ДО РЕЧІ

Спостерігаючи неабияке вирування пристрастей у Харкові навколо невеликого пам’ятного каменя, встановленого ще в 1992 році у Молодіжному парку на честь воїнів Української повстанської армії та до 50-річчя створення самої армії, мимоволі згадуєш нещодавній похмурий прогноз Президента України. Не минуло й місяця після заяви Віктора Андрійовича, який останнім часом особливо посилено почав ратувати за всебічне вивчення й об’єктивне висвітлення діяльності українського визвольного руху, сприяння процесу історичного примирення воїнів ОУН — УПА та Радянської армії, про те, що зволікання з вирішенням цього конфлікту лише вноситиме додатковий розбрат у суспільство. Як у воду дивився!

Не можна сказати, що на сході України особливо доброзичливо та миролюбно ставилися до всього, пов’язане з УПА, але, за спостереженнями істориків, такої агресії та нетерпимості, яку було продемонстровано в Харкові по відношенню до ветеранів і прихильників цього руху, не спостерігалося за всі роки незалежності країни. «Перший дзвоник» продзвенів цього року в день річниці створення повстанської армії. Ті два десятки осіб, які наважилися пройтися центром міста до пам’ятника УПА з відповідними прапорами під посиленою охороною «Беркута», можна було назвати не інакше, як сміливцями. «Нацисти та фашисти» — це найбільш м’які слова, які довелося вислухати того дня воїнами УПА від ідейних противників, чисельна перевага яких була явною. Цікаве те, що, виступаючи разом із ветеранами Радянської армії та комуністами, найактивнішими борцями за «чистоту» харківської землі показали себе тоді депутати міської й обласної ради. Не обійшлося і без рукоприкладства на вищому рівні — коли віце-губернатор Василь Третецький попросив встати з пам’ятного каменя УПА керівника Спілки радянських офіцерів, депутата облради Валерія Цюртока, до них підскочив інший депутат облради Володимир Проскурін, який ще недавно голодував у стінах обладміністрації, і завдав удару Третецькому. Бійку вдалося припинити, однак вона позначилася на суспільному та політичному житті міста. Через тиждень у прямому ефірі обласного телебачення мер Харкова Михайло Добкін у негативних висловлюваннях продемонстрував своє особисте ставлення до воїнів УПА та назвав повстанський рух «недобитим», а також провів паралель між маршем пам’яті про воїнів УПА та гей-парадами у Москві. Можливо, що саме ці емоційні висловлювання мера послугували поштовхом до ініціативи депутата харківського облради, комуніста Леоніда Стрижка, який запропонував знести в місті пам’ятник, присвячений УПА. На останній сесії депутати обласної ради 112-ма голосами підтримали це звернення, подане з формулюванням «Про усунення з території Харкова пам’ятних знаків, присвячених підсобникам гітлерівських окупантів».

Після обуреної реакції націонал-патріотичних організацій, що вимагають вибачення за висловлювання та намір знести пам’ятник, мер Харкова став більш стриманим у своїх думках і рішеннях, а тому заявив, що нічого не робитиме, поки не отримає на руки офіційні документи. У позу захисного нападу стали місцеві представники Народного Руху України і в свою чергу заявили, що логічніше тоді у переддень дня пам’яті жертв Голодомору знести пам’ятники Леніну та Постишеву. Поки що все це більше має вигляд словесної баталії, оскільки тільки небагато людей вірять у перспективу зносу пам’ятного каменя, встановленого зі згоди міської влади, на чолі якої тоді стояв Євген Кушнарьов.

Донецька обласна рада не розглядатиме питання про заборону на реабілітацію ветеранів ОУН — УПА, про що просили представники блоку Наталії Вітренко в Донецькій області, які побажали винести це питання на чергову сесію обласної ради.

Цієї ініціативи не підтримав особисто голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк, який, за його словами, сам зголосився переконати голову фракції блоку Вітренко в облраді Наталію Білоцерківську не виносити цього питання на розгляд. На думку А. Близнюка, прийняття і навіть саме обговорення подібного питання на території Донецької області призведе до подальшого нагнітання ситуації та поглиблення розколу в суспільстві. Більше того, як наголосив голова облради, подібні питання знаходяться поза компетенцією його відомства, тому місцеві депутати просто не мають права приймати подібних рішень.