Чи є можливим законодавство «постфактум»?

А щоб не забували провідні партійці, зосереджені під куполом Верховної Ради, хто насправді визначає правила гри, одночасно із підписанням Закону про вибори Президент надіслав до парламенту низку зауважень стосовно щойно підписаного документу, пропонуючи депутатам їх оперативно врахувати та внести зміни до вже підписаного Закону.

Також Президент підписав указ про «забезпечення реалізації прав громадян, принципів демократичного суспільства, відкритості та прозорості у процесі виборів».

Повідомлення про таке рішення глави держави досить легко сприйняти на слух. Якщо ж спробувати здійснити це все на практиці, виникають нездоланні, на перший погляд, перепони. Отож, якщо закон підписаний, то він має набути чинності одразу після опублікування. Процедура внесення змін до вже проголосованого в парламенті і підписаного керівником держави закону чинним законодавством не передбачена. Верховна Рада просто не має права вносити зміни до вже підписаного документу (стилістичні і граматичні правки не враховуються). Президентські зауваження мають враховуватись і були враховані лише після того, як закон було повернено до парламенту не підписаним.

Власне, це вже не проблеми виборця — кваліфіковані юристи пояснять згодом, як можна це все зробити і не порушити закон. У нас і не таке проходило. Але ж може статися й по-іншому. Що буде, коли Верховна Рада раптом не погодиться оперативно проголосувати за ще раз запропоновані Президентом зміни до виборчого закону? Діятиме в такому разі закон у підписаному вигляді, чи як? А може існує процедура відкликання президентського підпису?

Ще один варіант — підписаний Президентом закон про вибори не публікується доти, доки ВР не врахує шостий вже за ліком пакет зауважень глави держави. Як буде насправді — поки не знає ніхто. Тобто з приводу виборчого закону все настільки прозоро, що досі нічого не видно.

Відомо, що нові зауваження не стосуються фундаментальних положень закону. Таким чином і змішана система, і терміни виборчої кампанії і порядок висунення кандидатів заперечень не викликають. Непокоїть Гаранта Конституції недостатнє забезпечення прав суб’єктів виборчого процесу, а також визначення достовірності інформації, поширюваної ЗМІ.

Особливо цікавим видається останнє. Абсолютно незрозумілим є спосіб, за допомогою якого хтось міг би бути здатний визначати «достовірність інформації». У автора є досвід, коли повідомлення про подію, підтверджену документально і зняту одночасно пятьма відеокамерами, український суд визнавав такими, що «не відповідають дійсності».

Щодо прозорості. Текст нового президентського указу щодо прозорості і відкритості виборів поки що не оприлюднено. Не виключено, проте, що матиме місце спроба визначити когось, хто конкретно відповідав би за «відкритість і прозорість».

Загалом же відкритість якраз і не передбачає ніяких додаткових заходів. Вона просто є. А ось закритість треба і справді забезпечувати.

КОМЕНТАРI

Олександр ЗІНЧЕНКО , голова фракції СДПУ(о):

— Після того, як було зроблено багато компромісних кроків, Президент підписав закон про вибори народних депутатів у нинішньому вигляді, одночасно вказавши на блок тих питань, які можуть викликати певні складності під час виборчої кампанії. У зв’язку з цим Верховна Рада має можливість прийняти якісь поправки до цього Закону про вибори, але не до самої схеми виборів. Адже громадськість уже отримала абсолютно точну інформацію, які правила організації кампанії будуть у 2002 році.

Те, що кампанія починається 1 січня, що партії поводяться певним чином, що агітація починається такого-то числа — у цих позиціях Верховна Рада не буде вносити поправок. Для внесення тих поправок, про які говорив Президент, ще є листопад і грудень. Цього часу досить, щоб звернути увагу на зауваження Президента, але принципово змінити конструкцію кампанії вже не уявляється можливим.

Я, відверто кажучи, не пригадую подібного прецеденту, але коли йдеться про будь- який закон, то я як законодавець можу навести сотні прикладів, коли закон приймається, але після його прийняття залишаються можливості вносити поправки до чинного закону.

Олексій КОРДУН , директор Міжнародного інституту порівняльного аналізу:

— Напередодні другої річниці повторного обiймання посади Президент сказав нове слово у практиці українського законотворення, коли підписав Закон, одночасно надіславши до Верховної Ради листа зі своїми зауваженнями. У принципі, Конституція передбачає тільки альтернативні варіанти — або підписує, або повертає, — сказав експерт у інтерв’ю Forum’y.

— Мені не зрозуміло, як Президент міг підписати цей Закон. Це буде нова і цікава практика, коли до щойно ухваленого Президентом закону будуть вноситися якісь редакційні правки, навіть якщо йдеться про необхідне «причісування», узгодження закону або приведення до норм української літературної мови. З іншого боку, це означає, що Президент зняв претензії до Верховної Ради.

Якби у Президента дійсно були якісь істотні зауваження, які впливали б на результати виборів, він не підписав би закон, а вимагав би від депутатів спочатку внести необхідні зміни.