«Одеський експеримент Саакашвілі»

Від призначення Михаїла Саакашвілі головою Одеської обласної адміністрації минуло два місяці. Звичайно, чекати якихось суттєвих результатів поки зарано, але прослідкувати тенденцію роботи очільника Одещини  — вже можна. За цей час він точно встиг обігнати всіх своїх попередників і діючих керівників областей по частоті згадуваності у ЗМІ: поїздки в маршрутках, скандали з прокурорами і головою державіаслужби, звільнення глав районних адміністрацій, заміна керівництва Іллічівського порту, знесення бетонних загорож на пляжі... Були дані обіцянки щодо створення Центру адміністративних послуг, будівництва доріг, покращення інфраструктури, реформування митниці, розгону корупціонерів... Отже, як одесити оцінюють діяльність Михаїла Саакашвілі за два місяці перебування на посаді.

«СААКАШВІЛІ ПРАЦЮЄ У ЧОТИРЬОХ НАПРЯМКАХ...»

Геннадій ЧИЖОВ, політолог:

— Михаїл Саакашвілі показав високий рівень комунікації, у нього чудова піар-підтримка. А там, де піар, там і популізм. Особливість його діяльності — спроба працювати відразу на чотири напрямки.

Перший — переформатування інформаційного поля під себе. Інформаційні приводи створює не губернатор, їх створюють для нього, а Саакашвілі залишається лише виїжджати на події. Другий — кадрова політика, що вирізняється високим рівнем популізму. Його заступник Юлія Марушевська не може бути віце-губернатором за стандартами української державної служби: вона не мала управлінського досвіду. Хороший чиновник такого рівня формується від 5 до 10 років.

Що стосується глав районних адміністрацій — тут теж піар. При пошуку кандидатів не був заданий первинний критерій відбору, тож отримали  велику кількість резюме — 250 осіб на місце, а серйозні люди не стали подавати анкет. Необхідно було задати критерії: як мінімум 2-3 роки на службі, 5-6 років управлінського досвіду, наявність серйозних знань, апробованих на досвіді.

Третій напрямок — неформальна місцева антикорупційна реформа. Якщо у людини, викритої в корупції, є публічний капітал, авторитет у суспільстві, то її ніхто не чіпає. Якщо ж вона не займалася піаром, на неї починають тиснути. Функціональні обов’язки губернатора не передбачають вказівки прокурорам, митниці й силовикам. Він лише координатор. Саакашвілі приходить на пляж і дає розпорядження знести паркан, а це не входить у його обов’язки. Це може мати лише рекомендаційний характер.

Останній напрямок — інвестиційний. Діяльність є, але ми не знаємо подробиць, тільки чуємо, що будуть інвестори з Грузії, Америки. Як можна без реформи судової, без розставляння кадрів на місцях, залучати сюди інвесторів під своє ім’я? Ми передбачаємо, що губернатор піде на підвищення в грудні. А люди залишаться з пустопорожніми обіцянками, адже немає захисту інвесторів, в першу чергу законодавчого, гарантійного. Інвестори прийдуть, коли буде дотриманий стандарт — коли піврічний золотовалютний запас НБУ дорівнюватиме розміру шестимісячного імпорту. Тоді саме стратегічні, а не спекулятивні інвестори, сюди подаватимуть заявки.

Губернатор зараз має звернути увагу на інфраструктуру. Його можливості лобістів перед Кабінетом Міністрів дуже великі. Йому слід зайнятися економікою, провести розширені колегії Обласної адміністрації в кожному районі. Це дасть ефект. Інше питання: чи потрібно йому це? Він може повернути довіру до влади через свою репутацію, локальний грузинський успіх і нестандартний підхід: він ходить пішки, спілкується з людьми, відкликається на проблеми. У комплексі це дасть ефект довіри від населення.

Одеса — не лише експеримент, а й спроба задати тон реформам. Саакашвілі — модератор реформ, але внаслідок того, що його можливості не такі вже великі, це відбувається більше у віртуальному просторі. Проте, це також великий капітал, який може бути конвертований в успіх реформ, стати поштовхом для них.

«ПОКИ РЕЗУЛЬТАТИ НОВОГО ГУБЕРНАТОРСТВА МАЮТЬ ЗДЕБІЛЬШОГО ХАРАКТЕР УСПІШНОГО PR»

Денис КУЗЬМIН, політолог:

— Поки результати нового губернаторства мають здебільшого характер успішного PR. Реальних губернаторських повноважень абсолютно недостатньо для амбітних планів реформ. Проте, переполох у старій одеській еліті очевидний, і без серйозної зовнішньої дії подолати замкнуте коло політико-економічних корупційних схем неможливо. Одеса опинилася в центрі уваги, зокрема й на міжнародному рівні, що додає тут багатьом оптимізму. Одеса як регіональний і міжнародний центр лише підсилить українську державність і доведе реальний намір Києва будувати повноцінну українську політичну націю людей різних мов, культур і поглядів. Одеса для цього підходить ідеально, і її успіх має поставити хрест на ймовірних сепаратистських настроях і підтвердити європейський курс нашої країни.

Кадрова політика вельми ризикована. Призначення ефектні, але без надзвичайних повноважень мало чого варті. Саботаж з боку старої системи значний, в її розпорядженні й суди, й двозначні законодавчі норми. Вибір людей, які точно не пов’язані ні з чиїми бізнесінтересами, має підтримку городян. Проте кредит довіри може бути швидко вичерпаний, якщо не будуть реалізовані хоча б один-два успішні інвестиційні проекти на основі незалежних зарубіжних пропозицій.

«ПОЧИНАЮТЬ ВИНИКАТИ ПІДОЗРИ, ЩО СААКАШВІЛІ ІГНОРУЄ КІВАЛОВА»

Віра ЗАПОРОЖЕЦЬ, журналіст:

— Я поки не назвала б дії Михаїла Саакашвілі реформами. Реформи — річ системна. у даному випадку ми маємо справу з людиною, яка сама не приховує,  що  перебуває в Одесі тимчасово, й час у неї обмежений. І за цей час вона має встигнути зробити хоча б те, що задекларовано, допустимо основні магістралі.

Щойно у нас виникає якийсь скандал і є документальне підтвердження, співробітників миттєво звільняють. Будь-яка незаангажована людина, яка знається на тому, як влаштована судова система, міліція й прокуратура в Одесі, скаже, що стовпом усього є Ківалов. У нього є свій пул, «свої» заступники в обласній прокуратурі, в одному районному кримінальному суді адміністративні посади обіймають його випускники, люди з безпосереднього оточення. Усе, що робить Саакашвілі, обходить ці моменти. У мене починають виникати підозри, що він ігнорує цю людину. Тому що саме ці люди чинять тиск на бізнес, усе перетікає саме до Київського районного суду, який повністю підкоряється Ківалову, хоча не всі територіальні справи цьому суду підвідомчі. Не помічати цього губернатор не може. Можливо, він не відчув впливу Ківалова тут. Але поки він його не чіпає, все, що відбувається, — абсолютно несистемне.

Ківалов — людина, якій відверто протистоїть мер міста. Якщо подумати — з ким стратегічно буде Ківалов? Я бачу, що й політично Саакашвілі на нього вимушений спиратися через протистояння між партією «УКРОП» і Саакашвілі.

У Одесі зупинилося багато виробництв. З того, чи будуть вони відновлені, можна буде прослідити, чи створюються кращі умови для підприємців. Треба, щоб минув час. Мені здається, це не та модель, яку ми чекали, яка була в Грузії. Тим, кому було добре, як і раніше добре. Саакашвілі говорить, що в січні-лютому варто чекати відчутних змін.

«РЕАЛЬНІ КРОКИ Й РЕЗУЛЬТАТИ МОЖЛИВІ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК МИНЕ СЕРЙОЗНИЙ ВІДТИНОК ЧАСУ»

Василь ПОПКОВ, політолог:

— Питання оцінки діяльності адміністрації зв’язане передусім з якістю життя в регіоні — якою мірою поліпшилася економічна ситуація, зросла безпека громадян, якою мірою реалізуються їхні громадянські права. Це комплексна оцінка. Виправлення ситуації — питання не двох місяців, а набагато тривалішого часу. Ми бачимо, що відбуваються рішення в кадровій політиці, є інтенції щодо економічної інфраструктури регіону, але це все рух від зовнішнього до внутрішнього. Реальні кроки й результати можливі після того, як мине серйозний цикл — зазвичай річний. Кадрова політика має складатися з двох компонентів: серйозне вивчення досвіду кадрів, які вже працювали, — в нашому регіоні є цікаві напрацювання, талановиту молодь необхідно набирати, але не за формальними, а за особистісними ознаками.

Ще один критерій — духовний, етичний. Останнім часом ми стикаємося з тим, що у розв’язанні внутрішньополітичних проблем і менеджменту існує загальносвітовий, космополітичний тренд: людей відбирають не за національною ознакою, а за придатністю, ефективністю, вмінням вирішувати стратегічні і тактичні завдання. У призначенні Марії Гайдар немає якоїсь екзотики. Тут інше питання, що стосується управління дуже непростим поліетнічним регіоном. Це вимагає не лише досвіду, а й такту, життєвої мудрості, терпіння. Я б хотів, щоб новації й зміни позитивно позначилися на долі регіону.

Антикорупційний процес — питання, яке вирішується не однією-двома кампаніями, й не лише в правовій і силовій сферах. Воно загальнокультурне. Треба міняти багато чого в культурі держави, в економічній і соціальній політиці. Легко зараз давати якісь оцінки, проте слід подивитися, якою мірою зміниться наша якість життя. Важливе не те, щоб перемогла чиясь партія або чиїсь амбіції, а щоб виграло суспільство, прості люди.