Будьмо пильні!

Подією, майже непоміченою в Україні, стало проголошення в останній день лютого 2015 року учасниками з’їзду, який перед тим відбувся, ясна річ, у Москві так званої Харківської народної республіки. Створений з’їздом «комітет 27» заявив: «Своей главной целью комитет ставит перед собой скорейшее освобождение Харьковщины от пронацистского руководства киевской хунты и установление подлинного народовластия на Харьковщине и Украине в целом. В качестве первичного инструмента борьбы за освобождение всей Украины от нелегитимной власти Киева участники комитета провозглашают создание Харьковской Народной Республики».

Ба більше: з’ясувалося, що існує вже й «Верховний Совєт ХНР»…

Усе це виглядало б як чергова політична клоунада, якби одразу ж після цієї заяви в місті не почалися нові терористичні акти – вибухи мін, закладених у приміщеннях і в автомобілях, – і спроби здійснення таких актів, зупинені СБУ та МВС. Під акомпанемент цих терактів у російському Бєлгороді вигулькнув «уряд» цієї самої «ХНР» та продовжили розгортання нові військові формування РФ. Дехто з політиків і аналітиків вважає, що йдеться про початок «нової російської весни», і перший удар буде завдано в Харкові, де і мерія, й міськрада, й облрада посідають, м’яко кажучи, далеко не українські патріотичні позиції (а от російського шовінізму там хоч греблю гати – Інтернет переповнений фотографіями депутатів цих рад і міського голови Геннадія Кернеса з «колорадськими» стрічками).

Інакше кажучи, до «ХНР» слід уважно придивитися: хто, як і чому її створив.

Найпростіше дати відповідь на останнє: як і її попередники, «ХНР» створено для прикриття російської інвазії в усіх її різновидах – від дезінформаційної до суто воєнної – на Харківщині та по всій Україні. Це засвідчено й складом тих персонажів, які виступали від імені «ХНР», бо ж, скажімо, один із них – Віктор Шапінов – є громадянином РФ, який попрацював перед тим у Придністров’ї, у власне Молдові (де на якийсь час потрапив за грати) й у Криму. У минулому Шапінов – помічник депутата Держдуми РФ від Компартії Віктора Тюлькіна. Інший «діяч» – Іван Алфьоров – хоч і навчався в Харкові, але з 2011 року працює адвокатом у Москві, отже, також повинен мати російське громадянство. Ще один подібний «діяч» – Павєл Зотов. Про нього невідомо навіть, чи справжнє це ім’я, і громадянином якої держави він є. Влітку минулого року називав себе волонтером, який облаштовував у Росії біженців із Донбасу. Восени фігурував у ЗМІ як активіст організації «Нова Русь». Зараз же його представляють «істинним марксистом», активістом «української» організації «Боротьба». Так само, як й іще одного фігуранта московської презентації – «депутата ВС ХНР» Дениса Зайцева.

До речі, саме «Боротьба» фігурує серед головних організаторів «керівництва ХНР». Автор цих рядків ще два з гаком роки тому в статті «Щиросерда дурниця чи ФСБ-шна провокація?» («День» №12, 2013) писав, що висунута ліворадикальними організаціями і передусім «Боротьбою» ідея встановити в Києві (!!!) пам’ятник жертвам расистського насильства має своїм підгрунтям «елементарну двоходову комбінацію, стандартну для спецслужби сусідньої країни: якщо після того, як буде створено оргкомітет і міжнародне журі з побудови пам’ятника жертвам расизму в Києві, демократичні політичні сили України виступлять проти цього, буде розгорнуто шалену кампанію в європейських ЗМІ: …дивіться, українці – расисти, вони не визнають злочинів на міжрасовому грунті й не хочуть за них каятися! Якщо ж цей пам’ятник буде споруджено, то його показуватимуть і говоритимуть: дивіться, українці – расисти, вони самі це визнали, і хоча й каються, але нещиро (бо ж можна не сумніватися в тому, що будуть протести проти подібного пам’ятника)». Тоді деякі журналісти напали на мене – де докази? мовляв, жодних доказів причетності антифашистів до російських спецслужб, окрім химерних прогнозів, не наведено. Що ж, у мене й тоді, й сьогодні нема документів, підписаних Путіним, Патрушевим чи Бортниковим. Але натомість існує певна логіка політичних процесів, дій московських спецслужб та використання Кремлем «корисних ідіотів» в Україні та Європі у своїх цілях. Леву Троцькому не потрібно було мати на руках таємні протоколи до пакта Молотова – Ріббентропа, щоб уже 2 вересня 1939 року зазначити: «Німецько-радянський пакт є в повному сенсі слова воєнним союзом, бо служить цілям наступальної імперіалістичної війни», – досить було добре знати логіку дій Сталіна і Гітлера. А водночас вистачало й журналістів-«антифашистів», які аж до початку 1990-х заперечували саму можливість таємної змови Сталіна та Гітлера: де оригінали документів? Нема? То й немає про що говорити…

Так от: згаданий Шапінов 2007 року переїхав до Києва, цього ж року брав участь у створенні «Організації марксистів», маркував себе як журналіст, а 2011 року створював «Боротьбу». А в 2013 – 2014 роках «Боротьба» була одним із організаторів «антимайданів» – у Києві в неї не вийшло, а от у Харкові вона розгорнула шалену активність, її активісти серед іншої прокремлівської політичної нечисті, зокрема, захопили, було, облдержадміністрацію. Власне, серед українських журналістів відсутні сумніви щодо сутності «Боротьби»: її прямо називають «Організаційною прокладкою для передачі з Росії грошей та інструкцій із виконання завдань ФСБ». Власне, й інші «ліворадикали» та «антифашисти», які крокували та подекуди й зараз крокують вулицями міст України під ледь перефразованим сталінським гаслом: «Нет фашизму, нет капитализму!», є або платною агентурою російських спецслужб, або тими «корисними ідіотами», яких іще за часів Комінтерну вміло використовують для підривної діяльності в усьому світі Кремль і Луб’янка…

Але повернімося до «вождів» проголошеної в Москві «ХНР» – і побачимо зворушливий антиукраїнський союз «чорної сотні» та антифашистів». Одного з таких «антифашистів» – Сергія Агарова – торік у серпні спіймано було як провокатора на мітингу за єдність України з посвідченням асоціації «Право проти фашизму», виданим йому знов-таки в Москві. Тепер цей персонаж зайнявся створенням «ХНР» разом, скажімо, з Сергієм Моісеєвим, лідером харківської організації «Русь Триединая»; цей «вождь» хвалився, начебто Патріарх РПЦ Кирил благословив його на «вытаскивание гвоздя украинства как антирусского явления из духовно-мистического тела Руси клещами организации "Руси Триединой"». Що ж, нічого дивного, якщо зважати, що головним антифашистом усіх часів і народів оголошував себе товариш Сталін – той самий, якій поставив  1945 року Патріархом РЦП під іменем Алексія І колишнього голову Тульського відділення чорносотенного «Союза Русского народа» Сергія Симанського, чи не так? Нарешті, разом із «Боротьбою» творить «ХНР» і знаний харківський публіцист-чорносотенець Костянтин Долгов, який теж штурмував будинок облдержадміністрації, а потім вигулькнув у Криму серед «ввічливих зелених чоловічків».

Що ж, як і при початках більшовицької війни проти УНР, коли було створено «Донецько-Криворізьку республіку», як і за «розвиненого сталінізму», знову цілком закономірно зімкнулися дві великодержавні ідеології та традиції: імперсько-чорносотенна й імперсько-більшовицька. Українським патріотам і друзям України у світі треба бути надзвичайно пильними, бо маніфестація утворення «ХНР» із політичної комедії може перетворитися – як було торік у Криму та на Донбасі – на широкомасштабну трагедію. Поки що, схоже, на цю можливість більшу увагу звернули не вітчизняні, а американські політики: двопартійна (республіканці та демократи) група лідерів палати представників Конгресу та голів комітетів палати представників відправила листа президентові США Бараку Обамі, де чітко визначено: «Ми не маємо чекати, доки російські війська та їхні ставленики-сепаратисти захоплять Маріуполь і Харків, перш ніж вдамося до дій, спрямованих на підсилення спроможності уряду України стримати майбутню агресію та захиститися від неї».

«СЕПАРАТИСТІВ МИ ВИЯВЛЯЄМО І НЕЙТРАЛІЗУЄМО»

Олена ГІТЛЯНСЬКА, керівник прес-служби СБУ:

- У СБУ підвищена увага до цього регіону. Наша робота спрямована на знешкодження сепаратистських рухів і терористів, які є як у Харківській, так і в інших областях. Ми їх виявляємо та нейтралізуємо, роблячи все можливе в рамках законодавства. Фактично, щотижня, а іноді й частіше, ми звітуємо про чергових затриманих бойовиків. У цілому ситуація виглядає так: ми зачищаємо регіон від диверсантів, які засилають із Росії (зараз диверсійними групами керують із Бєлгорода, з «ДНР»), але потім вони направляють нові групи, які ми знову ж таки зачищаємо. СБУ не робить винятків – ми уважно слідкуємо за ситуацією в усіх регіонах. Але, враховуючи специфіку, до Харкова та Одеси прикута велика увага. Там проводять контртерористичні заходи, ведуть фактичну робота, щоб уникнути нових терактів, розповсюдження диверсійних груп, мереж та будь-яких антиукраїнських проявів.