«Не думаю, що вибори зведуться до зустрічі дядька Джорджа з дядьком Вовою»

— Якщо користуватися військовою термінологією, «Наша Україна», здається, веде війну не тільки з зовнішнім ворогом. У блоці існують кілька груп, які постійно борються між собою за місце біля Віктора Ющенка...

— За місце біля Віктора Ющенка або будь-якого іншого політика завжди боротимуться — інші політики, бізнесмени, авантюристи. Що стосується конкретно нашого штабу, то жодної боротьби всередині нього нема. Не треба плутати функціональну структуру штабу з політичним керівництвом блоку, куди входять кілька політичних сил. Відповідно, є їхні лідери, кожен із яких досить самостійний. Є депутатська фракція, де кожен депутат — самодостатня одиниця. Я розумію спокусу багатьох: вони думають не про те, як провести кампанію, а про те, яким буде наступний день після виборів. Тобто, хто яку посаду займатиме при президентові Ющенку. Для всіх, хто мислить такими категоріями, очевидно, у штабі нема місця.

— Віктор Ющенко, кажуть, належить до людей, які приймають рішення на користь того, хто останнім вийшов із кабінету…

— Упродовж тих років, які я особисто працюю з Віктором Андрійовичем у «Нашій Україні» або партії «Реформи і Порядок», можу сказати, що таке мислення — одна з великих помилок при розумінні особистості Ющенка. Він дуже цілеспрямована людина, яка чудово орієнтується в ситуації, має гарну інтуїцію. Навіть якщо часом це виглядає як нерішучість або хитання, я б радив частіше вживати термін «мудрість». Мені пригадався навіть відомий історичний анекдот про Соломона...

— Проте сьогодні тільки лінивий не розповідає, що імідж Ющенка — м’який і мудрий — вже дратує і людей, і політиків, які його оточують.

— Правильно говорити про два іміджі Ющенка. Ось документ (демонструє товсту папку) — «Дослідження іміджу Віктора Ющенка» — аналіз сприйняття лідера «Нашої України» на основі психологічних фокус-груп. Ось інше дослідження, де вивчають імідж Ющенка у величезній вибірці соціальних груп. Такий моніторинг і, відповідно, корекцію іміджу, проводять уже багато років. Але не думайте, що сидить технолог, і говорить Ющенку, як стати... Унікальність іміджу Ющенка полягає в тому, що він уже добре сформований. І не треба лізти туди політтехнологічними граблями.

Проте існує й інший імідж Віктора Андрійовича, сформований у «політично стурбованих людей», — я б так назвав політикум і тусовку навколо нього. Беруся з усією відповідальністю сказати: образ ідеального політика, який бачать люди, і образ, який бачить політична тусовка, цілком різні. «Ющенка український народ любить», — це я запевняю як політтехнолог, а не член команди.

— До речі, чи радився Віктор Ющенко зі своїми технологами, коли підписував знамениту «заяву трьох», і чи почувається Ющенко сином Президента і сьогодні?

— Віктор Ющенко розпочав активну політичну діяльність із того моменту, коли перестав бути державним службовцем, і сказав: «Я йду, щоб повернутися». Його блок нині знаходиться в опозиції — і це відповідь на ваше запитання про відносини з Президентом сьогодні.

Щодо тієї заяви. Щоб її оцінити, слід знати весь обсяг інформації, яким володів кожен підписант. Я розумію тільки, що знаю не все про ту ситуацію, тобто не можу дати їй оцінку. А назвати документ технологічною помилкою я не беруся, оскільки Ющенко тоді був прем’єр-міністром із величезним рівнем відповідальності державного діяча. Крім того, іноді людина робить кроки, у яких його ні преса, ні прихильники, ні навіть побратими не розуміють і не підтримують. Але час від часу сила обставин сильнiша, ніж люди. Я знаю позицію Віктора Ющенка, він чесна людина. Я впевнений, що робив усе чесно, з урахуванням логіки тієї ситуації.

— Через два роки після «касетного скандалу» багато хто схильний думати, що він розігрувався саме під Віктора Ющенка. У тій ситуації йому було б дуже легко з посади прем’єр-міністра перейти на сходинку вище…

— Я знаю й іншу думку. Про те, що скандал призвів до штовхання України у сферу геополітичних інтересів Росії. Ця теза протилежна першій. Оскільки, якщо розглядати Ющенка як демократичного і проукраїнського політика…

— …Прозахідного?

— …з достатньою національною самоідентифікацією. В Україні немає прозахідних політиків: є або незалежні, або проросійські. Щоб бути прозахідним, треба, щоб Захід знав, де вона є, ця Україна. Я сумніваюся, що багато західних політиків до кінця розуміють, що таке Україна, та які у них тут можуть бути інтереси. «Прозахідність» нашої політики можлива тільки у разі проукраїнської позиція Заходу. А її не існує…

— Якщо Ющенко не прозахідний політик, то що він робив в Америці та чому мав зустрічі на такому високому рівні? Домовлявся про підтримку на виборах?

— Не слід усе зводити до виборів. Після українських міжнародних скандалів світ розділився навпiл: одні вважають, що українська влада й український народ — це одне і те саме, інші розділяють поняття «Україна» та «кольчуга». Віктор Андрійович робить те, що повинен, — підіймає імідж своєї країни. Незважаючи на те, що з погляду технологій було б більш правильним спілкуватися з народом, підіймати рейтинг. Ющенко разом із тим здобуває так званий імідж прозахідного політика. Оскільки розуміє, що крім нього нині представляти Україну в демократичному світі мало хто має можливість і право. Я впевнений, що після його візиту в черговий раз зроблять спробу звинуватити його, зробити з Ющенка прозахідного політика. Але не менше уваги Віктор Андрійович приділяє й Росії. Ющенко дав достатньо сигналів, щоб показати, що ні він, ні його блок не є антиросійськими.

— Проте не таємниця, що на наступні президентські вибори впливатимуть і Росія, і Америка. Чи можна передбачати, що обидві сторони будуть зацікавлені в приході до влади Віктора Ющенка?

— Передбачати можна. Але я вже давно не є прихильником доктрини, неначе світом керують п’ять масонів або банкірів, чи хто вони там... Я не думаю, що наші вибори зведуться до зустрічі дядька Джорджа з дядьком Вовою. З другого боку, відбудеться узгодження певних національних інтересів.

— Якими будуть президентські вибори? Конкурент Ющенка від влади буде один чи їх буде кілька?

— Їх буде багато. Але я знаю, що Віктор Ющенко буде переможцем цих виборів. Просто вкрасти голоси у цілої армії прихильників Віктора Андрійовича цього разу не вдасться.

— Ваш оптимізм зрозумілий, але рейтинг Ющенка законсервувати неможливо. За оцінками Центру Разумкова, за півтора року з цифри 27% він може скотитися до 20%. Що робитимете?

— Оцінки бувають різними. А може, рейтинг досягне позначки 40 відсотків? Я згадую внутрішню дискусію в штабі напередодні парламентських виборів. Тоді говорили про 15%. Дехто навіть пішов з виборчого штабу з істериками, мовляв, ви програєте, тому я тут не працюватиму... Сподіватися треба завжди на більше, а планувати слід песимістично. Сьогодні відбувається те саме: декого на старті хапає мандраж. Згадується вислів, що тільки у поганого солдата перед боєм буває понос — вибачте вульгарний образ.

— Прокоментуйте, будь ласка, об’єднання УНР та «Собору». «Наша Україна» хоче приєднати ще одну партію?

— Об’єднання нема. На жаль, далі прес-конференції справа поки не зрушила. «Собор» залишається в блоці Юлії Тимошенко. Я б хотів, щоб зближення відбулося. Але перспективу я бачу в більш широкому об’єднанні, у створенні на базі «НУ» єдиної політичної сили. Альтернативи цьому немає. І це завдання на парламентські вибори абсолютно реальне. Проте на сьогодні головне — президентські вибори, адже Україна є президентською країною, і реально влада змінюватиметься на цих виборах.

— Ви можете спростувати або підтвердити інформацію про те, що найбільшим противником зближення блоків Юлії Тимошенко і Віктора Ющенка є саме партія «Реформи і Порядок», у якій ви перебуваєте?

— Можу спростувати.

— ПРП за єдиного кандидата?

— Так. Я навіть за більш широке узгодження спільного кандидата на президентських виборах. Непокоїть мене, звичайно, певна ультимативність деяких заяв. Хоч варіант Юлії Володимирівни потрібно розглядати. Єдине, в чому я впевнений: об’єднання, яке підтримуватиме Ющенка на цих виборах, буде більш широким, ніж об’єднання «НУ»-БЮТ. Я розумію, що риторика блоку Юлії Тимошенко більше подобається журналістам, ніж наша. І зрозумійте, правда завжди більш складна...