Декомунізація столиці на фінішній прямій

Днями в інформагентстві «Укрінформ» відбулась прес-конференція на тему «Створення Музею тоталітаризму в Києві». Спікерами виступили заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Прокопів, голова Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович та громадський діяч, арт-менеджер Володимир Кадигроб. Вони відзвітували про те, як у столиці впорались з декомунізацією та на якому етапі цей процес знаходиться. Також вони анонсували створення нового музею в Києві з робочою назвою «Музей тоталітаризму».

За словами Володимира Прокопіва, процес декомунізації столиці в частині перейменування вулиць на нові українські назви знаходиться на стадії завершення. «Планувалось змінити назви 159 вулиць. Хочу вас проінформувати, що 95% з них перейменовані й вже мають нові назви. З приводу решти вулиць тривають громадські слухання». За словами чиновника, у деяких місцевих громад виникли питання до запропонованих нових назв. «У КМДА з самого початку була позиція, що закон про декомунізацію потрібно виконувати, але виконувати в рамках здорового глузду», - наголосив Прокопів. Заступник мера запевнив, що цим громадам вже запропоновані декілька інших варіантів нових найменувань на вибір: «За моєю інформацією, ми вже дійшли згоди, залучивши деяких депутатів, місцевих мешканців, істориків». Тобто, найближчим часом можна очікувати остаточного завершення цього процесу.

«Трішки складніша ситуація у нас склалася з демонтажем пам’ятників та пам’ятних табличок». За його словами, зі 144 об’єктів, серед яких 104 пам’ятні дошки та 40 пам’ятників, демонтовані вже 140. На знесення інших, таких як пам’ятник Миколі Щорсу, необхідний дозвіл Міністерства культури, так як вони є об’єктами монументального мистецтва і знаходяться в реєстрі нерухомих пам’яток. Також Володимир Прокопів заспокоїв «захисників Батьківщини-мати», зауваживши: «про демонтаж цього монументу не йдеться: знесуть лише серп та молот зі щита». На цей момент, усі прибрані з вулиць міста об’єкти, за словами чиновника, тимчасово знаходяться на території Державного музею авіації.

Про постійне «місце дислокації» демонтованих пам’яток комуністичного минулого України розповів Володимир В’ятрович. «Мова йде про те, що частина з тих пам’ятників, які мають бути усунуті з громадського простору, до прикладу пам’ятник Щорсу, мають бути переміщені в якісь спеціальні музеї чи заповідники, де вони повинні зберігатися як, власне, зразки радянського мистецтва», - сказав директор УІНП. За його словами, процес декомунізації вулиць столиці справді вже підходить до завершення, тому «виникає необхідність створення у Києві музею тоталітарного минулого». На думку голови Українського інституту національної пам’яті, на сьогодні стоїть завдання не цілковитого знищення пам’яток комунізму, а лише «усунення з наших вулиць, центральних вулиць та площ символів тоталітарного минулого», але ці символи мають залишитись в якості «нагадування цього періоду нашої історії, до якого ми ніколи не повинні повернутися». У майбутньому в музеї будуть представлені найбільш яскраві об’єкти, котрі будуть визнані спеціальною професійною комісією як ті, що несуть за собою художню цінність.

«Музей тоталітаризму» планується як комплекс європейського рівня. Його концепцію розробляють Український інститут національної пам’яті спільно з громадським діячем Володимиром Кадигробом. За його словами, цей проект «може стати точкою залучення туристів до міста». Він вважає, що «це може дозволити не дарма витрачати гроші громадян на знищення пам’яток архітектури та скульптури, а навпаки заробляти». Серед місць, де музей можуть створити, розглядають: Музей народної архітектури та побуту Пирогово, парк Партизанської Слави, Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна, парк Нивки та ВДНХ. 

Слід зазначити, що подібна ідея не є новою. Багато з таких «музеїв комунізму» виникли в перші роки після розпаду СРСР у кількох країнах з колишнього ОВД. Одним з перших був проект парку Грутас в литовському містечку Друскінінкай. Цей музей під відкритим небом почав функціонувати ще в далекому 2001-му і на даний час зберігає половину комуністичних монументів, демонтованих у Литві впродовж 90-х років. Подібні музеї є також у Софії (Болгарія) – «Музей соціалістичного мистецтва», у Будапешті (Угорщина) з красномовною назвою «Будинок терору» та в інших країнах колишнього соціалістичного табору. Тепер, схоже, настала й наша черга.