Потенціал для спротиву

4 листопада в Укрінформі відбулось представлення проекту закону «Про Українську військову організацію». На прес-конференції були присутні командири батальйонів, майбутні депутати — Семен Семенченко, Юрій Соловей, Георгій Учайкін, Юрій Збітнєв, Володимир Волков.

Як зазначається в прес-релізі: цей законопроект  створюється  для захисту особи, суспільства і державного ладу, забезпечення зовнішньої і внутрішньої безпеки передусім для відбиття зовнішньої агресії, що зазіхає на суверенітет, територіальну цілісність і соціально-політичний устрій держави, а також для придушення внутрішніх протиправних виступів, що загрожують суспільному ладу і політичному режиму.

На заході командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко зазначив, що країна наразі перебуває перед черговим витком путінської агресії. Ворог зосередився на ряді напрямків і готовий до наступу. Натомість ми маємо усвідомлювати, що у нас не вистачає потужностей для стримування такого можливого тиску. Наприклад, Запорізька область не достатньо укріплена в той час як у неї немає губернатора і не всі її мешканці сповідують патріотичні ідеали. Про це знаємо ми, про це знає і Росія. Звичайно, такий стан речей не привід для істерії. І взагалі ніщо не має бути приводом для паніки. Але це поштовх для прийняття своєчасних і адекватних заходів щодо укріплення нашої обороноздатності.

«3 листопада ми з командирами батальйонів озвучили необхідність створення міжфракційної депутатської групи в яку запрошуємо всіх комбатів, усіх військових які пройшли до Верховної Ради, — заявив Семенченко. — Нас об’єднує те, що ми бачили на фронті і знаємо які проблеми треба вирішувати негайно. УВО не буде ходити до Адміністрації Президента з вимогою дембеля і за УВО не будуть бігати мами з мольбами «поверніть наших дітей». За деякий час ті хлопці, які потраплять до лав УВО, стануть справжніми воїнами».

До слів Семенченка можна додати тенденцію до згортання волонтерського руху і скорочення добровольців. Йдеться про те, що патріоти — сміливі, відчайдушні, цільні люди усвідомили усю підступність ситуації. Вони не просто зневірилися, вони зрозуміли, що були пішаками у чужій грі. Ніхто не хоче помирати в схемі чиєїсь вигоди і компромісу. Але це не значить, що патріотичний дух зник. Вони бажають лише віри в те, що є гарантований тил і чесне керівництво. У нас є неабиякий потенціал для спротиву. Але йому треба дати відвертий, нелукавий сигнал.

Семенченко каже, що не треба лякати Президента щодо можливості військового перевороту, мовляв, військові просто максимально хочуть укріпити свої позиції. Командир «Донбасу» зауважує, що УВО буде створене в будь-якому випадку, незалежно від ухвалення закону. Додамо. Те, що військові фактично створюють власні анклави в Раді говорить про те, що вони мають-таки на меті усамостійнитись і стати окремою силою. Наголошую — саме військові. Поки що це проявляється у створенні спільних законів, як-то «закон про УВО», який обговорюється.

Що таке Українська військова організація згідно з проектом, що пропонується? Це образ естонського Kaitseliit — військової організації на добровольчих засадах за територіальним принципом. В Естонії Кайтселіт об’єднує 20 тисяч добровольців, зокрема й підлітків. Організація налічує 17 дружин і займається насамперед військовою підготовкою юнаків, патріотичним вихованням, патрулюванням території (функція поліції) і її захист у разі агресії ворога. Всі ці функції планує запозичити і майбутня УВО.

Георгій Учайкін зауважив, що за останні півроку, які триває війна з РФ і створеними нею бандформуваннями, наша держава не виховала жодного нового солдата. Всі вони народжувались у процесі війни завдяки власній волі і досвіду інших військових. Фактично наші солдати становились такими в умовах самої війни. Можливо, саме тому вони інколи демонстрували віртуозну кмітливість, адже набували не книжний, а природний досвід, у той час як їх підставляли кабінетні недолугі керманичі.

Звичайно, щодо УВО напрошується паралель із Товариством сприяння оборони (ТСО) України. Організація, яка була заснована ще в 1920-х роках за радянських часів і формально перейменована за незалежної Україні. Кредо цієї організації — підготовка людського потенціалу до можливої світової війни.

Зважаючи на те, що Міністерство оборони України за 20 років незалежності України перетворилося на напівкомерційну структуру, яка взагалі намагалася відмежуватися від питань війни, зрозуміло, що ТСО стало абсолютно формальним явищем. Реанімація ж його нагально необхідна. Хто як не ми відчули дефіцит справжніх військових кадрів. Той факт, що ми маємо неймовірні приклади героїзму українців, лише засвідчує, що військова складова має стати нормою виховання українців. Із дитячого садочка, з підручників і малюнків. Тільки так ми можемо виховати націю, яка спроможна себе захистити. І головне — яка готова до народження.

На наше запитання щодо того, як будуть кореспондуватись УВО з вже існуючими батальйонами, Семенченко відповів: «Є велика кількість батальйонів, але всі розуміють, що в реальні бойові дії вступали кілька батальйонів. Є батальйони, які належать до Нацгвардії, МВС, Міністерства оборони. Все це урегульовано законодавством. І саме для цих батальйонів УВО може бути джерелом кадрів, що приводитиме в лави Збройних сил уже підготовлених людей».

Окремо стоїть питання зброї. Не секрет, що наразі у громадян зосереджена велика кількість зброї. У декого ж такої зброї немає, але він хоче її мати  для того, щоби була можливість захистити власну оселю. Контрольоване озброєння населення необхідне. Звичайно, дехто боїться відповідних асоціальних процесів у суспільстві. Ми маємо прикрий досвід роздачі за паспортами автоматичної зброї населенню Донбасу, що перетворило цей регіон на бандитську клоаку. Зброя в руках людини змінює її, зброя в руках тисяч людей деформує відносини в суспільстві. Держава ж, як було визнано на зустрічі, втратила контроль над зброєю. Саме тому так необхідний закон про цивільну зброю і боєприпаси. Учасники ж УВО матимуть право на зберігання зброї у себе вдома, як це практикується у згаданій естонській Kaitseliit.

Закон про УВО, як сподіваються його автори, дозволить об’єднатися в єдину ефективну систему добровольчим батальйонам, організаціям, волонтерам, отримати відповідне фінансування, мати можливість лобіювати інтереси військових тощо. Ми ще достеменно не уявляємо собі кадровий потенціал військових, адже маємо безліч людей, які за різних обставин залишили армію, органи МВС тощо. Але серед них чимало патріотів, які раді служити. Цей потенціал потрібно акумулювати навколо здорових ідей і перспектив. Це ті магніти спільних векторів, які будуть збирати істинних українців навколо ідеї захисту Батьківщини.