«Міфи — єдина надія Кучми»
Згадайте перші президентські вибори. Вся Галичина була переповнена «тихим» жахом від того, що коли стане президентом Кравчук, настане кінець будь-яким незалежницьким починанням. За роки правління президент Кравчук стає «братом на віки» для Галичини й ворогом № 2 (№ 1 — Горбачов) більшості людей на Сході, в Криму і т. ін., коротше кажучи, у вчорашніх палких прихильників. Що бачимо далі? Прийшов 1994 рік. І майже весь галицький люд дружними лавами в ногу пішов на виборчі дільниці підтримувати того, кого ще кілька років тому вважав чи не найбільшою загрозою для Батьківщини. Проте знову Україна обрала того, з чиїм прізвищем галичани пов'язували реанімацію УРСР — Леоніда Кучму. А далі, як називається: «Чим далі в ліс, тим більше дров». За 5 років свого «правління» діючий Президент зміг теж хитро перевтілитись, не без допомоги — магів-ЗМІ, у свідомості галицьких виборців з отого реаніматора УРСР в найбільшого державника України в світі. Після цього я зрозумів, що найвідоміші ілюзіоністи в історії людства повинні народитися в нас, в Україні, а найбільш ревні їхні прихильники живуть саме на Галичині.
Що дає мені можливість робити такий оптимістичний висновок? Ні, не переповнююча мене любов до рідної Львівщини, а результати мого спілкування на предмет президентських виборів у моєму Дрогобичі. Наші патріотичні виборці із Заходу України вміють не тільки перевтілювати людей з одного образу в інший, а й вправно створювати міфи, в які потім вірять як в істину, що її прочитали в Біблії.
Оскільки найбільшою популярністю в Галичині користуються Євген Марчук та Леонід Кучма, то всі міфи виборчої кампанії-1999 у цьому регіоні так чи інакше пов'язані з цими особами. Подякуйте, пане Кучма, що ваші вчорашні виборці-неприятелі, а сьогоднішні палкі прихильники, ну просто страждають міфотворчістю. А тепер про міфи.
Міф № 1: «Президент накрався, більше красти не буде»
Це ж говорять прихильники Президента, нехай це залишиться на їхній совісті, як же треба не розуміти стану речей, щоб породити такий міф. Президент не сам керує, управляє, розподіляє і т. ін. Президент це лише уособлення певного режиму та команди, що його оточує. Разом із Президентом державою керує ціла армія людей. Якщо виходити з логіки вислову, що хтось має щось вкрасти й заспокоїтися, то вибачте, на таку армію треба красти ще не 5 і не 10 років. А взагалі, що це за постановка питання: «накрався й не буде» (чи можна зупинитись укравши одного разу? — Ред .) Урешті-решт, ми колись будемо жити в державі, в якій «украсти» буде вважатися злочином?
Міф № 2: «Лише Кучма може протистояти червоним»
Звичайно ж, цей міф допомогли створити ідеологи з Києва, заявляючи, що реальними конкурентами Кучми є лише Вітренко й Симоненко. А розум і очі для чого в людини, мабуть, не для того, щоб бачити лише біле й чорне. Двополюсними мірками судять люди, що через нерозвинутість третього, четвертого, п'ятого і т.д. не розуміють і не бачать. Мені неприємно споглядати за тим, як виборці легко піддаються нав'язуванню їм уже опробованого «російського» варіанту. Використовуючи лексику кримінального світу, вас просто «розводять як лохів».
Міф № 3: «Марчук не може бути патріотом, бо працював у спецслужбах»
Шановні галицькі міфотворці, почитайте біографію вашого Президента. Як виявляється, той був парторгом на «Південмаші». До компетенції працівника такого профілю входило й відстежування того, як працівники даного підприємства сповідують у своїй роботі ідеали, що їх заповів В.Ленін. Що зробити, не підійшла ще черга тих політиків, які не пов'язані з червоним минулим. А звинувачувати одного, й, так собі, призабувати про іншого — непорядно. Та й назвати це теж можна не інакше, як міфотворчість.
Міф № 4: «Чому Марчук не проявив себе, коли був прем'єром»
Вибачте, по-перше, Євген Марчук був прем'єром менше року. По-друге, прем'єр-міністр у нашій державі — людина підконтрольна президентові й, відповідно, в свою гру грати не може, інакше буде завтра ж усунутий. По-третє, не забувайте, що окрім 5 років президентства, Л.Кучма тривалий час був прем'єром із так званими розширеними повноваженнями, у той час ним було підписано багато декретів, а толку як бачите. Так що не обманюйтесь самі й не обманюйте інших.
Міф № 5: «Голосуй, не голосуй, все одно переможе Кучма»
Ну знаєте, це взагалі рівень папуасів. Ви що ж так вірите в безповоротність лиха і склавши руки будете його чекати? А де ж воля до життя, бажання самим будувати майбутнє?
Проаналізувавши спілкування з галицькими зазомбованими міфотворцями, зробив висновок, що єдине на що може сподіватися діючий Президент — на ефективність міфів: про якусь стабілізацію, громадянський спокій і т.д. Ви знаєте, ні одного, ні другого я не помічаю. А якщо і є якийсь відносний громадський спокій, так не від «хорошого» життя, яке створив діючий режим, а від, знаєте, такої собі хуторянської безпринципності нашого народу.
Пани міфотворці, нагадаю ще раз, результати вашої діяльності — міфи, вміло використовуються як засіб виборчої агітації за Л.Кучму, а ви і обмануті вами люди, вибачте, як отара овець.
