Хедхантер Яценюк

«Жорстка ефективна команда» — успіх майбутнього президента України. На цьому Арсеній Яценюк наголосив на зустрічі з випускниками Києво-Могилянської Бізнес-школи. Водночас політик зазначив, що людина, яка стане президентом, повинна буде взяти на себе «неймовірний» вантаж відповідальності. «Я думаю, що за розвитком ми будемо на рівні 90-х років», — сказав Арсеній Яценюк. Хоча в цьому молодих бізнесменів переконувати не було потреби. Що означає крах усталеного світового економічного порядку, вони відчули на власній діяльності. Адже серед випускників Бізнес-школи — 40% мають власну справу, ще 40% є ТОР-менеджерами провідних українських і зарубіжних компаній. З викликами сьогодення вони зустрічаються щодня і за останні кілька місяців вже встигли набути власного досвіду розвитку бізнесу в нинішніх умовах. На зустріч з молодим політиком (а Арсеній Яценюк є фактично їх ровесником) прийшли, щоб побачити, наскільки він орієнтується в сьогоднішній проблематиці і чи пропонує щось нове. Кажуть, переконалися, що Яценюк справді професіонал. Інша справа — в країні не так багато людей, здатних оцінити його професіоналізм.

«Серед тих, хто був, є дуже гарні люди. По-різному, звичайно, вони виховувалися, у різних політичних таборах були, проте формування команди має відбуватися незалежно від кольору — колір нікому не цікавий, це була політтехнологія. Від цього треба відходити», — цитує Яценюка УНІАН. На його думку, новообраний президент повинен буде добирати свою команду розумних і досвідчених людей. Та навіть з таким підходом у команді може бути відсотків тридцять «браку», а то й більше.

Оцінив Арсеній Яценюк і помилки недавнього минулого, такі близькі його співрозмовникам: «Нацбанку треба перестати робити дурниці... Нагадаю: червень минулого року, квітень 2005 року, коли НБУ вийшов з геніальною ініціативою ревальвації національної валюти. А знаєте, яка мета була? Про неї ніхто з широкої громадськості не знає... Прем’єр-міністр тисне на голову НБУ з мотивацією: якщо ви не зробите ревальвацію, я вас звинувачу в інфляції. Голова НБУ замість того, щоб вийти на пресу та це розповісти, починає опускати курс до 4,5 (грн./дол. — УНІАН) і думає, що він стримає інфляцію... Пам’ятаєте інфляцію за 2008 рік — 22%. Стримали? При цьому ми ще втратили близько 10 млрд. доларів, які могли купити в золотовалютні резерви України». Не з усім присутні погоджувались, багато в чому Яценюку заперечували, проте говорили зі знанням справи.

Такі «невинні» зустрічі Арсенія Петровича — своєрідне політичне «хедхантество». Над кадрами він починає працювати вже зараз, і навряд в цьому ще хтось з політиків його наздожене. Бо для цього, в першу чергу, потрібно розуміння кадрової роботи, якого у інших, на жаль, поки що не видно...

ДО РЕЧI

Хедхантер (від англ. — мисливець за головами) — людина, що професійно займається пошуком висококваліфікованих кадрів під конкретне замовлення.

КОМЕНТАРI

Юрій ВАСИЛЕНКО, керуючий партнер компанії «Мілленніум Контракшн 3000» групи компаній «Всесвіт», випускник Бізнес-школи НаУКМА:

— Питання кадрів є болючим як на державній службі, так і в бізнесі. Тому Арсенію Петровичу, як і будь-якому іншому політику, буде складно формувати нову команду. Не виключаю, що такі зустрічі він використовує з метою формування кадрового ресурсу. Для себе я ще раз пересвідчився, що серед політиків, які зараз є на арені, Арсеній Яценюк, мабуть, найцікавіша фігура, різнонаправлено розвинена. Зустріч була недовгою, тому ми просто пройшлися по основних проблемах (нас меншою мірою цікавила політика). Але рівень поінформованості й знання проблематики відразу помітний — видно, коли людина знає, про що говорить.

Олег ПАЛАЙДА, директор з розвитку колекторської агенції «Вердикт» групи компаній «e-CALL»:

— Безумовно, якщо виключити Ющенка, Януковича й Тимошенко, Яценюк — єдина постать, яка залишається на обрії. Він може посилити кадровий склад держави взагалі на будь-якій посаді. Але враження від самої зустрічі двоякі. Дуже мало конкретики: незрозуміло, хто ще з Яценюком. Як самостійна фігура він поки що не справляє враження. Яким чином буде фінансуватися його кампанія — незрозуміло. На які електоральні фокус-групи він розраховує — теж питання. Він не є політиком-популістом, а його позиціонування розраховане на середній клас, якого в Україні фактично немає. Подальше таке позиціонування зумовлює відсутність електорального поля у Яценюка. І це дуже прикро. Бо на зустрічі якраз і були представники того неіснуючого українського середнього класу, які його зрозуміли.

Олег ЯРОШЕНКО, керівник приватного підприємства:

— Ходять різні плітки про те, хто стоїть за Яценюком. Але перед нами на зустрічі була людина, яка особисто в мене викликала довіру. На зустріч прийшли молоді енергійні бізнесмени, які мають обмежений час, знають, чого хочуть від життя, і з ними довго ні про що теревенити не будеш. Арсеній Петрович це зрозумів. Він адекватно дав оцінку тому, що зараз відбувається в світі. Це не просто фінансова криза — це криза соціальна, освітня, політична й кадрова в тому числі. Запам’яталось те, що Яценюк добре розуміє сьогоднішню ситуацію, й готовий формувати команду з того, хто є зараз у політиці, залучати нових і долучати бізнес. Думаю, таку команду він сформує. Але сумно те, що голосувати в основному будуть не ці люди. Тому я би радив Яценюку замислитися над тим, як здобути підтримку пенсіонерів — це основний електорат.

Ілля ОНИЩЕНКО, директор з маркетингу Києво-Могилянської бізнес-школи:

— Нам було цікаво подивитися, як відбуватиметься дискусія з провідними (без перебільшення) бізнесменами — випускниками Бізнес-школи Києво-Могилянської академії. Справді, зустріч перетворилася на інтерактивну дискусію. Звучало багато контрвиступів. При чому це були не претензії, а конструктивні пропозиції, адресовані Арсенію Яценюку.

Для випускників Бізнес-школи Арсеній Яценюк був цікавий тим, що він є професіоналом в галузі економіки і одночасно долучений до макроекономічних справ (державного рівня). Це дозволило бізнесменам розширити погляд і побачити весь бізнес-контекст, а не вузькоспеціалізовану проблему. Вони побачили, як макроекономічні процеси впливають на їхню діяльність, на процес прийняття ними рішення. А це — важливо і для усвідомлення того, що час кризи одночасно є часом нових можливостей.