Диктатура ненависті

Коли політики не вміють і не хочуть домовлятися, порядок денний диктує сила. 18 лютого стане ще однією кривавою датою в історії вуличних протестів, які тривають у Києві вже майже 3 місяця. Наразі відомо про 7-х загиблих і десятки поранених з боку протестувальників. Десятки поранених є і з боку силових структур. Хто несе відповідальність за вбитих і ситуацію в країні?

Новий етап протистоянь між активістами та силовиками (фото)

По той бік протистояння біля ВР (фото)

Більшість депутатів від опозиції сьогодні в парламенті відмовлялися коментувати ситуацію, а регіонали і зовсім пішли з Верховної Ради. «У регіоналів був план – затягнути час до четверга і тоді проголосувати за нового прем’єра, - розповів «Дню» позафракційний народний депутат Олесь Доній. – Переговори між владою і опозицією за самого початку були ні про що».

На підтвердження – вранішнє засідання ВРУ спікер Рибак так і не відкрив: опозиціонери заблокували парламентську трибуну з вимогою зареєструвати їхній варіант Акту про повернення Конституції 2004-го року. Президентське подання про кандидата в прем’єри депутати не отримали. Після оголошення про черговий раунд переговорів у глави Верховної Ради Володимира Рибака, більшість регіоналів покинули стіни ВРУ.

«Якщо опозиція думає, що уникне відповідальності за все, що відбувається: адже саме вони закликали людей їхати до Києва, братися за зброю, вони помиляються – відповідальності не уникнуть», - сказав журналістам глава фракції партії регіонів Сергій Єфремов.

У відповідь лідер «УДАРу» Віталій Кличко заявив, що «тільки на Президентові лежить вся відповідальність за те, що відбувається». «Вікторе Федоровичу, відповідальний політик на вашому місці прийняв би єдине рішення. Оголосіть дострокові президентські і парламентські вибори!», - наголосив він.

Обидві сторони можуть звинувачувати один одного скільки завгодно, але відповідальність влади і опозиції від цього не зменшується.  

«Відповідальність влади і опозиції полягає насамперед в тому, що замість того, щоб говорити про відновлення справедливості і правопорядку в державі, ведуться торги про перерозподіл влади, - коментує «Дню» правник, публіцист Геннадій Друзенко. - Без повернення в базову парадигму, коли за злочин (хто б це не був) треба нести покарання, будь-яке врегулювання ситуації апріорі неможливе. Коли не спрацьовує право, відповідно залишається єдиний аргументи – хто сильніший».

«Влада винувата, тому що вона не реагує на злочини і вимоги людей протягом тривалого часу, - продовжує Друзенко. - Опозиція також несе пряму відповідальність за своє фарисейство і бруд. Всім чудово зрозуміло, що коли урядовий квартал оточений озброєними загонами міліції, говорити про мирний наступ неможливо. Намагання гратися в стилі Понтія Пілата отримати підтримку вулиці, а потім умити руки і казати – ми ж закликали до мирної демонстрації».

«Теоретично влада може піти на те, щоб оголосити надзвичайний стан, але в цій країні немає боєздатної армії, - підкреслює експерт. - А головне – як вийти з надзвичайного стану? Боюсь ми вже на грані, коли мета почне виправдовувати будь-які засоби. Це шлях в нікуди. Я думаю, що ми свідки подій коли на наших очах зникають останні шанси, можливості відповідальної політики, її місце заступає неконтрольована агресивна сила з обох боків».

Можна скільки завгодно говорити про те, що «Беркут» стріляє, а протестувальники кидають каміння, - винуваті політики, які створили цю ситуацію. 

«Ні, панове, ніяк не виходить уявити те, що відбувається в Києві як битву сил світла і темряви. Та й не треба. Пора відвикати від цього, - пише на своїй сторінці у Фейсбук історик, публіцист з Москви Дмитро Шушарін. - Всі сили – влада, мирна опозиція, бойовики – представляють українську політичну культуру, по них можна судити про країну в цілому, про її соціумі та політикумі. Ось це все треба вивчати і розуміти. І перш за все розуміти, що в цілому це поразка демократії. Мирний протест виявився безплідним, прихильники цивілізованого розвитку України програли. Бойовики не можуть їх представляти. Це зовсім інше. І суспільство, і влада опустилися до насильства».

КОМЕНТАРI

ПЕРША РЕАКЦІЯ НА ОСТАННІ ПОДІЇ В КИЄВІ

Кріс МЕРФІ, американський сенатор, який разом із сенатором Джоном Маккейном був на Майдані:

«Спостерігаю за подіями в Києві з великою тривогою. Янукович повинен зараз більше ніж будь коли продемонструвати лідерство, стриманість».

Мартін ШУЛЬЦ, президент європейського парламенту:

«Шокований і засмучений повідомленнями про вбивства українських демонстрантів. Стриманість і діалог, а не насильство є способом вирішення цієї кризи».

Радослав СІКОРСЬКИЙ, міністр закордонних справ Польщі:

«Україна, схоже, готова вирвати поразку з пащі переговорного успіху. Терміново потрібна стриманість і політичний компроміс.

Лілія ШЕВЦОВА, провідний науковий співробітник Московського центру Карнегі:

«На вулицях Києва війна. Уже ясно, що влада зважилася на кровопролиття . А кров викликає ще більшу жорстокість ... Тепер Януковича чекає свій чи міжнародний трибунал і йому вже нічого втрачати. А західні демократії та міжнародні інститути в паралічі... Не розуміють, що можна зробити і нічого зробити не здатні. Коли ця імпотенція проявляється в Сирії, то Захід і світові регулятори себе можуть заспокоїти — далеко. А тут кровопролиття в Європі... І нікому до цього в ліберальних столицях немає діла...»

Франк-Вальтер ШТАЙНМАЄР, міністр закордонних справ Німеччини:

«Закликаю всі сторони в Україні шукати політичне вирішення конфлікту. Повернення до насильства не веде у краще майбутнє».