«Я просто «закохалася» в книгу «Повернення в Царгород»…»

В Україні триває війна на сході, й це є головним викликом для суспільства. На тлі певних позитивних кроків 2017-й запам’ятався, зокрема, «безвізом», частковим покращанням соціально-економічного рівня життя, успіхами на спортивній та культурній аренах; саме антитерористична операція та порушення прав людей в окупованому Криму стали в році, що минає, «маркерами» відчуття того, на яке майбутнє для країни спрямована політична та інтелектуальна еліти.

Традиційно ось уже понад 10 років «День» пропонує нашим читачам разом із нами підбити підсумки року, що минув, і дивитися в наступний. Експерти «Дня» вкотре зробили зріз часу нашого, без сумніву, історичного періоду, в якому українці випробовуються не лише на міцність, а й на спроможність виправдати згадану фразу, що прописана в паспорті держави.

Отже, наприкінці року наші автори, постійні читачі, партнери та експерти відповіли на три запитання, і в такий спосіб сформували «мозаїку» життя країни за 2017-й.

Переконані, вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Чим рік, що минає, став для вас особливим?

2. Кого вважаєте героєм і антигероєм-2017?

3. 2017-го наша редакція відзначила 15-річчя Бібліотеки «Дня». Яку саме книгу з нашої Бібліотеки Ви б могли відзначити й рекомендувати іншим?

Вікторія ПОДГОРНА, політолог:

1. В цьому році наша команда запустили проект краудсорсінгової Платформи міських інновацій. Платформа створена як громадянський проект, щоб допомоги талановитим і активним громадянам та ІТ-розробникам створювати інноваційні рішення міських проблем. Громадяни повинні мати змогу реалізувати свої ідеї і своє прагнення змін в містах. Один з ключових трендів  в містах світу сьогодні – це участь громадян у створенні рішень в містах, у проведенні змін, і Україна не виключення. По всій країні за останній рік у 100 українських містах впроваджені громадські бюджети де городяни пропонують свої проекти, голосують, приймають участь у їх реалізації. Це величезний потенціал. Виникає багато цікавих, насправді, інноваційних ідей, які повинні бути випробувані і імплементовані. І ми займаємося сьогодні пошуком таких проектів, ідей і готові допомагати їх запроваджувати. Платформа дозволяє не тільки збирати цікаві ідеї та їх авторів, але й робити їх зрілими і успішними, допомагати інноваторам їх реалізовувати. Крім того, ми вже співпрацюємо з містами і міською владою деяких міст – які готові ці рішення  впроваджувати в своїх містах. Ми впевнені, що саме інноваційні рішення можуть прискорити зміни в містах, зробити міста більш привабливими для життя і відкритими для креативних та талановитих людей.

2. І герой і в якомусь сенсі антигерой року є М.Саакашвілі – найактивніша політична фігура, яка жорстко виступає за кардинальний Злам існуючої клептократичної системи – ідею яку насправді поділяють більшість українців. І в цій ролі він насправді герой – який просуває цю тему найбільш цілеспрямовано. Можливо в цьому і є його місія, в якій він може бути корисний Україні. Але на жаль, він часто використовує для цього відверто популістські і демонстративні методи, які відвертають від нього розумних та активних українців.

Але за звання Антигерой року його точно переграє Президент П.Порошенко – який є найбільш блокуючим чинником для розвитку і майбутнього України. В цьому році стало остаточно зрозуміло, що він не є тим лідером який прагне привести Україну у цивілізований світ. Його політика набула все більш авторитарних рис, її відрізняє прагнення законсервувати старі підходи, які були закладені ще в часи Кучми. Він зконцентрував все більше важелів впливу і контролю у своїх руках і як наслідок робить все більше помилок і досягає все менше результатів. Безвізовий режим це чудово. Але з такою політикою ми дуже швидко можемо його втратити, а головне питання – будувати нову демократичну українську державу, проводити ефективні і послідовні реформи – всі ці питання Порошенко та його команда під різними приводами зняли з національного порядку денного. І це все більш ускладнює як зовнішню, так і внутрішню ситуацію в Україні і навколо нас.

3. Я просто «закохалася» в книгу «Повернення в Царгород», я професійний історик – але навіть для себе я знайшла дуже багато речей яких не знала, і відкрила нові сенси в історії України, які ми часто не помічаємо. Ця чудова книга допомогла мені сформувати цілісне бачення того, куди і як повинна розвиватися Україна – тобто бачення. Побачити той величний цивілізаційний виклик який вже тисячоліття стоїть перед нашою країною – і на який ми повинні відповісти. Україна може і повинна стати новим цивілізаційним ядром Нової Європи, і так перемогти у історичній суперечці з Російською імперією і за місію в цій частині світу і за місце в Історії.

Саме читаючи «Повернення в Царгород» і виникають такі думки та ідеї. Тому вважаю, що ця книга повинна стати must have не лише для істориків та інтелектуалів, але й для всіх допитливих і небайдужих українців.

На таких книгах можна виховувати нову політичну еліту країни, з розумінням місії України та її ролі у світі.