«Промислово-банкірська» більшість

Почалося все з того, що комітет з питань економічної політики виступив проти поновлення ПДВ на продаж ліків. Представник парламентської більшості Валентин Ландик запропонував Раді просто зняти цей законопроект із розгляду, як неприйнятний. Згадавши про майбутній тиждень спілкування з виборцями, парламент вирішив не провокувати подорожчання ліків. Заступник держсекретаря Міністерства фінансів Василь Регурецький попередив, що в результаті цього втрати бюджету наступного року становитимуть 1,5 мільярда гривень, але депутати цю жертву вважають цілком припустимою. Декілька депутатів запропонували урядові подумати над поновленням ПДВ лише для окремих товарів, що підпадають під категорію ліків, зокрема на різні косметичні засоби. Очевидно, цим міністри й займуться найближчим часом.

Гостра критика очікувала й урядові ініціативи в сфері підакцизних товарів. Кабінет Міністрів запропонував скасувати пільгу зі сплати акцизу підприємствами, які займаються так званим «викрутковим» складанням іномарок в Україні. Привілеї передбачається залишити лише тим, хто виконує чітко описаний у законопроекті мінімум операцій зі складання. Крім того, Кабмін запропонував зняти акцизні пільги і з виробників етанолу — екологічно чистого бензину, який виробляється зі спирту. За словами Василя Регурецького, пільги використовуються не за призначенням. А через відсутність контролю за використанням спирту він за тіньовими схемами йде не на виробництво бензину, а виробникам алкоголю. Автомобільне та алкогольне лобі настільки потужно виступило проти цих доводів уряду, що сумнівів у негативній ухвалі Верховної Ради практично не залишилося. Депутати вважають, що податкові відрахування автоскладальних підприємств набагато перевищують суму пільг, які надаються, а зловживання в сфері обігу спирту — передусім провина контролюючих органів уряду.

Коли черга дійшла до обговорення ідеї Кабміну запровадити 15-відсотковий податок на прибуток, який одержують як дивіденди, активізувалося банківське лобі. Депутати, що мають інтереси на фінансовому ринку, є практично в усіх фракціях, незалежно від політичного забарвлення, так що шанси на згоду парламенту виникнуть лише в разі агресивних ініціатив лідерів лівих партій. Загальне несприймання парламентаріїв викликала й пропозиція дозволити податковим органам використовувати термін «звичайна ціна», щоб боротися зі спекулятивними тіньовими операціями та спробами мінімізувати податок на прибуток. «Цим грішать 50% українських підприємств», — був відвертим Регурецький, що, на депутатів належного враження не справило.

Цікава дискусія розгорнулася навколо спроби уряду відстрочити запровадження Митного кодексу. Річ у тім, що цей закон передбачає скасування зборів за митне оформлення вантажів. Прибуток бюджету від цього збору становить 430 мільйонів на рік. Кабмін попрохав депутатів відстрочити запровадження кодексу на півроку. Мінфін пояснив це неприйняттям близько 40 нормативних актів, які були умовою набуття кодексом чинності. «Не встигаємо», — заявив заступник держсекретаря Міністерства фінансів. І парламентська більшість, і опозиція зрозуміли, що таким «спізненням» уряд елементарно заробляє гроші до бюджету. Але їх висновки з цього приводу стануть відомі після голосування.

Загалом, обговорення депутатами податкових ініціатив уряду показало, що у Верховній Раді існує стійка «промислово-банківська» більшість. У зв’язку з цим спроби Кабінету Міністрів посилити податковий режим, схоже, приречені, у принципі, незалежно від персоналій. Вплинути на ситуацію Кабмін може, хіба що, через політичні важелі. Хоча вже в п’ятницю деякі депутати, що входять до парламентської більшості, чий бізнес може постраждати від законопроектів, які пропонуються, попередили, що вважають себе «самодостатніми фігурами».