Окупація земель та… історії

Слухати щорічну пресконференцію російського президента заняття не з легких, але для розуміння з якою швидкістю дме вітер (щодо напрямку все зрозуміло) у цій великій країні, тим більше якщо вона є окупантом частини українських земель, це мусимо робити. Принаймні, бути в курсі основних тез. Отже, розпочав захід Путін зі слів про те, що російська економіка краще за економіки розвинених країн пережила пандемію, тобто виявилася «більш готовою до таких шоків»: очікується зростання ВВП у 4,5%, і навіть середньомісячна зарплата почала зростати. "І впали менше, і вийшли швидше", - підсумував керівник Кремля. Він традиційно оперував багатьма цифрами, наголошуючи на проблемах, але при тому завжди розповідав про якесь зростання, поліпшення і що треба зробити для вирішення проблем. Виникає питання – то чому ж не зробив за 21 рік перебування при владі?

Тим часом Росстат та російські економісти називають, м'яко кажучи, зовсім інші цифри. Оборот малого бізнесу в РФ за перші 6 місяців 2021 року склав 11,5% від загального обсягу малих, середніх та великих підприємств. Це історичний антирекорд та мінімальне значення з 2008 року, коли Росстат почав публікувати подібні оцінки.

«Ми знаходимося у затяжній системній кризі зі структурно-технологічною деградацією, поляризацією суспільства, зростанням майнової прірви між бідними та багатими, зростанням соціальної напруги, – заявив на круглому столі в «Росбалті» економіст Владислав Жуковський (rosbalt.ru). - З 2008 року середньорічні темпи зростання економіки Росії — нижче 1%. Це застій, якого ми не мали багато десятиліть. …Реальні доходи населення з 2014 року впали на 13,5%. Цього року спробують намалювати зростання, не важливо, чи буде це 3,5-4,5%. Ніхто в ці цифри не вірить, бо інфляція у нас не 8,5%, а щонайменше 15-20%. …Інфляція в країні рекордна з 2016 року. Гречка подорожчала на 25%, капуста – 115%, картопля – 67%, крупи – близько 25%. І раптом у нас чомусь бідних, у яких левова частка доходів іде на їжу, поменшало. Вони чомусь стали жити багатше? У той же час під катком знаходиться малий бізнес. Минулого року з ринку пішло понад мільйон підприємств. Цього року ситуація на краще не змінюється — 360 тисяч підприємств було закрито за перші дев'ять місяців. Ми бачимо, як по всій країні прокотилася хвиля невдоволення запровадженням QR-міток. Малий бізнес, торгові мережі, сфера послуг, туристичний бізнес у цьому взяли участь, тому що розуміють: якщо ми перейдемо до цієї системи, то наступного року у нас ситуація в економіці буде гнітючою».

Щодо самої пандемії та наслідків для росіян, то Путін заявив, що зараз у РФ рівень колективного імунітету до коронавірусу становить 59,4%, уточнивши, що йдеться і про тих, хто щепився і перехворів. За його даними, обидві дози вакцини отримали трохи більше 70 млн. осіб. "Але цього недостатньо, нам потрібен колективний імунітет десь під 80%", - заявив президент РФ. Але рівень смертності від COVID-19 у Росії дуже високий. Як пише у своїй свіжій статті для нашої газети постійний автор «Дня», професор із Москви Борис Соколов, на тлі загального прогресу у світі у зниженні рівня смертності від ковіду та підвищення рівня вакцинації Росія не може похвалитися особливими успіхами. «У РФ, за моєю оцінкою, від коронавірусу та його наслідків вже померло близько 4 млн. осіб, або близько 27 360 осіб на 1 млн. жителів. …У Росії повністю вакциновано на 21 грудня 44,20%. Цей показник близький до рівня вакцинування в Індії, де повністю щеплено 39,81% населення. Але він є дуже низьким порівняно з 75,65% в Австралії, 66,07% у Бразилії, 68,85% у Сполученому Королівстві, 69,54% в Німеччині, 62,72% в Ізраїлі, 82,92% в Китаї , 55,21% в Польщі, 74,58% у Франції та 78,16% в Японії».

Відповідаючи на запитання про тортури в російських в'язницях, які останнім часом викликали великий резонанс у самій РФ і світі, Путін, як звичайно, згадав Захід, у якого, виявляється, «проблем не менше» і що до ув'язнених потрібно ставитися «по-людськи». Також він повідомив, що зараз розслідується 17 кримінальних справ про тортури у місцях позбавлення волі, більше десяти людей звільнено з роботи. Навряд чи у Росії щось кардинально покращиться у цьому питанні, проблема з тортурами та умовами утримання ув'язнених – постійна для цієї країни. Варто лише згадати, що робив окупант, захопивши Крим та частину Донбасу, де Москва створила катівні для людей. Ці злочини ще мають бути розслідувані у міжнародних судах, а винуватці покарані.

Звичайно, тема України і взагалі зовнішня політика РФ стали одними з ключових під час прес-конференції Путіна, де він повторив багато своїх фобій і фантазій. І можна було б їх уже не помічати, але проблема в тому, що це все є частиною зовнішньої політики та агресії Кремля, від якої особливо страждає наша країна.

«Великого вторгнення в Україну поки що не буде, війна на Донбасі триватиме, – пише у ФБ журналіст Юрій Бутусов. – Найбільш яскрава, на мій погляд, цитата у вчорашньому виступі президента РФ: "Уявляєте, як в історичній перспективі Росія має жити, жити далі? Весь час озираючись на те, що там відбувається, які нові системи озброєння поставлені? А потім під прикриттям цих нових систем озброєння штовхнути радикалів і на вирішення питання в Донбасі озброєним шляхом, і, до речі, щодо Криму: «Кримську платформу» навіщо підтримали? Але ж ми повинні думати про перспективи забезпечення своєї безпеки навіть не на сьогоднішній день і не на наступний тиждень, а на найближчу перспективу... Як Росія має жити з цим? Весь час озираючись, що там буде і коли «долбанут»?»

«Які висновки можна зробити із заяв президента РФ, – продовжує журналіст. - 1. Росія не планує розірвати відносин із Заходом. Путін змушений дбати про відносини з ЄС, США та НАТО, оскільки всі геополітичні проекти Росії – Північні та Південні потоки, спрямовані на економічну співпрацю із Заходом. Агресивної риторики проти НАТО Путін не має. Це означає, що Великої війни в Україні зараз не буде. Згодом, після запуску Північного потоку-2 – не виключено. А поки що Росія не хоче вступати у відкритий конфлікт із Заходом і втрачати європейський ринок газу. 2. Росія хоче усунути Україну як суб'єкта, від якого залежать відносини із Заходом. І для цього необхідно позиціонувати Україну як слабку та хаотичну країну, яка може бути впорядкована лише якщо повернеться до сфери виняткового російського впливу. Тому Росія вкотре проводить масштабну військово-політичну демонстрацію проти України. І загроза вторгнення – це один із елементів дестабілізації України, який застосовувався і застосовуватиметься Росією надалі. 3. Путін хоче, як і раніше, нав'язати Україні "Придністровський сценарій". Тобто Україна має припинити вогонь і фактично відмовитися від боротьби за повернення Донбасу та Криму. Юридично окупацію можна не визнавати, головне, що припинення вогню на фронті дозволить Росії зберігати фактичний контроль, знизити витрати, і при цьому позбутися статусу конфлікту, щоб зняти з себе міжнародні санкції. 4. Росія не збирається полишати ні Донбас ні Крим, це найважливіші геополітичні проекти для Путіна, і боротьба за них триватиме аж до смерті російського диктатора. Путін побоюється, що настане час, коли Україна проведе військову реформу та проведе військову операцію зі звільнення окупованої частини Донбасу. А це завдасть нищівного удару по путінській імперії в Криму, Придністров'ї, Абхазії та Осетії. Тому Путін наполегливо нав'язує Україні думку про неможливість подальшої боротьби за окуповані землі. І дуже боїться, що Україна зміцніє, збудує систему оборони та створить свою стратегію боротьби».

Можна додати, що Путін також боїться історичної правди, бо постійно говорить про фейковість української держави. Цього разу, наприклад, знову повторив фрази, що «Україну створив Ленін», що Україні відійшли «споконвічні російські землі» тощо. Все це є окупацією не лише українських земель, а нашої історії, без якої Росія автоматично скорочується до меж Московії. Тому нам необхідно боротися за повернення Криму та частини Донбасу, а також, що дуже важливо – за своє багате історичне минуле. Це наша гуманітарна основа.