Харківський майдан

Провокативним і розкольницьким називають новий законопроект про мову ті, хто проводить цілодобову безстрокову акцію протесту на площі Свободи в центрі Харкова. «До ухвалення цього маніпулятивного законопроекту жодного питання про мову не виникало, й жодних проблем не було! — впевнений організатор акції громадського протистояння Дмитро Пилипець. — Цей закон кинули українцям, мов кістку — ось вам, гризіться російськомовні й україномовні! Це робиться для того, щоб відволікти людей від нагальніших проблем — від безробіття, від економічного занепаду, від податкового кодексу, що знищує середній бізнес. І нам усім слід бути мудрішими й згуртованішими».

Протестувальників під стінами обласної ради небагато, від кількох людей до кількох десятків ближче до вечора. Здебільшого це молоді люди, які вдень працюють. Проте Дмитро Пилипець говорить, що з 3 липня, коли почалася акція, кількість її учасників щодня зростає. Багато людей прийшло на пікет 9 липня, коли на підтримку протестувальників на площі читали свої твори харківські поети разом із Сергієм Жаданом. Близько сотні людей зібралося 10 липня біля Харківської міськради, де проходила позачергова сесія на підтримку мовного закону. Мітингувальники закликали депутатів не затверджувати цього законопроекту, вони склали й надіслали відкритого листа українською та російською мовами із закликом об’єднатися, не піддаватися на провокації. «В усіх українців одні проблеми й один спільний ворог — це бандити, які окупували Україну!» — говорять організатори. Незважаючи на мітинг під міськрадою, депутати підтримали скандальний мовний законопроект майже одностайно, лише двоє з 75 виступили проти. Тепер активісти акції чекають відповіді на своє звернення, що має надійти протягом десяти днів. Але говорять, що стоятимуть на площі, поки не призначать повторне голосування або Президент не накладе вето на законопроект.

Молоді люди цілу добу сидять і стоять поряд з плакатами, розмовляють з перехожими, попереджають про небезпеку й протизаконність нового законопроекту, збирають підписи на підтримку української мови. Уночі сплять тут же по черзі — на карематах і в спальниках просто неба. Добре, що поки немає дощів, радіють пікетники. Їхні намети знесли ще 3 липня, коли міліція затримала трьох активістів, звинувативши їх у опорі й порушенні порядку організації мітингів. Отже, тепер на випадок негоди мітингувальники приготували парасольки, плащі й целофан, аби прикрити стільці з речами й стійки з плакатами. «Це громадська ініціатива, ми не отримуємо жодної фінансової підтримки від партій або організацій», — говорить Дмитро Пилипець, медик за родом діяльності. Їжу й воду хлопцям приносять небайдужі жителі міста. Ще приносять плакати, фарби й інші технічні дрібниці, необхідні для проведення акції. До мітингувальників приходять і інші городяни, з іншим ставленням до подій. «Хто вас слухає? Йдіть краще працювати!» — роздратовано виголошує літня жінка й іде геть. «У нас на роботі всіх змушують підписати заяву на підтримку мовного закону, інакше погрожують не видати зарплату», — скаржиться 27-річний Антон Семенюк, робітник заводу ім. Малишева. Таке ж «добровільне» збирання підписів на підтримку закону русифікації проходить у всіх бюджетних установах міста — в школах, вишах, комунальних службах, транспортних депо. Ректори й науковці багатьох вишів Харкова, як державних, так і приватних, висловилися на підтримку нового законопроекту. «Стратегічно ухвалення нового законопроекту про мову це однозначно «так», — говорить ректор Харківської народної академії, професор Катерина Астахова. — Я впевнена, що новий проект не несе загрози для державної мови. Погано лише, що це питання порушене перед виборами поспіхом. Непокоїть також, що ні в кого немає розуміння глибинних процесів мовного питання, й законопроект викликав черговий розкол у суспільстві. Він вимагає додаткових роз’яснень, ухвалювати його треба розумно, обережно й тонко. Тут необхідна толерантність, бо мовні питання, як і питання національні, сприймаються особливо гостро».