - Латвії».

- Чому партія «Согласіє» отримала найбільше голосів?

- Це не сюрприз, що ця партія отримує багато голосів. Але якщо порівняти з минулими виборами, вона отримала менше мандатів. Річ у тім, що 25-30 відсотків - це досить стабільний їхній електорат, який не змінюється вже багато років. Переважно - це російськомовні жителі Латвії і трохи латишів. На цих виборах партія «Согласіє» хотіла отримати більше голосів на базі латишів. Але, як показали результати, серед обраних депутатів за списками цієї партії там немає латишів. Це свідчить про те, що більшість виборців цієї партії були російськомовними.

Я б не став називати цю партію пропутінською, або прокремлівською, як це іноді подають деякі ЗМІ. Просто у цієї партії є старий договір про співпрацю з «Єдиною Росією». Просто вони вважають, що треба більше співпрацювати з Росією. Але зараз Росію представляє Кремль, тому, я думаю, «Згода» також хотіла б, щоб Кремль не був таким, яким він зараз є.

- Що тепер можна сказати про політику нової старої правоцентристської коаліції і хто ж все-таки стане новим прем'єром?

- Коаліція, дійсно, виграла. Але, якщо раніше провідною партією в коаліції була «Єдність», то зараз результат партнерів по коаліції вирівнявся. Якщо раніше прем'єр Лаймдота Страуюма могла бути начебто старшим братом, то зараз так вже не буде. Зараз три рівні партії, і тепер цікаво, як вони спрацюються в новій ситуації.
Нещодавно повернувся в латвійську політику єврокомісар Андріс Пієбалгс (Комісар Євросоюзу з енергетики (22 листопада 2004 року - 9 лютого 2010 року) та розвитку (з 9 лютого 2010 року). Міністр фінансів та освіти Латвії. Він якраз в «Єдності» і до цього вважався одним із дуже сильних кандидатів на пост прем'єра. Зараз важко прогнозувати, чим закінчаться перемовини цих трьох правоцентристських партій.

Що стосується в цілому позиції цієї коаліції, то, я думаю, що не буде різких і радикальних змін. Враховуючи те, що всі три партії приблизно рівні і ніхто не може домінувати, буде важче просувати якісь реформи.

Результати голосування показали, що латиші за ЄС і НАТО, напрям руху на Захід, а не на Схід. Можливо, зараз не так швидко й активно впроваджуватиметься європейське законодавство. Але напрям на Захід Латвії зберігається. Саме в цьому ми бачимо забезпечення своєї безпеки, оскільки наш сусід на Сході такий цікавий.