ДВА ЛИСТИ НА ОДНУ ТЕМУ

Хоч би що хто там говорив, але виборча кампанія, що завершилася, все-таки сприяла активізації політичного мислення у пересічних громадян. І, як свідчить редакційна пошта, їх насамперед цікавить проблема пошуку дієвих механізмів реалізації статті 5 Конституції України, яка визначає, що «...єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через... органи місцевого самоврядування». Два листи наших читачів, що публікуються сьогодні, містять конкретні пропозиції щодо організації нових форм місцевого самоврядування. І нехай ці пропозиції далеко не безперечні, як і не безперечні щодо ефективності нині існуючі форми місцевого самоврядування, нехай вони не в усьому відповідають чинній Конституції, але ніхто й не вимагає їх впроваджувати негайно. Набагато важливіше, що починає прокидатися свідомість «єдиного джерела влади».

Народовладдя як основа самоврядування

Основною помилкою перебудови 80-х років минулого століття у колишньому СРСР була спроба здійснити її «зверху» без участі народу. Це — один з недоліків більшовизму, який, на мій погляд, властивий сьогодні й Україні. У той же час без широкого залучення до управління на місцевому рівні народу, який за Конституцією є єдиним джерелом влади в Україні, неможливо буде вирішити цілий ряд проблем в областях, районах, містах, селах. Саме справжнє народовладдя створить реальні умови для виходу України з кризового стану.

Народовладдя дасть можливість кожному селу, селищу, мікрорайону (в місті) мати свого роду автономію, тобто певну міру самоврядування — зручний і перевірений інструмент організації життя людей. Основою народовладдя повинні стати Конституція України, відповідні закони і ... здоровий глузд.

Можна запропонувати таку структуру народовладдя.

Основною ланкою народовладдя є сільський, селищний, районний орган місцевої влади, законодавчою основою яких є ВІЧЕ, або сход жителів, які постійно проживають на даній території. Віче розглядає всі питання, що стосуються життєдіяльності людей на всій території даного села, селища, району. На віче жителі обговорюють і обирають таємним голосуванням на альтернативній основі депутатів до сільських, селищних, районних органів влади. А також — голову, секретаря, заступників голови за принципом спеціалізації у певній галузі:

— соціального розвитку, економіки, забезпечення населення всіма видами послуг, організації благодійної діяльності, адресної допомоги;

— будівництва та експлуатації житлового та нежитлового фонду, доріг, благоустрою і санітарного стану території;

— охорони навколишнього середовища, використання земель, природних ресурсів, приватизації та інвестиційної діяльності;

— культурно-просвітницької роботи, розвитку фізкультури і роботи з молоддю;

— фінансів, збору податків і суворого використання бюджетних коштів;

— юридичного обслуговування, зайнятості населення, сприяння у розвитку малого бізнесу, фермерських господарств;

— охорони здоров’я та освіти.

Віче може обговорювати також і проекти законів, рішень, постанов, що ухвалюються вищими органами влади. Віче повинне мати право відкликати обраного депутата у випадках, якщо він скомпрометував себе або явно не справляється зі своїми обов’язками.

Що стосується структури і порядку виборів до представницьких органів обласної і міської влади, то вони повинні бути аналогічні структурі та порядку виборів районної місцевої влади, але з урахуванням своїх особливостей (наприклад, потрібно враховувати, що згідно зі ст. 133 Конституції України міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України).

Громадянська школа життя

Люди працi у пошуках можливості вижити роз’єднані, малоінформовані, вже нікому не вірять! А це дорога в нікуди! Чиновники наплодили безліч нікому не потрібних організацій, усяких «фондів» та «фондиків», які фактично працюють тільки на себе. Люди про них не знають, і пуття від них ніякого.

Але не чиновники підійматимуть економіку країни, а прості люди. Як повернути народу віру в свої сили, щоб він повірив у своє краще майбутнє, і своїх дітей, і внуків?

Я пропоную спільними зусиллями всього депутатського корпусу всіх рівнів, за допомогою населення району створити «Громадський центр» району, що стане його серцем. Тут будуть вирішуватися не тільки всі справи району, але й особисті проблеми кожного. Причому не чиновники пропонуватимуть рішення, а громадськість. Сюди потрібно запрошувати виконавчі органи району, а якщо необхідно, то й міста, для звіту про виконану роботу. Тут будуть доповнюватися і коректуватися всі плани району, контролюватися фінансова діяльність.

У «Громадському центрі» потрібно створити всі необхідні служби: юрист, психолог, депутатські приміщення, приміщення для дітей і підлітків, для жінок, для людей поважного віку, де вони зможуть спілкуватися та вирішувати свої проблеми. Необхідні приміщення для лекцій, перегляду фільмів, зустрічей із цікавими людьми і, безумовно, для вирішення громадських питань, бібліотека, спортзал тощо.

Тут поступово сформується «Мозковий центр» району. Я вірю в наш народ. Його тільки треба вивести з принизливого становища, коли все вирішують за нього.

«Громадський центр» — це громадянська школа, де вчитимуться солідарності та вмінню знаходити і приймати потрібні рішення самостійно і відповідально, та пам’ятати, що від кожного з нас залежить наша гідність, свобода, нормальне людське життя.