За кулісами сутички за владу

Ще ніколи в Дніпропетровській обласній раді не було такої запеклої сутички за владу, яка розгорілася на першій сесії нинішнього скликання між депутатами двох коаліцій-суперниць. Їхні суперечки на засіданнях чергуються з блокуванням трибуни та президії, а минулої п’ятниці народні обранці, яких не пускали до сесійної зали, побилися з охороною облради та вибили вхідні двері. «Яблуком розбрату» для депутатів стала посада голови, на яку претендують лідер обласної організації Партії регіонів Олег Царьов і нинішній голова облради Микола Швець, обраний за списком Народного союзу «Наша Україна». Першого, крім однопартійців-регіоналів, які мають 39 депутатських мандатів зі 100, підтримують семеро комуністів і п’ятеро депутатів із фракції Народного блоку В. Литвина. Другий спирається на досить дивну коаліцію, що складається з представників НСНУ (9), блоків Ю. Тимошенко (18), П. Лазаренка (17) та... Народної опозиції Н. Вітренко (5). Навіть простий підрахунок показує, що у регіоналів і їхніх союзників, які підписали угоду про співпрацю, має бути необхідна кількість голосів (51) для того, щоб обрати головою обласної ради свого кандидата О. Царьова. Проте для їхніх опонентів — обласних чиновників і депутатів на чолі з М. Швецем — цей факт зовсім не очевидний. Судячи з усього, нинішнє керівництво Дніпропетровщини, орієнтоване на «партію влади» — НСНУ, не має наміру віддавати важелі управління областю традиційним конкурентам із Донецька. І в цьому воно явно розраховує на допомогу та підтримку Києва.

Дивний альянс «кучмівських» чиновників із Дніпропетровська з «помаранчевою» владою почав складатися ще в період минулих президентських виборів. Тоді керівники області зовсім не докладали зусиль у підтримці кандидатури В. Януковича, пустивши волевиявлення місцевих виборців практично на самоплив. Більш того, в найкритичніший момент вони не підтримали федералістських виступів своїх східних сусідів, а нового Президента В. Ющенка добряче виручили тим, що, на відміну від інших областей-донорів, не знизили, а навпаки — збільшили податкові збори та відрахування. Імовірно, цим і пояснюється той факт, що кадрові перестановки на Дніпропетровщині мали лише декоративний характер, викликаючи обурення активістів «помаранчевої революції». Дбайливе ставлення до «кадрового потенціалу» області всіляко демонстрував у період свого губернаторства і Юрій Єхануров, який повернув у керівні крісла багатьох представників старої влади. Подейкують, саме він замовив слово і за голову облради М. Швеця, коли той під час резонансної кампанії з боротьби з корупцією отримав «чорну мітку» від міністра внутрішніх справ Ю. Луценка. Попри голосні обвинувачення, М. Швець залишився не лише цілий і неушкоджений, а й на початок нинішньої виборчої кампанії, здивувавши багатьох дніпропетровців, очолив партійний список кандидатів у депутати облради від пропрезидентської партії. Така честь для безпартійного М. Швеця з боку «помаранчевих» була тим більше несподіваною, що він потіснив у списку наділену довірою Президента та прем’єра главу облдержадміністрації Надію Деєву і партійних активістів — керівників обласної організації НСНУ. Багато з них ще добре пам’ятають, як під час парламентських і місцевих виборів 2002 року, коли губернатором Дніпропетровщини був усе той же М. Швець, місцева влада відверто працювала на блок «За Єду!» і добряче попсувала нерви представникам тогочасної опозиції з блоку «Наша Україна». Його лідер В. Ющенко під час візиту на Дніпропетровщину, киплячи від обурення, особисто загрожував керівництву області суворою відповідальністю за застосування адмінресурсу та різні фальсифікаторські трюки — зняття з реєстрації неугодних кандидатів, хитромудрий підрахунок голосів, маніпуляції судовими рішеннями. Утім, відтоді спливло чимало води, і в НСНУ, очевидно, розсудили, що «злочинного режиму» Л. Кучми більше немає, а дніпропетровські чиновники зробили належні висновки.

Хай би там що, але поява М. Швеця на чолі списку кандидатів від НСНУ тепер стривожила вже нинішню опозицію, насамперед Партію регіонів. Зломовці взялися стверджувати, що нова «партія влади» вирішила не лише задіяти адмінресурс, а й скористатися послугами досвідчених фальсифікаторів, які набили руку на виборах ще за часів Л. Кучми. Ці підозри виглядали тим більше обґрунтовано, що за результатами опитувань «нашим українцям» на Дніпропетровщині особливо нічого «не світило».

Першим тривожним сигналом для опозиції стало формування обласної виборчої комісії, яку в облраді примудрилися укомплектувати відомими на Дніпропетровщині «спецами» з виборів, причому... без передбаченого законом жеребкування. Очолив її представник НРУ адвокат Анатолій Галка, який, як з’ясувалося, в рухівцях ніколи не перебував. Попри зчинений галас серед місцевих політиків, скандал навколо виборчої комісії обласної влади вдалося спустити на гальмах. Однак далі було ще дивніше: НСНУ під час жеребкування (!) зірвала «джек- пот» й отримала №1 у виборчих бюлетенях не лише на виборах до обласної, а й до міської ради Дніпропетровська. Таке незвичайне везіння нашоукраїнців чиновники пояснили простим збігом обставин. Судячи з усього, «помаранчевим» на Дніпропетровщині пощастило б ще більше, якби успіхом увінчалася чергова «спецоперація» — зі зняття з реєстрації Партії регіонів. Ті ж рухівці звинуватили її представників у підкупі дніпропетровських виборців. Насилу регіоналам вдалося довести в обласному апеляційному суді, що квіти та цукерки на 8 Березня жінкам-фронтовикам вручали не вони, а керівництво обласної ради ветеранів.

Цей гучний скандал, що отримав розголос на всю Україну, як з’ясувалося, був аж ніяк не останнім «сюрпризом» на виборах до обласної ради. Після їх закінчення офіційних результатів не оголошували майже десять днів, а коли їх оприлюднили, вибухнула нова буря. Скрупульозні комуністи, провівши паралельний підрахунок у Дніпропетровську, знайшли розходження з протоколами майже в 23 тисячі голосів. Як з’ясувалося, ці голоси, «нащипані» в різних партіях, і найбільше в Партії регіонів, виявилися приписаними... НСНУ. У міській виборчій комісії був проведений перерахунок бюлетенів голосування до облради, причому в присутності вельми спантеличених міжнародних спостерігачів. Маніпуляція з бюлетенями підтвердилася, однак далі сталося майже неймовірне. Результати перерахунку обласний виборчком відмовився визнати та врахувати при розподілі мандатів. Не знайшла підстав для кримінального переслідування й обласна прокуратура. Не менш дивні події тим часом відбувалися в місті Нікополі, де багато голосів отримала партія «Віче». Ці результати були визнані недійсними, і їх також не враховували при розподілі місць в обласній раді. Обізнані люди стверджують, що визнання об’єктивних результатів по Нікополю та Дніпропетровську привело б до того, що доля представництва НСНУ в облраді, а отже, і депутатство М. Швеця, повисли б на волоску. Але оскільки цього так і не сталося, то чинний голова отримав можливість не лише знову претендувати на посаду, а й формувати в облраді провладну більшість.

Для невтаємничених і зараз залишається загадкою, яким це вітром у «швецівську» коаліцію в облраді занесло депутатів з опозиційного блоку Н. Вітренко. Тим часом, як стверджують противники М. Швеця, «вирощування» коаліції є частиною виборчої технології, яку хитромудрий голова облради застосовує вже не перші вибори. Навчений політичним досвідом, він зазвичай розкладає яйця по різних кошиках і, таким чином, «пташенята гнізда Швецевого» — його численні заступники, підручні або просто довірені особи — загодя і, судячи з усього, не з порожніми руками, опиняються в списках різних партій і блоків. Не є також таємницею, що багаторічного керівника Дніпропетровщини тісні ділові зв’язки ріднять з іншими впливовими земляками — керівниками групи «Приват» і Юлією Тимошенко, а також із колишнім учителем і наставником, нині депутатом облради Павлом Лазаренком. Усі вони так чи інакше об’єктивно зацікавлені в тому, щоб Дніпропетровщина не потрапила в «чужі» руки. Заради цього їхні представники в облраді готові об’єднатися навколо М. Швеця, навіть не зважаючи на те, що в інших місцевих радах блок П. Лазаренка, наприклад, тісно співпрацює з Партією регіонів у боротьбі з «помаранчевими». У кулуарах облради кажуть, що ідеологією «дніпропетровського патріотизму» прихильники М. Швеця намагаються опрацьовувати навіть своїх противників. Так чи інакше, але регіонали на чолі з О. Царьовим, попри створення коаліції з більшістю в 51 голос, почуваються не цілком упевнено, побоюючись, що і в їхніх лавах у найбільш невідповідний момент можуть проклюнутися «пташенята гнізда Швецевого».

Ці побоювання, судячи з усього, виявилися не марними вже на момент відкриття першої сесії. Головуючий на ній голова облвиборчкому А. Галка за активної допомоги М. Швеця взявся переконувати депутатів, що обирати голову облради слід таємним голосуванням за допомогою електронної системи «Рада». Коли ця пропозиція не пройшла, прихильники М. Швеця почали завзято наполягати на тому, щоб бюлетені для голосування заповнювали однією ручкою, а депутатам була гарантована цілковита анонімність. Однак регіонали та їхні союзники для того, щоб «вирахувати» «засланих козачків» у своїх лавах почали показувати заповнені бюлетені один одному. Бачачи, що вибори голови пішли не за тим сценарієм, прихильники М. Швеця зажадали припинити голосування. У роботі сесії терміново оголосили перерву, а депутатів-регіоналів майже в шию виштовхнула із залу міліція.

Наступне засідання обласної ради почалося не менш скандально. Присутні повідомили, що ухвалою Кіровського районного суду депутатські повноваження О. Царьова тимчасово припинені. Підставою став розгляд у суді позову депутата від БЮТ, який стверджував, що лідер дніпропетровських регіоналів досі не визначився зі своїм депутатством у Верховній Раді. Чи варто дивуватися, що ситуація в облраді розжарилася до краю. Через зволікання в роботі сесії поповзли чутки про те, що чинний голова облради веде приховане опрацювання депутатів і, по суті, задумує кулуарний переворот. Його сценарій полягав у тому, щоб провести сесію... без регіоналів і комуністів, а голоси, яких забракло М. Швецю, нібито обіцяли депутати з фракції Народного блоку В. Литвина, яку очолює колишній губернатор і екс-міністр економіки в уряді В. Януковича — Микола Деркач. Так чи інакше, але прибулих на сесію минулої п’ятниці депутатів-регіоналів і комуністів у будівлю облради не пустили. На кремезних охоронців із приватної охоронної структури «Грифон» жодного враження не справили і посвідчення депутатів Верховної Ради. З останніми на шляху із Києва взагалі трапилася дивна історія: їхньому літаку в Дніпропетровському аеропорту відмовили в посадці, і приземлитися народним обранцям вдалося лише в Запоріжжі, звідки вони добиралися на сесію машинами. Свавілля, з яким нардепи зіткнулися біля дверей Дніпропетровської облради, судячи з усього, переповнило чашу терпіння. Через могутній кордон охорони депутати пробивалися на сесію силою. У виниклій на прохідній облради колотнечі на допомогу «Грифону» підійшли бійці спецпідрозділу міліції «Беркут». Двом народним депутатам — комуністу В. Борщевському та регіоналу Ю. Самойленку (до речі, колишньому начальнику Дніпропетровського обласного управління СБУ) стражі порядку порвали костюми та добряче нам’яли боки. Попри це, депутати не лише зуміли прорватися в будівлю, а й штурмом узяли двері в залу засідань. Як таран, вони використали... письмовий стіл, за яким тривала реєстрація депутатів з інших фракцій. Ті, як з’ясувалося, годиною раніше абсолютно безперешкодно ввійшли в будівлю нібито для обговорення робочих питань перед майбутньою сесією. Підозри регіоналів і комуністів усе ж таки виявилися не безпідставними: під час голосування по виборах голови виявилося, що М. Швець несподівано набрав більше голосів, аніж його суперник. Судячи з усього, за нього тихо проголосували кілька депутатів із коаліції суперників. Стати знову головою М. Швецю поки що не вдалося лише тому, що забракло двох голосів для досягнення більшості за списковим складом депутатського корпусу. Утім, як кажуть знавці облрадівської «кухні», розклад сил тепер остаточно ясний, а «дотиснути» депутатів у потрібному напрямі, хоч би чого вартувало, — суто технічна проблема. В іншому випадку дніпропетровська Феміда взагалі визнає вибори до облради недійсними, щоб ніхто не міг звинуватити її керівництво в причетності до зловживання владою та фальсифікацій.