«...Щоб середній українець жив, як середній європеєць»
Галина ХМІЛЬОВСЬКА , генеральний директор Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в Криму:
— Перше, що має зробити президент — це домогтися прийняття в країні Національної доктрини розвитку української держави. Почати слід з розбудови національної ідеології, яка має стати засадами в державному устрої, в економіці, в освіті, в управлінні, в міжнародних справах. Завдання другого плану — наведення порядку в економіці, можливо, навіть реприватизація економічної сфери України, бо надзвичайно багато цінностей, які мала Україна, уже втрачено. Президент має провести кадрову реформу, щоб усунути від влади недобросовісних і неспроможних чиновників, які працюють не на народ, не на державу, а на себе особисто. Я думаю, що земля в Україні якомога скоріше має стати товаром, однак влада має заборонити продаж українських ділянок громадянам іноземних держав, бо за певних умов це загрожуватиме національній безпеці. Україна за своєю суттю — велика та потужна держава в Європі, вона цілком може орієнтуватися на власні сили, знаходячи інтерес і в багатовекторності своєї політики, однак українська ідея і самодостатність мають стати вирішальними в роботі всіх державних установ, починаючи з адміністрації нового президента.
Володимир ПРИТУЛА , голова комітету з моніторингу свободи преси в Криму:
— Перед новим президентом з самого початку роботи стоятиме кілька нагальних проблем, без вирішення яких країна не зможе прогресувати. Головне завдання — чітка і безповоротна переорієнтація країни на Європейські структури, він має розгорнути чітку і планову діяльність по вступу України до Європейського Союзу та до НАТО. А це сприятиме розв’язанню інших нагальних проблем, в першу чергу економічних. Нова влада України, в першу чергу її президент, мають потурбуватися про нові кроки в розвитку підприємництва та формування середнього класу. Президент мусить припинити звичайну зараз практику використання влади як бізнесу. Сьогодні найприбутковіший бізнес — це влада, а завдання полягає в тому, щоб дати реальний поштовх для розвитку середнього та дрібного бізнесу, щоб подолати його залежність від чиновництва, що цілком змінить психологію суспільства. В свою чергу це буде значним кроком на шляху подолання бідності. Я думаю, що в наступні 5—7 років ми маємо домогтися того, щоб середній українець жив як середній європеєць. Сьогодні найбагатші люди України вже зрівнялися з верхнім класом європейців, черга тепер за середнім класом українців та на часі подолання бідності в Україні.
Звичайно, вирішення першочергових завдань країни неможливе без планової роботи по формуванню політичної нації на базі української державницької ідеології. Розв’язання цієї проблеми маємо почати з більш широкого утвердження української мови та культури, української практики в економіці та буденному житті. В найближчі роки Україна має стати дійсно єдиною країною, без поділу на схід та захід, без інших поділів — за мовними, ідеологічними чи якимись іншими ознаками. Це, сподіваюсь, має сприяти підвищенню загального рівня культури, коли домінуючою у всіх її галузях стане не низькопробна псевдоросійська попса, масова культура „пролетарів», а традиційні для української громади зразки національної культури, перш за все своєї, але і не без залучень з інших високих культур, — тієї ж російської, тільки справжньої. Бо це вже загрожує Україні духовною катастрофою, і новий президент мусить це розуміти. «Свого не цурайтесь і чужого научайтесь» — писав наш Кобзар, і це має стосуватися всіх галузей життя.
Алім ІБРАГІМОВ , столяр:
— Гадаю, що новий президент України повинен більше приділяти уваги вирішенню проблем національних меншин. Якщо подивитися, як зараз вирішують проблеми кримських татар, народу, який сформувався в Криму, але був злочинно депортований і зараз повертається на свою батьківщину, то стає зрозуміло, що дуже багато проблем вирішують завдяки не стільки зусиллям влади, скільки її невтручанню. Звичайно, вирішення проблеми кримських татар зажадає ще багато політичних й економічних зусиль, але слід розуміти, що без цього неможливий мир і спокій у Криму. Першочергові завдання — безконфліктне забезпечення репатріантів землею, створення нових робочих місць для переселенців, організація національних шкіл і відродження національної культури депортованих. На мій погляд, сьогодні ситуація така, що вирішення цих завдань не загрожує Україні як самодостатній країні нічим, водночас зволікання може призвести до дестабілізації та зниження авторитету країни на міжнародному рівні, ускладнення процесів її розвитку.
