Гарячі теми:

Едвард ЛУКАС: Європа не зрозуміла — що насправді відбувається геополітичне змагання з Росією

06 грудня, 09:54

Останні події в Україні широко висвітлюються у світі, і це добре. Втім, виникає питання, чи розуміють на Заході, в ЄС ризики і загрози, які несе, в тому числі Європі, криза, що триває у нашій країні. «День» звернувся з таким запитанням до заступника головного редактора журналу The Economist, автора книжки «Нова холодна війна: як Кремль погрожує Росії та Заходу» Едварда ЛУКАСА.

— Я боюся, що для Європи це дорога і затратна наука, за яку головним чином платить ціну український народ. На мою думку, Європа не зрозуміла, що насправді відбувається геополітичне змагання з Росією. І РФ розуміє це дуже добре. Тому в її інтересах — мати слабку, нестабільну Україну. І це саме те, що Росія отримує. А в інтересах Європи — мати сильну, стабільну і процвітаючу Україну, і саме цього Європа не отримує.

— А хто може підказати керівництву ЄС, що треба не гаяти часу і швидко діяти, і щось запропонувати Україні?

— На мою думку, країни Вишеградської групи, включаючи балтійські країни разом зі Швецією, мають сформувати щось на кшталт проукраїнського блоку в Європі і продовжити роботу з Україною. Але проблема полягає в тому, що для багатьох європейських держав Україна — не пріоритет. Це, перш за все, країни на півдні Європи, а також Франція та Нідерланди, які більше заклопотані питаннями міграції, візового режиму.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Ситуація склалася так, що баланс у Європі не на користь України. І я дуже розчарований щодо цього. Вважаю, що Європа має запропонувати Україні перспективу членства на основі виконання відповідних критеріїв. І за десять років ви можете піти далеко на цьому шляху, і, можливо, тоді будуть розмови про саме членство. Я переконаний, що Європа має дати Україні перспективу членства. Оскільки це матиме дуже велике символічне значення. І нам треба буде зробити багато роботи, щоб Європа могла таке запропонувати.

— Чи не буде пізно, адже невідомо, як розвиватиметься ситуація в Україні і як її буде вирішено?

— Це так. Зараз ситуація дуже складна. Я не бачу чіткого виходу з неї і стурбований тим, що режим Януковича розлютив західних політиків і дискредитував себе. Його вже не розглядають як серйозного переговірника і партнера. Я вважаю, що зараз на Заході втомилися від України і тутешні політики будуть відтепер концентруватися на іншому. І вони не будуть серйозно ставитися до людей, які махлюють, обманюють, крадуть і не є серйозними партнерами. Навіть якщо режим Януковича захоче розпочати новий підхід до Заходу, то виникнуть труднощі з тим, щоб його почули. Але якщо будуть нові дострокові вибори і новий уряд, тоді все може змінитися, але не думаю, що це можливо.

— Як ви оцінюєте роль Меркель у даній ситуації, зокрема в тому, що у Вільнюсі не було підписано Угоди про асоціацію?

— На мою думку, зі свого боку Меркель зробила все добре. Я радий, що в Німеччині при владі немає Герхарда Шредера. Але останні місяці там не було і досі ще немає нового уряду. Перемовини про створення коаліції досі тривають. Тобто ми маємо щось на кшталт паралічу. Але якби Меркель виграла вибори разом зі своїми партнерами вільними демократами, то ми бачили б енергійнішу роль канцлера.

— А що ви скажете про роботу місії Кокса-Квасневського, чому вона не принесла очікуваних результатів?

— Я вважаю, що партнерство Кокса і Квасневського було не дуже добрим. Так, вони зробили багато, але, зважаючи на їхній статус, були лише послами. І як посланники вони могли б впливати на ситуацію, якби кожна сторона хотіла, щоб все справді виконувалося чи працювало. Потрібно було, щоб люди робили все необхідне, а тут було непорозуміння, бо насправді переважно відбувалася гра держав. А Путін має повноваження, щоб займатися цією грою. Та якщо дивитися глибше, то фундаментальною проблемою Східного партнерства є те, що в його основі — цінності. І нам треба було мати дуже тверду позицію щодо режиму Януковича, який намагається контролювати мас-медіа, суди, виборчий процес, перебирає до своїх рук державну власність. І зважаючи на все це, нам треба бути дуже твердими щодо такого уряду.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Але тут йдеться про геополітику, і нам треба діяти ефективніше і перешкоджати Росії у тому, що вона збирається робити щодо України. І в Східному партнерстві ніколи не було чітко з’ясовано, чи це геополітична концепція, чи вона базується лише на цінностях. І я гадаю, що саме в цьому причина невдачі цієї ініціативи.

— А можливо, тоді має рацію директор Проекту перехідних демократій Брюс Джексон, який у Вільнюсі заявив на Конференції громадянського суспільства країн Східного партнерства, що до України у питаннях демократії потрібно було використовувати іншу метрику? Що ви скажете?

— Справді, кожна країна є відмінною. І було дуже нерозумно розміщувати Україну в категорію з Вірменією, Молдовою чи Азербайджаном. Усі країни в Східному партнерстві дуже різні. Я виступав проти цього із самого початку. Перший крок до ЄС — це одностайне бажання людей пройти цей шлях євроспільноти. Цьому мають бути відданими як політики, так і народ. Україна в дуже складній ситуації, її еліта в основному зацікавлена красти і залишатися при владі. І не хоче робити країну транспарентною, і в якій панує верховенство права, яка інтегрується на Захід. Бо це буде погано для них і для режиму Януковича. Тому помилково було вважати, що лідери України схожі на польських лідерів 2000 року. Але я досі глибоко і пристрасно вірю, що Україна є європейською державою, у якої європейська доля, я хочу донести до українського народу, що він не заручник, не полонений корумпованих друзів, які вважають країну своєю вотчиною.

Едвард ЛУКАС,
заступник головного редактора журналу The Economist, автор книжки «Нова холодна війна: як Кремль погрожує Росії та Заходу»:

Європа не зрозуміла, що це насправді відбувається геополітичне змагання з Росією.