Перемога Роботодавця
Місцева активістка: «Цей результат — не помилка Маріуполя, це — величезна провина київських штабів»
За підрахунками екзит-полів, на місцевих виборах, які минулої неділі відбулись у Маріуполі, при явці у 37,58% впевнену перемогу здобув «Опозиційний блок» — 66,5%. На виборах мера перевагу отримав самовисуванець, директор з персоналу Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча Вадим Бойченко — 71,7%. Проте своєрідною сенсацією міста є те, що друга та остання партія, яка проходить до Маріупольської міськради, — молода «Сила Людей» із результатом 10,5%. Її кандидат у мери Максим Бородін отримав 9,5%. Усі інші результати можна вважати справжнім провалом: «Самопоміч» — 3,5%, «Батьківщина» — 3,2%, «УКРОП» — 3,1%, «Молодь до влади» — 3%, «Наш край» — 2,9%, БПП «Солідарність» — 2,7%. Того ж дня вибори відбулися в Красноармійську, де явка склала 36,4%.
У Маріуполі вибори не відбулися синхронно із усією Україною 25 жовтня через скандал із бюлетенями — вони були надруковані в типографії Ріната Ахметова. Тоді громадські активісти, члени «Сили Людей», зупинили вибори «за ахметівським сценарієм». Цього ж разу бюлетені надрукували в Києві, в Маріуполі заборонили агітацію, а на самих виборах грубих порушень не відбулося. Та чому ж прифронтовий Маріуполь, який зазнав окупацію, звільнення українською армією та цинічний обстріл російськими бойовиками із «Градів», знову проголосував за регіоналів, на совісті яких — провина за окупацію?
«Результат закономірний і очікуваний, — коментує «Дню» координатор Центру патріотичних сил «Новий Маріуполь» Марія ПОДИБАЙЛО, яка була спостерігачем на виборах. — Тому що технологія, спрямована на відсутність уваги та інтриги відносно виборів, призвела до того, що більшість людей справді не знали про день голосування або не бачили необхідності йти на вибори. У місті не було агітації, змагальності, дискусій. Другий момент, саме на це розраховував «Опозиційний блок», — усе місто мовчало, ніби виборів і немає, але по корпоративних каналах — на заводах, де велика концентрація робітників і членів їхніх сімей, — людей зобов’язували прийти на вибори. Ми спостерігали, як люди йшли і обурювались: «Як би вони перевірили?» — «Хтозна, але сказали, що перевірятимуть...» Саме тому в другій половині дня явка піднялася до понад 35%».
«По-третє, цей результат — не помилка Маріуполя, це — величезна провина київських штабів, — продовжує активістка. — Я особисто зустрічалася з керівниками фракцій, депутатами та говорила, що всім треба йти єдиним списком. Тим більше, що тут немає партійних структур. Необхідно було розробляти спільну платформу на противагу регіоналам, про яку б люди знали й бачили. Тоді б «Солідарність», «Батьківщина», «Самопоміч» та інші «демократичні партії» мали б великий спільний відсоток».
Незважаючи на високий рейтинг «Опоблоку», є в цих виборах і певні позитивні моменти. «У міськраду потрапить певна кількість представників демократичних сил, а у разі «Сили Людей» — ще й достатньо адекватних та вмотивованих, — говорить місцевий фотограф і громадський діяч Євген СОСНОВСЬКИЙ. — Тож нехай «фейсбучні патріоти» не дуже кидають у бік Маріуполя каміння, бо вже немає тих 85 -90%, які раніше голосували за ПР і про які напередодні виборів казали опоблоківці. По-друге, так і не довелося побачити в Маріуполі жодного представника «партійних еліт», які б приїхали сюди, зустрітись із виборцями. Які б просто допомогли своїм представникам у Маріуполі провести гідну передвиборчу кампанію. Хоча до багатьох представників цих самих партій неоднозначне ставлення навіть серед «демократичних сил» у Маріуполі. А «Сила Людей» об’єднала достатньо відомих у місті справжніх волонтерів, активістів, громадських діячів своїми силами, на зібрані громадою гроші, та за підтримки однопартійців із інших міст провела свою передвиборчу кампанію, здобувши непоганий результат. Він міг бути набагато кращим, якби демократичні сили об’єдналися. Але помилки минулих років не навчили. Якщо це не були сплановані дії, спрямовані саме на розпил «демократичних» голосів для отримання кращого результату «ОБ».
У «Силі Людей» по-своєму дивляться на вибори в Маріуполі: «Причини подібних результатів у тому, що традиційно в нашій політичній системі певні фінансово-промислові групи контролювали як провладні, так і опозиційні партії, — коментує «Дню» керівник національної виборчої кампанії партії «Сила Людей» Микола КОВАЛЬЧУК. — Але в «Силі Людей» зібралися активні громадяни, які «зробили» самі себе. Ми не мали великого фінансування кампанії та збирали кошти по всій Україні, а кандидати напряму спілкувалися зі своїми виборцями. Єдиний шанс пробити «інформаційну блокаду» олігархів для молодих партій — спілкуватися сам на сам із виборцями. В результаті ми отримали не просто кредит довіри, а й високу оцінку попередньої діяльності наших партійців у місті. Ще два роки тому ми розуміли, що в цьому місті важко щось зробити, але з тих пір змінилася країна, Маріуполь, ставлення й вимоги людей до влади».
Відповідаючи на питання «Дня», як тепер невеличка група депутатів у маріупольській міськраді буде діяти щодо більшості від «Опозиційного блоку», Ковальчук розповів: «Коли система непрозора, в ній крадуть гроші, й місто працює неефективно. Велика місія «Сили Людей» у Маріупольській міськраді — робити всі процеси прозорими та публічними. Все це — за рахунок прямого та постійного спілкування з громадянами. Наша специфіка у тому, що після виборів ми не зникаємо і весь час комунікуємо з нашими виборцями. Крім того, ми стежитимемо за виконанням законів та регламенту — для цього у нас є досвід та професійні навички».
«ЦЕНТРАЛЬНА ВЛАДА ДАЛА МОЖЛИВІСТЬ «ОПОБЛОКУ» ОТРИМАТИ РЕВАНШ ЧЕРЕЗ ПОГАНУ ОРГАНІЗОВАНІСТЬ ПРОЦЕСУ ВИБОРІВ»
Вікторія ПОДГОРНА, політолог:
— Влада не змогла організувати ці вибори через неосвіченість та недосвідченість у сфері менеджменту. Це суттєво проявляється у кризових регіонах і призводить до поганих електоральних показників. У результаті «Опоблок» у цілому по Донецькій області отримав близько 40%, а в Маріуполі взагалі поставив «рекорд». Саме центральна влада дала можливість «Опоблоку» отримати реванш через погану організованість процесу виборів.
По-друге, я не помічаю спроб із боку правлячих партій та влади організувати відкритий діалог із півднем та сходом країни, який відрізняється в електоральних настроях. Головні засоби для цього не мають обмежуватися типовими варіантами створення політичних проектів, як «Наш край» або «Відродження». Треба налагоджувати відкритий діалог, на який багато людей реагували б краще, ніж на старі обличчя в новій упаковці. Потрібно шукати нових людей, проукраїнських лідерів думки, робити ставку на них, бо вони сміливі та активні, бо ведуть громадську діяльність в таких складних і небезпечних регіонах.
Децентралізація не може відбуватися окремо від формування місцевих громад. Потрібно, щоб місцеве населення було саме готове взяти участь у життєдіяльності своїх міст. А коли ні, то всі повноваження дістануться місцевим елітам. На сході та півдні країни це колишні команди Кучми або Януковича. Тож проводити децентралізацію, не працювати із суспільством та не розуміти сепаратистських тенденцій в окремих регіонах — це створювати підвалини для реальної федералізації України за сценарієм Москви.
На жаль, із боку влади не було навіть спроб налагодити цей діалог. Вона продовжує алгоритм адміністративної роботи. А в деокупованих містах необхідний нетрадиційний підхід із підживлення громадської активності. Цього немає з боку Кабміну, Президента та військово-цивільної адміністрації, яка має функцію утримання та консервації ситуації.
З огляду на такі дії центральної влади, люди нової політичної генерації в Україні, які змогли перемогти в окремих регіонах та містах, не мають залишитися на самоті зі своїми проблемами, до яких додаються загальнодержавні. Вони мають об’єднатися в демократичну надпартійну мережу, спільну площадку, на якій зможуть вимагати від центральної влади зміни регіональної політики. З іншого боку, покажуть своїм виборцям, що вони ведуть жорсткий діалог із центральною владою, не є її частиною та відрізняються від неї.
