Уряд компромісу

3 грудня Кабінет Міністрів вперше зібрався у новому складі. І це найголовніший позитив. «Треба віддати належне, призначення нового Кабінету Міністрів України — це важлива подія для держави в цілому, — коментує «Дню» старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Микола Сірий. — У нас сформували достатньо дієвий Кабмін, який відповідає сьогоднішньому моменту, підкріплений чималою підтримкою парламенту та суспільства. Тому він має перспективу реалізувати високі цілі».

Але є і чимало застережень. «Новообраний уряд наполовину складається з професійних політиків, наполовину — з досвідчених реформаторів. Зараз я поділяю скоріше оптимістичне враження — цей уряд буде менше красти та більше працювати на реформи, — підкреслює політолог Володимир Фесенко. — Але все ж питань багато, по окремих кандидатурах в тому числі. Наприклад, багато неоднозначних оцінок з приводу віце-прем’єра Валерія Вощевського — ця «людина з минулого» з’явилась в останню мить».

Дивно спостерігати за тим, як з одного боку, політики більше місяця торгуються за посади в часи війни, а з іншого — як намагаються нахрапом, без інформування суспільства, дуже швидко затвердити свої домовленості, прикриваючись все тією ж війною. Засідання парламенту у вівторок залишило, м’яко кажучи, неприємні враження. Якщо ви тижнями кулуарно ділите владу, то чому не можна присвятити хоча б день-два представленню громадськості нових членів уряду?

ДРУГИЙ УРЯД ЯЦЕНЮКА

«На засіданні ж Ради у вівторок було зроблено декілька помилок, в тому числі з боку спікера Володимира Гройсмана через нестачу досвіду в нього, — наголошує Фесенко. — Все відбувалося у поспіху через бажання затвердити КМУ вже 2 грудня, бо в іншому разі лунали б зауваження всередині країни та з боку іноземних партнерів. В результаті, між членами коаліції не все встигли узгодити, не продумали процедуру затвердження міністрів. Тривожний дзвіночок — за склад уряду проголосували менше 300 голосів. Це означає, що існують певні протиріччя всередині коаліції, які ще матимуть прояв».

Помітно вирізнялися в день голосування представники «Самопомочі». Саме голова цієї фракції Олег Березюк, характеризуючи роботу нової Ради, зазначив: «Знаєте, можна працювати результативно, але можна працювати результативно з красивим професійним стилем. Я і наша фракція не бачила загрози для коротких відповідей і запитань міністрів перед тими депутатами, які їх не бачили, бо вони позафракційні. Якщо ми з вами будуємо професійним парламентаризм, який ми з вами знищили всі разом, всі разом знищили. То ми сьогодні мали дозволити півгодини попрацювати, шановні колеги, дати тим людям, які прийшли. Бо серед них тих позафракційних є люди, які прийшли сюди з щирим серцем і волею побудувати країну. Тому це некрасивий стиль, панове». Як відомо, спікер законодавчого органу Володимир Гройсман намагався спочатку провести голосування за уряд пакетом — без обговорення, що викликало обурення у окремих депутатів. 

СПІКЕР ГРОЙСМАН ПОКИ ВЧИТЬСЯ

«Парламентаризм має свій професійний стиль, — коментує «Дню» голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк. — Саме внаслідок якісної репрезентації фракцій та професійної дискусії між ними з вагами та противагами випрацьовуються якісні рішення. На засіданні у вівторок абсолютно безпідставно було запропоновано інший — імперативний стиль «ламання через коліно». Коли люди були позбавлені можливості хоча б формально поговорити з майбутніми міністрами, це було повідомленням суспільству та парламенту, що ніхто не збирається дотримуватись професійного стилю».

«Є старі стереотипні звички, які іноді закладені на позасвідомому рівні наших діячів, — продовжує народний депутат. — Тому треба багато зусиль, терпіння та знань, щоб допомогти їх позбутися. І тоді в роботі буде менше гасел, брехні, і тим швидше прийматимуться рішення. Професійна людина не дозволить собі спекуляцій, обману, блефу, вона чує та має аргумент, може робити кроки назад та кроки назустріч. Ми збиратимемо довкола себе таких людей з різних фракцій. Зараз ми доводимо нашим колегам по коаліції, що управляти конституційною більшістю не можна з одного кабінету імперативним посиланням. Треба сформувати якісні ваги та противаги в комітетах та адміністрації, щоб все це керувалось само собою».

«НАРОДНИЙ ФРОНТ» У НОВОМУ УРЯДІ «ВІДВОЮВАВ» УСІ МІНІСТЕРСТВА, НА ЯКІ ПРЕТЕНДУВАВ ВІД САМОГО ПОЧАТКУ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ — ПРЕМ’ЄРА, МВС, МІН’ЮСТ, МІНІСТРА КАБМІНУ, ПЛЮС ПОСАДУ ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄРА З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ

Чи здатен буде новий уряд на реформи? Це питання. яке найбільше зараз хвилює суспільство. Змін від влади чекають давно. Не для того люди віддавали свої життя на Майдані, і віддають кожного дня на Донбасі, щоб політики потім діяли так, як вони звикли. «Місія цього уряду — негайні реформи, для чого є потенціал, але потрібна серйозна робота, — каже Фесенко. — Індивідуальні зусилля не приведуть до успішних реформ. В кожному відомстві потрібна команда реформаторів. Не буде таких команд — не буде реформ. Замало одного міністра, яким би прогресивним він був (між іншим, не всі вони такі прогресивні). Ще одна умова успішного проведення реформ — політична підтримка Президентом та прем’єром окремих міністрів, у яких буде найбільш складна ситуація».

Окреме питання — іноземці в уряді. Тут теж є свої «але». По-перше, як мінімум дивно, коли за ніч люди отримують громадянство. По-друге, влада таким чином демонструю кадровий дефіцит в країни (хоча це не так). Дійсно, були приклади, коли пострадянські країни запрошували фахівців із закордону: президент Литви Валдас Адамкус, президент Латвії Вайра Віке Фрейберга. Але це були 90-ті — інші умови і часи. Сьогодні ж, Україна запрошуючи іноземців, фактично розписується у банкрутстві попередніх курсів і моделей розвитку. Тоді так і треба сказати          — це банкрутство попередньої кланово-олігархічної системи. І назвати винних.

ВІТАННЯ НОВОМУ МІНІСТРУ ФІНАНСІВ ЯРЕСЬКО ВІД КОЛИШНЬОГО ДВІЧІ МІНІСТРА ФІНАНСІВ ПИНЗЕНИКА

«Мінуси пов’язані з тим, що у цих людей немає досвіду як працює наша система державного управління, але їм доведеться швидко вирішувати, як її реформувати, — коментує Фесенко. — Окрім цього, у них відсутнє відчуття нашого політичного та соціального контексту. Але є й плюси: ці люди з успішним та серйозним менеджерським досвідом, вони будуть незалежні — що важливо для реформ. Міністр охорони здоров’я у нас завжди був заручником бізнес-конфліктів довкола його відомства. Зараз же ця людина буде поза контекстом, але без підтримки його можуть «з’їсти». Щодо інших переваг цих іноземців — спрямованість на реформи. Зараз обговорюється, що першим заступником голови МВС буде Ека Згуладзе — легендарна та харизматична постать, яку вважають одним з творців реформ МВС Грузії. І в плані реформ я більше сподіваюсь саме на неї, а не на Авакова. Але ці реформатори стикнуться з серйозним спротивом бюрократичної машини, корумпованої системи та партійними конфліктами».

Ми зателефонували в Грузію. «Спочатку Ека Згуладзе була заступником міністра МВС, а потім на дуже короткий період сама очолила цю структуру. Вона проявила себе позитивно, — коментує «Дню» політолог Ніка Читадзе, Грузія. — 2006 року кримінал в Грузії становив приблизно 62 тис. випадків. 2011-го кримінальні випадки знизилися до 32 тис. Крім цього, був зміцнений цивільний контроль над роботою поліції, сталася комп’ютеризація системи МВС, відкрилося більше 60 поліцейських станцій у більш ніж 60 регіонах Грузії.

«Щодо Олександра Квіташвілі, — продовжує грузинський експерт. — Прогресивно мислячі люди повинні радіти його призначенню на пост міністра охорони здоров’я України. Думаю, він зможе взяти участь у реформуванні системи охорони здоров’я України, враховуючи його інтелект, західну освіту та особисті якості. Під час роботи в Грузії він проявив себе позитивно. Наприклад, в 2006 році, близько 40 тис. чоловік користувалося страховкою. Під час роботи Квіташвілі в міністерстві, ця кількість зросла в чотири рази. Крім цього, він провів реформи в системі забезпечення соціального захисту населення Грузії. Потім пан Квіташвілі став ректором Тбіліського державного університету. На цій посаді він теж проявив себе з кращого боку. Грузія його не оголошувала в міжнародний розшук. Якщо у когось в Грузії є претензії до його призначення на цей пост, то нехай ці люди пояснять — які правопорушення він скоїв у минулому».

Сьогодні Верховна Рада має приступити до формування парламентських комітетів, обрання голів, а також обрання заступників голови парламенту. Хоча дивно, що в парламентсько-президентський республіці після виборів до Верховної Ради замість визначення структури законодавчого органу спочатку чомусь формується виконавча влада. Чого очікувати від сьогоднішнього дня, адже боротьба за комітети була не менш болісною ніж за міністерства?

«У нас не буде ніякої дискусії щодо того, щоб надавати «Опозиційному блоку» ані керівництво комітетів, ані віце-спікерство у ВРУ, — розповідає Олег Березюк. — Загалом розподіл комітетів вже практично закінчився. Не можу сказати, що всі задоволені або не задоволені — все виглядає достатньо конструктивно. Але тут може спрацювати ще один стиль української політики — затягування рішення до останнього моменту, замість того, щоб працювати над ним тиждень-два. Так сталося з призначенням Кабміну, хоча він вийшов кращим, ніж коли-небудь був, і методи його впровадження були інші. Скоріше, тут відбулось як в галицькій приказці: «Вміли зробити — не вміли подати». Ми передбачаємо, що так само буде з бюджетом. Але декілька днів тому у нас у фракції була створена жорстка група фінансистів та економістів. Ми також тішимось обранню Наталі Яресько міністром фінансів, з якою ми вже домовились про зустріч, щоб відслідковувати процес створення бюджету. Що ж до віце-спікерства у ВРУ, то ми вважаємо, що призначення представника «Самопомочі» Оксану Сироїд на цю посаду є не тільки нашим інтересом, а й інтересом всієї Ради. Оксана є фаховим юристом-конституційником, має 18-річний досвід роботи у Верховній Раді на різних посадах. Її перша робота в парламенті — помічниця народного депутата Ігоря Юхновського, і її стиль сформовано саме цим мислителем».

УКРАЇНА РОБИТЬ СТАВКУ НА ЗАЛУЧЕННЯ КАПІТАЛУ

Принаймні про це нам «сигналізує» професійний склад економічного блоку нового Кабінету Міністрів України. В уряді — п’ять колишніх інвестиційних банкірів, у портфелях яких — угоди на сотні мільйонів доларів.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин із 2008 року працював директором відділу інвестиційно-банківських послуг групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU). А головою ради директорів ICU була нинішня голова Нацбанку України Валерія Гонтарева.

Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко — партнер Інвестфонду Pharus Assets Management, керівник довірчої ради «Інт Інвест», член довірчої ради «Європейські молочні технології».

Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський працював у інвестиційній компанії Dragon Capital (Україна) на посаді керуючого директора, директора інвестиційно-банківського департаменту. До цього — в московському офісі IFC, де керував інвестиційним портфелем по Центральній і Східній Європі в розмірі $ 100 млн. До призначення на посаду міністра Пивоварський був гендиректором групи компаній «Континіум», до складу якої входять, зокрема й заправки WOG, що належать народному депутатові Ігорю Єремєєву.

Айварас Абромавічус — міністр економіки, у 22 роки став директором департаменту цінних паперів у найбільшому банку Прибалтики «Хансабанка». До 2 грудня Абромавічус був керуючим партнером шведського інвестиційного фонду East Capital, який, як виявилось, є міноритарним акціонером «Сбербанка России».

І, нарешті, міністр фінансів Наталя Яресько. Вона є одним із співзасновників компанії Horizon Capital і працює її головним виконавчим директором. Працювала в економічному підрозділі Держдепартаменту США, де спеціалізувалася на питаннях СРСР. Після розпаду Союзу Яресько переїхала в Україну, де до 1995 року очолювала економічний відділ посольства США. Після завершення контракту Яресько пішла працювати у фонд прямих інвестицій для підтримки малого та середнього бізнесу — Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), на створення якого уряд США виділив $ 150 млн. 2001 року Яресько очолила WNISEF, а 2006-го на хвилі інтересу до Україні після помаранчевої революції заснувала свою компанію — Horizon Capital. За час свого існування фонд вклав в українські компанії понад $ 250 млн.

За логікою, ці люди повинні чудово розуміти, що потрібно інвесторам, як внутрішнім, так і зовнішнім, а отже, мають негайно провести дерегуляцію, понизити корупційну складову, зменшивши кількість контактів бізнесу з державою... Більше того, вони мають хороші контакти на ринку капіталів, а отже, — ключі до таких потрібних сьогодні українській економіці «шафок» інвестицій.

Усе б так, якби не «нюанси» з їхньої біографії, які почали спливати в той же день, коли ВРУ голосувала за новий КМУ. Наприклад, тісні стосунки Абромавічуса із «Сбербанком России». До речі, самого Абромавічуса та пані Яресько людина, наближена до ринку капіталів, в розмові з «Днем» назвала «найбільшою помилкою України» й підкреслила, що за цих міністрів ми можемо «дорого заплатити». Навести конкретні аргументи наш співрозмовник відмовився. Сказав лише, що зв’язки Абромавічуса із «Сбербанком России» не такі прості, як здається на перший погляд, а пані Яресько за час своєї інвестиційної активності в Україні здобула блискучий досвід роботи з офшорними компаніями та чудово освоїла ази «фінансового шпіонажу»...

Хоч як це прикро, але загалом враження від побаченого й почутого під кінець дня обрання нового КМУ в бізнесу були не такі вже й втішні, хоча надії на старт «коаліційних переговорів» були великі. «Ще квартал таких призначень і «реформ», і від України підуть не лише донори, а й міжнародний бізнес», — приблизно таким реченням можна підсумувати враження від нічного голосування у ВРУ опитаних «Днем» експертів і бізнесменів.

«Це була абсолютно провальна технологія формування уряду. Хоча сам склад, на диво, вийшов не такий вже катастрофічний. Попри те, що ще наприкінці жовтня ініціатива «Перший професійний уряд реформ» отримала від керівників фракцій, лідерів політичних партій підтвердження готовності до публічного конкурсу в новий Кабмін і формувати уряд за професійним, а не квотним принципом. Усі ці обіцянки були забуті. І по факту ми отримали ситуацію, в якій країна знайомитиметься з біографіями людей вже після того, як вони стали міністрами, а не до», — зауважує координатор ініціативи «Перший професійний уряд реформ» Андрій Длігач. І, власне, те, що третина нового КМУ — інвестбанкіри, експерт вважає помилкою. «Нам сьогодні потрібні кризові менеджери в більшій мірі, аніж інвестбанкіри», — зауважує Длігач. За його словами, по «легіонерах» в Міністерстві економіки та Міністерстві фінансів не можна говорити про суттєвий крок у бік реформ. Адже ключові, за його словами, міністри, через яких відбувається основний перерозподіл потоків, є для експертного середовища «темними конячками». «Утім, презумпція реформатора має існувати. І доти, доки цей уряд не доведе зворотного, ми готові йому допомагати», — підкреслив Длігач.

А от «борці» з вищою політичною корупцією, навпаки, не дають новим міністрам часу на розкачку й обіцяють пильно стежити за кожним кроком кожного міністра, незалежно від того, скільки днів він чи вона — український громадянин. «Іноземне походження — не панацея від корупції. Австрійські юристи створювали схеми для відмивання грошей Клюєва. Усі разом радітимемо, коли міністри, зокрема іноземні, покажуть результат. До цього часу — нам все одно, з якої вони країни — ми стежитимемо за кожними їхнім рухом, наче вони з Єнакієвого», — підкреслив у коментарі «Дню» голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

БЮДЖЕТ-2015 — ПЕРШИЙ ЕКЗАМЕН КАБМІНУ

Про свої перші реформаторські кроки вже заявили деякі міністри ще з парламентської трибуни. В Мінінфраструктури найперше обіцяють взятися за приватизацію «Укрзалізниці» та передати максимальну кількість доріг на утримання місцевим органам влади. Керівник Мінагропроду Олексій Павленко повідомив про продаж «Укрспирту», але на запитання депутатів, чи буде вільний ринок сільськогосподарських земель, не зміг відповісти. Цікаво, що жодної тези не сказав ні міністр фінансів Наталія Яресько, ні очільник Мінтопенерго Володимир Демчишин. А дуже хотілося почути, бо саме вони будуть головними ідеологами реформування способів збалансування бюджету і формату подальших газових перемовин із РФ.

Від почутого в Раді експерти не в захваті. «Передача утримання автодоріг на міста — правильний крок. Але не було озвучено гарантій успішності цього — чи виділятимуть додаткові фінанси в регіони», — резюмує у розмові з «Днем» голова Комітету економістів України Андрій Новак. За його словами, дивною виглядає й теза про приватизацію. «Будь-яка приватизація (в тому числі й «Укрзалізниці» та «Укрспирту») у країні, де йде війна — це великий економічний злочин. Продати зараз означає віддати за безцінь ліквідні активи. Є підозра, що вони підуть своїм», — припускає Новак. За його словами, торги держвласністю мають проводити не раніше, ніж через 2-3 роки після закінчення військових дій. Аграрний план реформ Новак характеризує коротко: «Якби в Україні якась політична сила оголосила про старт землі сільськогосподарського призначення, то такій владі прийшов би кінець. Люди узяли б вила і винесли її, бо в них немає грошей на збереження своїх активів», — пояснює експерт. На його думку, наразі Мінагропрод мав би ініціювати збільшення вартості оренди землі та закрити всі спекуляції на тему продажу земель.

Навіть після голосування кандидатур в КМУ не вщухають оцінки набору міністрів-реформаторів. «За виключенням Наталії Яресько, яка давно працює в нашій країні, має українське коріння... і розуміння того, що треба робити. Інші кандидати-іноземці в уряд — це просто експерименти. Зараз не час для такого. Іноземців потрібно ставити на чолі нацрегуляторів, наприклад, НКРЕ, АМКУ, де потрібна максимальна аполітичність очільника», — пропонує варіант поліпшення виконавчої вертикалі у розмові з «Днем» позафракційний народний депутат, колишній голова Донецької ОДА Сергій Тарута. Новоспечений КМУ, на його думку, має виконати за півроку три основні завдання: підйом промисловості, оперативне збалансування державних фінансів та ліквідація регуляторних перепон для ведення бізнесу. Інакше економіка провалиться ще глибше, переконаний він.