Бої немісцевого значення

Принципове протистояння на місцевих виборах перемістилося з Глухова в Дніпропетровськ. Тут 31 жовтня відбулося затримання лідера партії «УКРОП» Геннадія Корбана, відбулися обшуки в будинку його батьків, офісах політичної сили та благодійному «Фонді Оборони України». Для цього ГПУ задіяло близько 50 осіб — слідчих і прокурорів, а з СБУ — понад 500 (!). Пізніше представники цих структур заявили, що провели широкомасштабну спецоперацію із затримання членів організованого злочинного угруповання, в організації якого і звинувачують Корбана.

У відповідь «УКРОП» закликав патріотів з усієї України 3 листопада зібратися на мітинг під Верховною Радою в Києві на знак протесту проти політичних репресій, за звільнення політв’язнів та на захист результатів місцевих виборів. В свою чергу, голова ВР Володимир Гройсман звернувся до керівників ГПУ та СБУ з проханням поінформувати парламент щодо подій у Дніпропетровську. Відреагував і Президент.

«Я підкреслюю і наполягаю, що розслідування має відбуватися максимально прозоро, і створювати підстави для довіри з боку суспільства. На Корбані ніхто зупинятися не буде», — заявив Президент Петро Порошенко.

Якраз з довірою до влади з боку суспільства — великі проблеми. Затримання лідера «УКРОПу» викликало бурхливу реакцію і шквал коментарів серед політиків, громадських активістів, журналістів, блогерів. В суспільстві виникло безліч запитань  з цього приводу: Як так вийшло, що ніхто не відповідає за злочини на Євромайдані і події в Криму та на сході країни, а арештовують членів «дніпропетровської команди»? Чи не є це зведенням політичних рахунків?

ПЕРШЕ. Протистояння по лінії «Порошенко-Коломойський», яке гостро проявилося навесні цього року, сьогодні досягло апогею. Попри те, що саме Ігор Коломойський і його люди півтора роки тому зупинила російську агресію в регіоні, потім її було усунуто від управління містом і областю, а сьогодні на виборах проти кандидата від «УКРОПу» на пост міського голови Бориса Філатова фактично об’єдналися всі протиборчі сили.

«Арешт Корбана відбувся на тлі реінкарнації колишніх регіоналів, їхньої політичної реабілітації, — коментує «Дню» політолог Михайло Басараб. — Усе це проходить за пасивного спостерігання нинішнього керівництва держави. Думаю, те, що Кернес перемагає в Харкові в першому турі, Вілкул претендує на перемогу у Дніпропетровську, а Труханов, можливо, «підтягує» свій результат по Одесі — це не їхній здобуток, а недопрацювання українських правоохоронців, темп і масштаби дій яких повинен задавати Президент».

Показово, що агітували за Вілкула навіть екс-президент Леонід Кучма і його зять Віктор Пінчук. Публічно. Але, за нашою інформацією, ще до першого туру Кучма приїздив до Дніпропетровська, де неофіційно зустрівся з Олександром Вілкулом та колишнім головою ОГА області Миколою Швєцом. Консультував як треба працювати?

«Я погоджуюся з тим, що правління нинішнього Президента можна назвати «5-м терміном Кучми». Проблема саме в цьому, — каже «Дню» народний депутат від фракції «Народний фронт» Сергій Висоцький. — Вілкул може бути підконтрольним мером — він наймав тітушек проти Майдану, тому є зручним об’єктом для маніпулювання. Атака ж правоохоронців на Корбана, як на лідера «УКРОПу», і тим самим підтримка Вілкула — це демонстрація майданному і патріотичного електорату, який голосував за Порошенка, що йому не можна довіряти. А будувати державу без підтримки суспільства неможливо».

ДРУГЕ. Затриманий Корбан неодноразово раніше говорив про правила, які відсутні в політиці. Про них говорив ще минулого року і Коломойський під час засідання приватизаційної комісії в парламенті. Тоді він закликав звернути увагу на реальну новітню історію України і переглянути корупційну приватизацію часів президентства Кучми. «З певного етапу нашої дійсності роль Леоніда Кучми переросла в позицію прямого втручання та перерозподілу власності і повноважень на користь окремих груп, — наголошує Сергій Висоцький. — За останні 15 років влада так і не змогла привести себе в стан арбітра олігархічних процесів, зафіксувати недоторканість власності та відсторонити олігархів від політики».

«Що стосується безпосередньо Коломойського, то я далекий від ідеалізації цієї персони, — каже Михайло Басараб. — Однак ми не можемо толерувати вибіркового правосуддя і вибіркового переслідування олігархів. Це так само шкідливо, як епізодичні та «косметичні» реформи». Якщо у Президента є послідовне бажання боротися з олігархами, якщо він прийняв рішення боротися з корупцією, відсторонити крупний капітал від прийняття важливих суспільно-політичних рішень, то наступ на олігархію повинен відбуватися не лише за рахунок однієї з груп».

Останні події свідчать про те, що Партія Колаборації, на боці яких чомусь діє і Президент, намагається нанести вирішального удару по Партії Опору.

«Взаємовідносини нинішнього Президента з Кучмою — це олігархічний союз, — вважає Сергій Висоцький. — Певні групи у владі бачать загрозу для свого владарювання не в російській агресії і Путіні, а в Коломойському. Це структурна помилка аналізу, оскільки з Коломойським можна домовитися в рамках олігархічного консенсусу, який нам потрібен для змін країни «згори». Адже якщо групи влади, які відносяться до різних олігархів, почнуть воювати одна з одною, ми послабимо державу для Путіна. Нинішня влада не створила рівновіддаленість всіх бізнесменів від прийняття державних рішень і не виробила проукраїнську політику, задавши правила гри для всіх цих людей. Тому питання утримання балансу і конкуренції олігархічних груп є питанням виживання демократії. З цієї точки зору арешт Геннадія Корбана — дуже поганий сигнал і велика помилка».

ТРЕТЄ. На цьому фоні, у багатьох, напевно, складається враження, що двох майданів як і не було. Хоча якщо говорити про Революцію гідності, то громадські активісти так і не змогли організуватися в єдину політичну структуру, яка б представляла інтереси Майдану, а отже фактично були використані в міжклановій боротьби. Тому сьогодні дуже важливо, не дати придушити справжню опозицію, яка зародилася в Глухові, в Павлограді, Дніпропетровську...

«Нинішні події нагадали мені кінець 90-х років, коли Дніпропетровськ, за вказівкою з Києва, жорстко зачищали від структур Лазаренка. Як і тоді, в місто прибули сотні співробітників правоохоронних органів з різних міст, які проводили обшуки і арешти, — коментує «Дню» блогер, керівник продакшн-студії з Дніпропетровська Руслан Уралов. — Але якщо тоді все було зрозуміло, то зараз виглядає досить дивно. Особисто мені не зрозуміло, чого домагається нинішній Президент України. Найбільше, мене дивує, що люди, які розв’язали конфлікт на Донбасі, корупціонери і сепаратисти, прекрасно і комфортно себе почувають, а ті, хто захищав Україну, сидять у в’язниці. Як пояснити таку ситуацію? Адже відбувається це під час виборів, коли вирішується питання, хто керуватиме Дніпропетровськом і областю. Очевидно, наша влада переходить Рубікон. Зараз багато хто з справжніх патріотів думають: якщо вони так вчинили з Корбаном, то чи не вчинять так і зі мною. І що буде далі, чого чекати — встановлення диктатури? На кого Президент зможе спиратися, якщо від нього відвернуться патріотично налаштовані громадяни, волонтери, добровольці і бійці АТО».

ПРЯМА МОВА

Геннадій КОРБАН, лідер партії «УКРОП» (із розмови з журналістом газети «День» напередодні арешту):

...Кривизна» в країні почалася з Кучми. Його першого терміну. Грубо кажучи, він побудував схему, за якої доступ до ресурсів отримало певне вузьке коло людей. ...Проблема України в тому, що не були створені альтернативні еліти. Зараз вони вже викристалізовуються. Але ось ця частина еліти, яка вигнала стару і прийшла на її місце, керується тими ж принципами, що й ті, кого вони усунули. Вони всіляко протистоять «кристалізації» місцевих еліт, бо бачать у них небезпеку для себе. Тиснучи на них будь-якими методами (економічними, каральними), вони захищають себе. Зараз повинні прийти нові еліти...