Дмитро Булатов: «Перебувати на реабілітації, коли в моїй країні йде війна, я не можу»

Це звіт про берлінську прес-конференцію Дмитра Булатова, що пройшла минулої суботи в знаменитому Музеї Стіни (більш відомому як Чекпойнт Чарлі), влаштованому в будинку, який міститься поряд із контрольно-пропускним пунктом, біля стіни, що в радянський час розрізала німецьку столицю на дві держави.

Булатов відповідав на запитання преси, ще не пройшовши реабілітацію після лікування у Вільнюсі. Говорив повільно, з труднощами, але переконано: було помітно, що пережите його не зламало.

Ще варто відзначити: у деяких відповідях лідер Автомайдану з великою точністю передбачив події, що почалися у Києві за три дні.

Прес-конференцію вела директор Музею - Олександра Хільдебрандт.

«СВОБОДА ВАРТА ТОГО, ЩОБ РИЗИКУВАТИ»

Дмитро Булатов: Доброго дня. Я коротко розповім про Автомайдан і про те, як мене викрали.

Після того, як на Майдані побили студентів, я більше не міг перебувати вдома. Я взяв прапор України, вставив у свою машину, зателефонував друзям і поїхав містом висловлювати протест на автомобілі. Я подумав, що ми зможемо посилити протестний рух, розширити Майдан, залучаючи велику кількість автомобілів. Першого дня ми зібрали понад 300 автомобілів, і потім щодня їздили автопробігом по Києву, запрошували людей прийти на Майдан. Ми почали їздити під палаци і квартири катів нашої країни - президента, міністра внутрішніх справ, генерального прокурора та інших. Також ми виконували захисні функції: допомагали автомобілям з дровами проїхати на Майдан, допомагали автобусам, які їхали до Києва на протест, пробитися через кордони міліції. Автомайдан – передовсім громадський рух, ніякого стосунку до партій не має. Це коло самодостатніх людей, які не змогли миритися з тим, що відбувається в країні. Для нас, українців, дуже важливо, щоб наші права дотримувалися. Було багато незгод. Але терпець урвався саме тоді, коли пролилася кров.

Автомайдан завжди діяв тільки в законному полі . Ми не порушували правила дорожнього руху, не порушували закон, і це дуже сильно злило нашу владу, яка позбавляла нас свободи, била і нацьковувала на нас міліцію й бандитів.

Отже, мене неодноразово попереджали про небезпеку, але я переконаний, що свобода варта того, щоб ризикувати. Коли мене викрали, то вісім днів били по голові, катували, потім різали мені обличчя, обіцяючи вирізати очі, відрізали вухо. Одного разу поставили на коліна і прибили за долоні цвяхами до дверей, продовжуючи ззаду бити палицями. Ви зможете побачити результати судово-медичної експертизи, зробленої в Вільнюсі. Одного разу мені наділи мішок на голову, наділи наручники, прив'язали їх до ніг, довго били по обличчю гумовими палицями і після цього змушували говорити на відео, що я - американський шпигун, що американці мені давали гроші. Я сказав це, але я заявляю, що це неправда: поріг болю, який досягли тортурами, змусив мене говорити подібні речі.

Зазначу одну дуже важливу річ. На мою думку, в Україні громадянське суспільство масово піднялося, щоб боротися за свої права. Це не політичне зіткнення. Ми бачимо, що в Європі права людини дотримуються на високому рівні, тому проводили багато зустрічей з послами країн ЄС та просили їх бути присутнім на акціях протесту, на судових засіданнях, щоб вони могли переконатися, наскільки незаконно діє наша влада.

Ми будемо продовжувати опір і боротьбу. Ми - це громадянське суспільство, звичайні люди. Рух Автомайдану поширився Європою , проходив у Канаді та США, де живе багато українців. Ми будемо продовжувати об'єднуватися задля єдиної мети - захисту життя, здоров'я і законних інтересів людей.

«ВЛАДА СКОРИСТАЄТЬСЯ УЛЬТИМАТУМІВ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ НЕ ВИКОНАТИ ДАНУ ОБІЦЯНКУ»

- «Німецьке радіо». У понеділок спливе термін ультиматуму від влади, згідно з яким протестувальники повинні звільнити вулиці, зокрема Майдан і мерію. Як по-вашому, чи буде нове кровопролиття після закінчення ультиматуму, чи можливе мирне врегулювання і виконання закону про амністію?

- І організатори, і учасники Автомайдану - противники насильства навіть як відповіді на дії влади. Ми діяли виключно мирними методами. Зараз йдеться про те, що влада, як ви сказали, поставила ультиматум - звільнити вулиці в обмін на те, щоб відпустити активістів. Що значить відпустити активістів? Багатьох відпустили під домашній арешт на сьогоднішній день. Але при цьому поміняли їм статті на більш тяжкі, з великими термінами ув'язнення. Тобто зовні це виглядає як крок назустріч - але насправді влада посилила тиск. Крім того, на мою думку, влада зажадала в обмін звільнити всі вулиці і будівлі саме для того, щоб ці умови неможливо було виконати. Не думаю, що люди звільнять вулиці; вони мають право на вираження законного протесту. Влада, можливо, скористається ультиматумом для того, щоб не виконати дану обіцянку. Напругу на короткий період зняли, а потім посилять тиск. Існує маса прикладів. Наприклад, я не можу повернутися в Україну, бо проти мене відкрито кримінальну справу за те, що 24 січня брав участь у масовій акції протесту, яка призвела до тяжких наслідків. При цьому я був викрадений 22 січня. Влада не потрудилася навіть перевірити ще раз дати. Інший приклад - 72-річну жінку суд вирішив позбавити посвідчення водія за поїздку до маєтку президента Януковича; так от у неї взагалі ніколи не було такого посвідчення! Розумію вашу реакцію, але таких прикладів сотні. Влада намагається всіма силами приховати одну реальну проблему: прав людини в Україні немає. Є певна група людей, які хочуть зберегти свої нечесно нажиті, чому є багато доказів, капітали. І я не вірю в те, що влада виконає свою обіцянку.

«ЛЮДИ, ЯКІ МЕНЕ УТРИМУВАЛИ, БУЛИ ПРОФЕСІОНАЛАМИ»

- Газета «День». Не могли б ви трохи більше розповісти про обставини вашого звільнення? Хто б це міг бути, по-вашому?

- Звільнили мене ті ж люди, які викрадали. Мене просто завантажили в машину з мішком на голові, зі зв'язаними руками, і викинули під селом Вишеньки. Мені вдалося протриматися годину, перебуваючи в легкому одязі на морозі -25. Кілька разів падав у котловани, вириті під будинки, бо дуже погано бачив тоді, але в кінцевому рахунку вдалося врятуватися. Очевидно, мені не хотіли ламати кісток, очевидно, не хотіли вбити, хоча я втратив багато крові: останні три дні проспав на целофані в калюжі власної крові. Можу сказати, що люди, які мене утримували, говорили російською мовою з російським акцентом. Вони були професіоналами. Вони дуже чітко били, швидко надягали наручники, робили все зі знанням справи, що відчувалося в кожному їхньому  русі. Я був із закритими очима, але коли працює професіонал своєї справи, ви це відчуваєте. Здебільшого їх цікавив вплив Америки і американського посольства на мене як лідера Автомайдану і на Автомайдан у цілому - за їхнім переконанням, цей рух створено за гроші і за вказівками Америки.

Також вони запитували про поїздки до Януковича, міністра внутрішніх справ Захарченка, генпрокурора Пшонки, до Віктора Медведчука. Найбільше запитань ці люди ставили про поїздку до Медведчука... Не можу нічого стверджувати напевно. У ЗМІ, на сайті «Українського вибору» (партія Медведчука. - ДД ) неодноразово виходили заяви про те, що Медведчук подає на мене до суду. Сам він після нашого візиту зробив заяву: «Якщо ви хочете війни, ви її отримаєте. Я вмію воювати». Цю заяву було зроблено на адресу всієї опозиції, не тільки мене особисто. Можливо, це справа його рук. Також я припускаю, що люди, які катували мене - представники російських спецслужб.

«Я ДУЖЕ СЛАБО ВІРЮ ЗАЯВАМ НИНІШНЬОЇ ВЛАДИ»

- (німецький журналіст) Пан Янукович говорив, що зараз опозиція повинна піти на поступки. Як ви оцінюєте такі заяви?

- Я дуже слабо вірю заявам нинішньої влади. З попереднього досвіду немає причин їй довіряти.

- (німецький журналіст) А ваш рух може піти на компроміс - адже Янукович і до вас звертався теж?

- Я не знаю, про що він міг звертатися до нас, адже Автомайдан діяв у законному полі. Активістів Автомайдану били бандити й ув'язнювали міліціонери. Пробачте, про який компроміс ми говоримо? Компроміс - це коли обидві сторони йдуть на поступки. Скажіть, будь ласка, у чому ми повинні поступатися - у тому, що ми відстоювали законними методами свої законні права? Ми могли б піти на компроміс, якщо б зробили щось не так. Але ми не порушували закон. Йдеться, можливо, про політиків - так нехай політики дають політичні оцінки. Я говорю зараз як громадянин. Так ось, на мою думку, Президенту хоча б раз варто було вийти на зустріч з людьми. Ніхто не запрошував нас на публічну зустріч з владою, щоб обговорити хоча б наші досить нескладні вимоги. Вони стосувалися прав людей. Ми також вимагали перезавантаження влади, бо зараз влада узурпована в одних руках, однак, на нашу думку, в уряді мають працювати професіонали своєї справи, а не ставленики Сім'ї, які виконують її волю.

«МОЯ ОСНОВНА МЕТА - ПОВЕРНУТИСЯ В УКРАЇНУ»

- Агентство новин Associated Press. Західні уряди говорять, що Майдан повинен мати чітку позицію щодо участі Януковича у формуванні нового уряду. Майдан прийме це? Чи Янукович має піти? І щодо вашої родини: вони зараз у безпеці?

- Моя сім'я у безпеці. Представники кількох країн, зокрема Німеччини, допомагають мені в цьому, за що я їм дуже вдячний.

Що стосується компромісів: ми вважаємо, що президент, при якому відбулися подібні події, має піти у відставку. Але розлучатися з владою, судячи з усього, пан Янукович не збирається. І вимоги Автомайдану не змінювалися - вимагаємо відпустити всіх затриманих і припинити кримінальні справи проти активістів, вимагаємо покарати винних у тому, що люди незаконно перебували у в'язницях, вимагаємо відставки уряду і повернення до Конституції 2004 року для того, щоб влада не була в одних руках. У Європі працює прецедент. Ми дуже хочемо, щоб в Україні теж почав працювати прецедент.

- Телеканал «Інтер». Ви вже закінчили курс лікування? Яку медичну допомогу ви отримуєте в Німеччині? Які ваші подальші плани? У пресі зустрічається інформація, що Міністерство закордонних справ займається питанням надання вам притулку. Чи означає це, що ви плануєте залишитися тут?

- З приводу мого стану: лікарі пропонували після лікарні їхати в санаторій, але я поїхав до Польщі і потім до Німеччини. Мені потрібно було як мінімум 10 днів перебувати на реабілітації, не читати, не писати, оскільки у мене серйозна черепно-мозкова травма і я приймаю багато ліків. Для сьогоднішньої прес-конференції мені довелося з ранку досить серйозно готуватися. А після прес-конференції також доведеться приймати препарати, бо досить складно... Я ще не можу швидко відповідати на ваші запитання, міркувати. Є наслідки... Крім того, у мене почали гоїтися пробиті цвяхами руки, але пальці повністю не розгинаються, бо, напевно, там не вистачає зв'язок. Сказали, що треба почекати: якщо процес піде нормально - будемо розробляти руки, якщо ні - доведеться робити операцію. Перебувати на реабілітації, коли в моїй країні йде, вибачте за вираз, війна, я не можу. Є межа терпіння. Я зараз їжджу різними країнами, щоб приносити користь Україні. Але моя основна мета - повернутися на батьківщину - незмінна. Якщо незаконне кримінальне переслідування проти мене не буде припинено, то я буду змушений попросити в одній з країн політичного притулку або посвідки на проживання, але поки що не подаю жодних заяв. У мене є час на прийняття рішень, і я вірю, що за цей час можуть відбутися події, які скасують необхідність просити посвідку на проживання.

Я буду проводити тут консультації з політиками, з МЗС, з представниками громадськості - ці зустрічі будуть стосуватися питань прав людини, порад, як нам ефективніше відстоювати свої права і того, як Європа може нам у цьому допомогти, питань санкцій тощо - багато тем і багато зустрічей.

- (німецький журналіст) З російського, так само як і з українського боку звучали твердження, що ваше викрадення - інсценування опозиції, щоб розпалити ситуацію. Що ви на це скажете?

- Не буду давати заяв із приводу інсценування, бо вважаю це повною дурістю і маренням. Розумієте, йдеться про моє здоров'я. Мені доведеться ще дуже довго давати йому лад. Ніхто із лікарів точно не може сказати, чи повернеться головний мозок до стану, який був до травми. Зараз мене хвилюють мій стан, безпека моєї сім'ї і те, що відбувається в Україні. Ми хочемо, щоб Україна була вільною, щоб наші діти росли у вільній країні, щоб ми пишалися своєю країною, в якій люди могли б ходити вулицями з такими ж щасливими і безтурботними обличчями, як тут. Я ходжу Берліном і щиро радію. Це додає мені сил. Так, це може коштувати нам здоров'я, свободи - але ми будемо боротися за Україну.

«МИ НЕ ЗУПИНИМОСЯ»

- Телеканал «Арте». Який найбільш імовірний вихід із сьогоднішньої кризи?

- Після застосування сили європейські країни й Америка почали включати важелі тиску на нинішню владу. Не знаю, як поведе себе Янукович, але дуже сподіваюся на те, що рано чи пізно він почне приймати рішення на користь українців. Перебуваючи зараз у Європі, ми будемо створювати максимальний дискомфорт представникам влади. У нас це виходило в Україні й у нас це вийде тут. Сподіваюся, це буде однією з причин, з якої Януковичу доведеться йти на поступки громадянському суспільству.