Жертви антиправил

Боротьба триває, і вона буде довгою. Це основний месидж, який озвучили на недільному Майдані. Він знов зібрав сотні тисяч людей, які продовжують вірити. Маленькі перемоги — так назвали лідери опозиції звільнення 12 з 17 затриманих під час попередніх мітингів, а також про те, що Генпрокуратура веде розслідування про причетність до організації розгону Майдану 30 листопада заступника секретаря РНБО Володимира Сивковича, голови Київської міськдержадміністрації Олександра Попова і начальника київської міліції Валерія Коряка. Усіх усунено від посад.

Остання новина викликала багато дискусій. Усі чекали — кого ж покарають і чи покарають взагалі? Покарали. Поки лише у вигляді звинувачень. Але в суспільстві розуміють, що названих людей зробили крайніми, з другого боку, було і розуміння, що навряд чи в існуючій системі могли покарати першоджерел ухвалення рішень. Хоча протоколи допитів названих осіб вже гуляють в інтернеті, запитань від цього менше не стало. Як діяли самі обвинувачені, чи приймали вони взагалі якісь рішення? То хіба це вони придумали звірячий план  розгону молоді на Майдані?

Насправді, люди, що ввійшли до цієї системи і  стали частиною влади, із самого початку підписали собі вирок. Вони апріорі прийняли антиправила і стали їх жертвами. «Вони спочатку підписалися не під публічними правилами кар’єри або професійного зростання, а під правилами таємної організації, — коментує «Дню» політолог Віктор НЕБОЖЕНКО. — У потрібний момент ця організація ними просто пожертвувала».

Хто ж реальний винуватець подій 30 листопада? «Президент навіть у цій складній ситуації намагається дотримати баланс між основними політичними групами, — продовжує Небоженко. — Група «Льовочкіна-Фірташа» здала Попова, «група Клюєва» здала Сивковича, ну і від «Сім’ї» повинен був постраждати хтось з міліціонерів, тому що йдеться про міністра внутрішніх справ Захарченка. Це рішення мудре в звичайній ситуації, але не в ситуації політичної кризи. Такий крок Президента не задовольнив ані групи впливу, ані Майдан, ані журналістів».

Учора Андрій Клюєв, секретар РНБО, назвав обвинувачення на свою адресу частиною спланованої операції. Нагадаємо, раніше в ЗМІ називали прізвище Клюєва як головного замовника розгону студентів. «Враховуючи масу дезінформації, яка останнім часом з’являлася в ЗМІ, а також обвинувачення на мою адресу з боку окремих політиків, не можу не відреагувати. Це частина очевидної добре спланованої операції  дискредитації для досягнення конкретних політичних цілей. Я впевнений, що об’єктивне розслідування Генеральної прокуратури покаже безпідставність усіх обвинувачень на мою адресу», — сказав Андрій Клюєв, передає його прес-служба.

Але пан Клюєв не роз’яснює ситуації і не говорить про свою версію того, що сталося 30 листопада. «Зараз потрібно чекати дуже жорстке з’ясування стосунків між «групою Льовочкіна-Фірташа» і «групою Клюєва», тому в пропагандистському плані першим вдалося сформувати громадську думку, що в усьому винен Клюєв, меншою мірою Захарченко і абсолютно невинна АП, — говорить Небоженко. — Групи збунтувалися і вважають, що це не чесно, коли «Папа» покарав кожного з представників, а не роздав «кожній свашці по ковбасці». Тепер Президент має дві проблеми, з одного боку, Майдан, незадоволений стрілочниками, з іншого боку, групи незадоволені рівністю покарання».

Ну і питання Кабміну. Його із стовідсотковою ймовірністю буде переформатовано. Зазначимо — не відправлено у відставку, як цього вимагає Майдан. Учора уряд провів спільне засідання з фракцією Партії регіонів. До речі, регіоналка Ганна Герман розповіла журналістам, що на ньому Клюєва зустрічали оплесками. Виходить, депутати знають щось більше, ніж громадськість? Виходячи з попередніх слів Небоженка, окрім офіційного уряду, в Україні є паралельні центри ухвалення рішень?

«Поки Кабмін представлено всіма політичними фінансово-промисловими групами, які оточують Президента, — це «газівники», «старі донецькі», «молода Сім’я», — каже експерт. — Чому під час кризи, спостерігалися суперечності у рішеннях Президента, а іноді віддавалися жорстокі команди? Тому що кожна з груп впливала на ухвалення рішень. Звідси дії Януковича виглядають нераціонально, жорстоко і агресивно. За результатами вчорашньої зустрічі, більшість регіоналів прийняли рішення не звертати увагу на представництво провідних груп або акціонерів, а дати можливість «старим донецьким» скласти «свій Кабмін»... Президент допустив конкуренцію за владу і власність у своєму оточенні. Зазвичай це погано закінчується для будь-якого Президента».