Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Впливовий політик — ще не означає «хороший політик»

У рейтингах важливі не тільки цифри, а також їхня повнота й інтерпретація
18 листопада, 00:00

Микола ТОМЕНКО, директор Інституту політики:

— Коли говорити про експертні й соціологічні опитування перед президентськими виборами, то вже сьогодні, на мою думку, чітко проглядається значний ступінь кон’юнктури й маніпулювання цими двома інструментами розуміння й формування опінії. Сьогодні ексклюзивність соціологічних опитувань стала нормою. Це означає, що соціологічні служби передають замовнику дані часто без професійного аналізу й інтерпретації. А замовник публікує (чи не публікує) й коментує цю інформацію. Складається ситуація, коли різні передвиборні штаби використовують дані по-різному. У найкращому разі цифри просто «висмикують» із контексту, у найгіршому — змінюють. Недавно, я виявив різні показники одного й того самого опитування, проведеного у вересні-жовтні відомою соціологічною фірмою. Думаю, соціологи не мають до цього стосунку. Скоріш за все різні структури, «використовуючи» ці дані, «змінювали» показники відповідно до своїх переваг. Далі в соціологічних опитуваннях питання про вибори президента поки що «далеке» від виборчого бюлетеня. Сп

рава не тільки у «складі» кандидатів, а й у тому, що, приміром, не вказується партійність або посада політика — а ряд законопроектів про вибори президента передбачають, що партії та блоки висуватимуть претендентів. Ясна річ, «бюлетеня» ще немає, але його вигляд, і це також зрозуміло, може впливати і на результати опитувань, і на результати виборів.

Відносно експертних опитувань, то вони найбільше «страждають» під час передвиборних кампаній. Хоча я не проти публікації результатів експертних опитувань, спроби зробити з них що-небудь соціально-публічно-значуще мені видаються безглуздими. Ці результати — не більше, ніж думка певного кола експертів, вони мають, скоріше, «тусовковий» характер.

При публікації даних експертних опитувань можливі різні непорозуміння — від нерозуміння їхньої суті до профанації. Як приклад можна навести опитування щодо впливовості ста українських політиків, — на кшталт тих, які публікуються в «Независимой газете» (Москва). Спочатку такі опитування проводились у Росії, а тепер і в Україні. Стосовно публікації даних по Україні показовий такий момент. Експертам (до складу яких я входив близько півроку, а згодом відмовився брати участь у цьому проекті з принципових міркувань) пропонувалося оцінити вплив сотні українських політиків на ухвалення державних рішень і, водночас, оцінити знак (позитивний чи негативний) цього впливу. Для мене, на прикладі нашого Президента, абсолютно очевидно, що найвпливовішим політиком є Президент — інакше й бути не може. Усі державні рішення фіксуються Президентом. Однак, на мою думку, більшість цих рішень негативно впливають на суспільство й державу. Проте при всіх публікаціях рейтингів впливовості політиків знак впливу не публікувався. Більше т

ого, впливовість ототожнювалася з «авторитетністю», «популярністю» і врешті-решт у різних цитуваннях ішлося про «найкращих» політиків України за певний місяць. Тобто мою позицію і, наскільки мені відомо, позицію більшості експертів подавали як цілком протилежну. Некоректність при подачі й інтерпретації результатів експертних і соціологічних опитувань, особливо перед президентськими виборами, створює дуже багато двозначних моментів.

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології:

— Наше суспільство дуже мало знає про себе, про своїх лідерів. Тому, незалежно від використовуваних методик, цікаві всі рейтинги політиків. Звісно, коли їх зроблено сумлінно. Проблема полягає лише в коректності та професійності інтерпретації отриманих результатів. Наведу два приклади.

Перший. Недавно було опубліковано «президентський рейтинг» за результатами опитування великої кількості експертів, котрих запитували: «Хто, на вашу думку, вийде у другий тур президентських виборів 1999-го року?». Чи цікавий результат? — Безперечно! Чи говорить він що-небудь про реальні шанси політиків пройти у другий тур виборів? — Аж ніяк! Результат говорить лише про те, як оцінюють ці шанси різні категорії експертів, що саме по собі досить цікаво. Оцінити ж реальні шанси можливих кандидатів на пост президента можна, тільки звернувшись до результатів репрезентативного загальноукраїнського опитування громадської думки. Зазвичай, у цих опитуваннях запитують: «За кого б Ви проголосували, якби вибори відбулися сьогодні, і якби у списку для голосування були такі кандидатури...?». Отриманий у цих опитуваннях результат «прив’язаний», по-перше, до сьогоднішнього дня, і, по-друге, до запропонованого соціологами списку кандидатів. З огляду на те, що сьогодні далеко не ясний склад виборчого бюлетеня, усі рейтинги мають явний гандж. Адже від того, кого буде внесено до списку кандидатів, дуже залежать шанси лідерів.

Другий приклад. Наш центр ось уже два з половиною року щомісяця проводить опитування 50 експертів, котрим пропонують дати ДВІ ОЦІНКИ кожному з близько 100 українських політиків. Перша оцінка описує за 10-бальною шкалою рівень (силу) впливу політика на політичний процес у країні, внутрішню та зовнішню політику в поточному місяці, незалежно від того, чи був цей вплив, на думку експерта, позитивним (корисним) чи негативним (шкідливим). Друга описує знак впливу — від безумовно позитивного до безумовно негативного. Перша оцінка — сила впливу — регулярно публікується в «Независимой газете» (Москва) і, нерегулярно, в різних українських виданнях. Другу оцінку — знак впливу — ми регулярно публікуємо у прес-релізах й у щоквартальному бюлетені нашого центру, які виходять обмеженим накладом. Відзначимо: кожен експерт сам для себе визначає значення понять «сила впливу» і «знак впливу». При цьому, ясна річ, різні експерти вкладають різне значення в ці поняття. Проте, судячи з результатів наших досліджень, домінуючим мотивом при оцінці сили впливу для наших експертів є причетність (близькість) того чи іншого політика до центрів ухвалення рішень, визначувана, за малим винятком, їхнім становищем у владній ієрархії. Тож рейтинг «сили впливу» провідних політиків мало змінюється від місяця до місяця, слабо залежить від складу експертів, а відповідні переміщення легко інтерпретуються посиленням чи послабленням позицій того чи іншого політика в поточному місяці. Типові приклади: у вересні В.Рабінович посідав 6-ий рядок у рейтингу, а після «відлучення» від каналу «1+1» у жовтні перемістився на 18-ий. А П.Симоненко, навпаки, після жовтневої демонстрації сили фракції КПУ в парламенті, перейшов із 16-го місця у вересні на 10-е в жовтні. Таким чином наш досвід досліджень дозволяє дійти висновку: «сила впливу», попри неоднозначність інтерпретації цього поняття різними експертами, може служити досить адекватним індикатором реальної впливовості політиків.

На жаль, цього не можна сказати про оцінку знаку впливу політиків. З наших спостережень випливає, що ця оцінка слабо залежить від поточної діяльності політиків і більше характеризує самих експертів (їхні особисті уподобання й небезсторонність), ніж користь чи шкоду від діяльності того чи іншого політика. Так, незалежно від конкретних дій, найбільш негативні оцінки знаку впливу ЗАВЖДИ отримують Симоненко, Вітренко й Марченко. А ті експерти, котрі ставлять, скажімо, Б.Тарасюку максимально позитивний знаковий рейтинг, водночас оцінюють діяльність Л.Кучми як максимально негативну — можна подумати, що міністр закордонних справ проводить не ту зовнішню політику, яку доручив йому провести Президент. Іншими словами знаковий рейтинг — хороший індикатор... політичних орієнтацій самих експертів. Більшість із них налаштовані прозахідно й антикомуністично, а 10% експертів лівої орієнтації не в змозі змінити середній результат. Враховуючи ці обставини, ми й відмовилися від публікацій у ЗМІ знакового рейтингу, чим і заслужи ли нелюбов ряду експертів, для котрих демонстрація своєї опозиційності важливіша від участі у проекті. Як виняток ми публікуємо обидва рейтинги (див. таблицю) першої двадцятки, сили і знаку впливу, даючи змогу читачам оцінити сказане вище самостійно. Нагадаємо лише, що жовтень — саме той місяць, у якому більшість експертів прогнозували обвал гривні й відмову Заходу від надання Україні кредитів. Обвал гривні не справдився, Україна таки отримала черговий транш кредиту МВФ... А Президент і прем’єр отримали в наших експертів більше негативних оцінок, ніж позитивних (приміром, прем’єр отримав приблизно 50% негативних, 30% позитивних і 20% нейтральних оцінок).

Що б там не було, а наша методика передбачає усереднення 50 точок зору, отже віддзеркалює «найпопулярнішу» в середовищі наших експертів позицію. І хоча ця позиція не обов’язково найбільш точна та справедлива, саме вона тиражується у громадській думці, спочатку в найближчому оточенні кожного експерта, а згодом і в ЗМІ (більшість наших експертів — журналісти й політологи, котрі пишуть чи говорять на ТБ про політику).

Рейтинги 20 провідних політиків у жовтні

Рейтинг сили впливу Рейтинг знаку впливу (від 0 до 10) (від —10 до +10)

01. Л.Кучма 8,78 -2,0

02. В.Пустовойтенко 7,69 -1,7
03. О.Ткаченко 7,43 -1,9
04. В.Ющенко 6,93 +3,8
05. В.Горбулін 6,72 +1,3
06. Є.Кушнарьов 5,71 -2,2
07. В.Медведчук 5,65 +0,9
08. Б.Тарасюк 5,55 +4,4
09. О.Мороз 5,54 +2,4
10. П.Симоненко 5,48 -5,6
11. П.Лазаренко 5,26 -3,3
12. Ю.Кравченко 5,17 -2,6
13. С.Тигипко 5,12 +1,9
14. О.Волков 5,02 -3,2
15. Ю.Тимошенко 5,02 +0,5
16. Є.Марчук 4,96 +3,4
17. А.Голубченко 4,82 -0,6
18. В.Рабінович 4,77 -2,5
19. І.Мітюков 4,67 -1,5
20. І.Бакай 4,65 -1,0

КОМЕНТАР «Дня»

У висловлених точках зору є ряд зауважень, на яких не можна не зупинитися. Результати експертних опитувань віддзеркалюють лише думку групи експертів, «обтяжених» власними політичними уподобаннями? Проте ці «уподобання» грунтуються на професійному досвіді й інформованості фахівців. Приміром, рейтинг вірогідних кандидатів у президенти, опублікований у «Дні» (№207 (493) від 29.10.98 — судячи з усього, саме його має на увазі М.Погребинський у першому прикладі, див. вище — Авт.), розраховано за відповідями соціологів, політологів, політичних психологів і журналістів (політоглядачів чи редакторів відділів політики центральних і регіональних газет). Безсумнівно, експерти, відповідаючи на запитання про шанси політиків на перемогу чи вихід у другий тур президентських виборів, зважали зокрема й на дані соціологічних опитувань. Інакше кажучи, думка експертної групи — це думка професійних носіїв, у цьому випадку, політичної інформації. І коли немає підстав сумніватися в обізнаності експертів щодо процесів у публічній по

літиці й масовій свідомості, то також немає підстав сумніватись у тому, що д умка експертної групи віддзеркалює шанси кандидатів на момент опитування. Стосовно соціологічних даних про шанси кандидатів у президенти варто відзначити, що ніхто з професійних соціологів і не ставить завдання прогнозування результатів виборів сьогодні. Йдеться лише про виявлення чи моніторинг установок масової свідомості щодо найвірогідніших кандидатів. Не більше, — але й не менше. З приводу «знаку впливу». Навряд чи справа тільки в політичних поглядах експертів. Якщо більшість із них налаштована прозахідно й антикомуністично, то як тоді пояснити, що експерти оцінили впливовість О.Мороза позитивно? Інша «суперечність» — негативний вплив (на думку експертів) Л.Кучми і позитивний — міністра закордонних справ. Позитивний вплив Б.Тарасюка, як утім і В.Ющенка, і С.Тигипка можна пояснити тим, що публічний «стиль» цих посадових осіб додає «обличчю» української влади європейського, передбачуваного й тверезомислячого вигляду, який не відляк

ує західних кредиторів. А отримання кредитів, звісно, чинник позитивний при нинішній ситуації у країні. Хоча надання кредитів Україні в тих (поки що дуже далеких від обіцяних) розмірах і на умовах, які не оприлюднюються, навряд чи можна занести в актив керівництва країни. І нарешті оцінка характеру впливу експертами, очевидно, пов’язана з рамками повноважень конкретного політика, особливо посадової особи. Найширші «рамки» — у Президента. Він же — найвпливовіши й. Цілком логічно. Проте повноваження та впливовість передбачають відповідальність. І, виходячи з розвитку ситуації у країні, думка експертів про негативний характер впливовості Президента виглядає також цілком логічною. До речі, якщо рейтинг впливовості (див. таблицю) визначати не за силою, а за знаком впливу, то він виглядатиме інакше. Авжеж, це лише версія, коментар. Як і будь-який коментар він значною мірою є довільним. Утім, факт є безперечним: більшість експертів оцінили вплив найвищих керівників держави у жовтні як негативний, шкідливий. «День» неодноразово, ще перед парламентськими виборами, писав про ознаки маніпулювання даними опитувань. Зазвичай, «зміщення» відбуваються при подачі результатів. Головне — максимальна «прозорість» даних опитування: джерело, виконавець (його репутація й популярність), формулювання запитань, кількість респондентів (експертів), принцип підбору експертів, дата опитування тощо. Що менше цих ознак при подачі результатів, то вірогіднішим є маніпулювання даними. Олег ІВАНЦОВ, «День»

№221 18.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати