Країна фіордів – суб’єктивний погляд

Кажуть, перше враження про людину чи місто, країну є найголовнішим. Але цього не можна сказати про Норвегію, зокрема про її столицю Осло, яка постійно змінюється. Тому що кожного разу, відвідуючи Осло, бачиш інше місто, і відкриваєш щось нове. Автору довелося побувати в столиці Норвегії у 2007 році, але цього року не можна було не помітити величезні зміни. Зокрема в гавані Осло виріс новий модерністський квартал із найсучаснішим музеєм. Тут немає жодного будинку, який би був схожий на інший. Музей має вигляд перевернутого корабля. І це все є роботою дуже відомого архітектора Рензо Пьяно. І можна уявити, скільки коштує реалізація такого проекту, але саме це якраз і приваблює туристів, яких тут гостинно зустрінуть десятки кафе, ресторанів та крамниць з модними товарами. І, мабуть, недарма Осло, за повідомленням ЗМІ, стало дуже привабливим для американських туристів. Тут є багато музеїв, чи не найпопулярнішими з них - музей вікінгів, новий музей сучасного мистецтва, музей лиж, Нобелівський центр-музей миру.

Вид на гавань Осло

Будинки-"кораблі" модерного архітектора Рензо Пьяно

Тут у ресторанах, кафе та загалом у сфері обслуговування можна зустріти дуже багато шведів, які їдуть працювати у Норвегію аби заробити. Їм найпростіше влаштуватися тут на роботу: не потрібно віз і окрім того, вони знають норвезьку мову, яка є дуже близькою до шведської. Шукають роботу в Норвегії і українці. Дорогою з Осло до Києва автору вдалося поговорити з одним із них, який працює в Норвегії медиком.

Що стосується норвежців, то вони дуже цінують вільний час і зазвичай проводять його на природі, чи то на воді, засмагаючи або ловлячи рибу, катаючись на лижах... Норвежці не люблять працювати на вихідніх. Через це доплата за роботу у вихідні чи понаднорму тут дуже висока. У неділю в Норвегії не працюють крамниці, а лише кафе, ресторани. До речі, робота в цих закладах є високооплачуваною і тому тут не дають на чай. Окрім того, норвежці дуже покладаються на довір’я, тобто віру в людину. Це виявляється у багатьох речах: у бізнесі, де все має бути чесно і прозоро, а також і у виборах. Тут не було жодної спроби фальсифікації.

Головна зала міської ратуші у переддень виборів. Тут також відувається вручення нобелівських премій

Норвезький мікроелектромобіль Buddy

Ще однією рисою норвежців є те, що вони ведуть тверезий спосіб життя. З одного боку, цьому сприяє те, що люди тут люблять спорт, а з іншого боку - в Норвегії існує державна монополія на продаж алкоголю. Спиртні напої продають у спеціальних магазинах з 10:00 до 18:00, окрім неділі. А у продовольчих крамницях можна купити пиво, у якому не більше 4 градусів спирту.

Використані жестянки з води чи пива та деякі скляні пляшки можна здати у спеціальних автоматах, які автоматично підраховують кількість і видають чек, на якому вказується сума в кронах і який приймають в магазинах. По телебаченню транслюють рекламу, яка заохочує людей здавати використаний посуд.

На підвіконні міської ратуші

Більшість норвежців їдуть на роботу в Осло з островів чи півостровів, а живуть у власних двоповерхових будинках, вартість яких перевищує 500 тис. євро. Багато в чому вони нагадують американські будинки: внизу кухня, на другому поверсі спальні, ванна, туалет, у дворі гараж чи два. (До речі, як і в США тут суворо дотримуються правил, зокрема обов’язково пристібають ремінь безпеки в авто. Штраф у випадку порушення цього правила сплачує не водій, а пасажир, який не пристібнувся).

Біля будинку - трава чи сосни. В одного господаря в саду було декілька вишень, але ягід на не зривають, хоча висять дозрілими.

У Нобелівський музей можна потрапити за посвідченням "Дня" :)

Нобелівські лауреати у неоні

Зала присвячена Європі. Тут вчителька саме проводила урок з норвезькими дітьми

За допомогою інтерактивної фотогри молодь може визначити свою національність

Найвідоміші Цитати Далай Лами і Мартіна Лютера Кінга

Для туристів популярним є круїз по фіорду, а також поїздки до музеїв на катерах. Під час круїзу не можна не звернути увагу на острів, який посередині фіорд-Осло. На ньому видно багато будинків, зафарбованих у червоний, жовтий і синій кольори. Як пояснив гід, тут любили відпочивати городяни, але спочатку не дозволялось будувати літні будинки. Лише в 1920-х роках влада дала згоду на це, обмеживши розміри дач 40 квадратними метрами. 

На півостріві Несоден, де вдалося побувати, живе 16 тис. людей, 6 тис. з яких щодня їде на роботу в Осло. Паром доставляє їх до міста за 23 хвилин і коштує це 50 крон (6 євро). Вражає величезна кількість кабінок для перевдягання, які розташовані на березі півострова і мають вигляд справжніх будиночків. Це пов'язано із тим, що людям доводиться йти здалека. Чимало людей купалися у воді, температура якої не перевищувала 20 градусів. Усі чоловіки на катерах були з голим торсом, і всі махали руками вітаючи тих, хто був на прогулянковому катері.

Дві "подруги"

Пам'ятник айсбергу

Оперний театр в Осло - чи не найулюбленіше місце відпочинку для городян та гостей

Кабінки-будиночки для переодягання

Не можна не відзначити те, що в Норвегії по-справжньому реалізована гендерна рівність. На парламентських чи місцевих виборах половину партійного списку припадає на жінок. Такого успіху жінки добилися у середині 1980-х років, коли проводили масові акції за права жінок. Як розповіла колишній член парламенту від Робітничої партії Лізе Хусой, жінки боролись за те, щоб їх нормально сприймали як рівноправного члена сім’ї, щоб чоловіки розділяли хатню роботу і не сприймали жінку, яка напідпитку, повією. І тепер, відзначила вона, жінка може дозволити собі випити і танцювати на столі. Кажуть, це сприймається нормально. Після лекції пані Хусой в автора виникло запитання, чому вона не запропонувала залу, а тут було дуже багато жінок із колишнього СРСР, свою книгу про те, як норвезькі жінки домоглися гендерної рівності. Це була б дуже класна реклама і, можливо, посібник для жіночої статті в країнах СНД.

Кинув жестянку - отримай крону

Вид на гавань Осло

І справді, жінки займають впливові позиції в житті країни. Чотири провідні партії, які увійшли до парламенту під час вересневих виборів, очолюють жінки. Одна з них буде прем’єр-міністром, інша міністром фінансів. Те, що норвежки є незалежними, відчув на собі й автор, коли мініатюрна жінка, яка виносила важкий ящик із літровими пляшками води, відмовилася від допомоги. З іншого боку, напевне, нова роль норвежок відлякує чоловіків, яких часто можна побачити в парі з громадянками інших країн, слов’янської, азіатської чи африканської зовнішності.