Об’єднуючись і ставлячи вимоги

Iрина ЛЯГУЛ, прес-секретарка Громадської ради при Кіровоградській обласній держадміністрації, екоактивістка:

— Минув теплий святковий тиждень — ми згадували полеглих за нашу країну, вітали захисників, варили козацьку кашу на Козачому острові, садили дерева...

Уже не вперше я замислююся над таким фактом: чомусь здається, що для наших місцевих чиновників уже стало традицією щовесни і щоосені піаритися  на висаджуванні дерев. Мабуть, бо це відносно дешева і благодійна справа — озеленення міста. Але, на жаль, дуже часто на позуванні перед камерами все і закінчується. Влітку без поливу молоді рослини засихають або стають жертвами мотокос чи вандалів-«природолюбів».

Ніби й хороше — висаджувати дерева, турбуватися про екологію (для Кропивницького ця тема особливо актуальна), але цієї весни, наприклад, у місцевому  парку Морозова висадили 45 лип, проте через відсутність догляду за рослинами всі вони загинули, два роки тому сотню дерев висадили у парку Перемоги, з них прижилося лише декілька.

Цими вихідними в тих самих місцях Кропивницького знову під егідою ексдепутата висаджували сотні дерев. Цього разу — триметрові липи. Дуже сподіваюся, що їхня доля не повторить долю попередніх дерев... Цікаво, чому організатори подібних акцій не цікавляться правилами висадки зелених насаджень, не враховують особливості клімату, адже він змінюється і, наприклад, туї без поливу — це викинуті на вітер гроші. А туї в Кропивницькому ой як люблять садити.

Добре, що є десяток небайдужих кропивничан, які у вільний час рятують від загибелі дерева по всьому місту. Ось воно, хороше — минулого тижня ми з друзями з громадської організації «Озеленення» полили десятки дерев на Набережній та Козачому острові. І робимо це протягом літа щовихідних. Без камер і піару.

Наталя ВЕЛЬГУН, директорка КЗ «Кущівська гімназія міської ради міста Кропивницького»:

— Ми живемо в такий час, коли можливості навчання й саморозвитку трапляються нам частіше, ніж встигаємо на них реагувати. Минулого тижня мені вдалося стати учасником форуму Liberal Arts, де понад 300 вчителів зі всієї України обмінювалися досвідом та навчалися виховувати справжніх лідерів. Там я отримала неймовірний заряд енергії та повернулась на своє робоче місце з новими ідеями. Знайомство з кращими освітніми практиками стимулює нас до пошуку оптимальних шляхів спілкування з нинішньою молоддю, оскільки ключове питання, навколо якого дискутували, — це педагогіка партнерства: учень — вчитель. Тут є і сумна нотка: хотілось би, щоб якомога більше колег із закладу долучались до таких заходів, проте більшість все ж таки задовольняються наявним рівнем умінь, підвищення рівня самоосвіти для них не є першочерговим.

Минулого тижня я також підтримала акцію в рідному Кропивницькому — висаджування дерев у парку  Перемоги. Крім екологічного аспекту (без сумніву, одного з найважливіших) приємно було знаходитись у середовищі культурних громадян, що підтверджено стилем спілкування багатьох незнайомих між собою людей, прикладом їхньої активної взаємодії, життєвим принципом — не смітити, а прибирати. Хотілось би пригадати, що такими ж маркерами був позначений і цьогорічний Кропфест, у чому вже можна побачити тенденції до позитивного переродження нашого міста. Я всіляко демонструю підтримку таких заходів чи рухів, щоб бути своєрідним прапорцем для тих, хто мені довіряє. 

Засмучують дрібні проблеми, яких у державі з гідним рівнем життя й не повинно бути. Масовий відтік співгромадян з країни, низька мінімальна зарплатня породили нам проблему неможливості забезпечення кадрами молодшого обслуговуючого персоналу закладів освіти. Люди масово розраховуються, шукаючи іншу роботу, адже нижче мінімальної ніде не платять, а в державній установі ще й шалена відповідальність. Для прикладу, по завершенні училища кухарі йдуть на заробітну плату не нижче 8000 грн, і наші 3300 є доволі сумними.

Із громадсько-політичного життя засмучує те, що громада змушена вдаватись до масових акцій протесту, щоб заявити про свою позицію. Проте ми навчилися об’єднуватися і висувати владі чіткі вимоги — це є позитивом. І ми тепер знаємо, що це діє!

Аміна КОЗИН, студентка II курсу Центральноукраїнського державного університету, авторка проєктів Громадського бюджету:

 — Минулого тижня в міській раді оголосили рейтинг проєктів Громадського бюджету Кропивницького, і тут варто відмітити хорошу тенденцію — кропивничани порівняно з минулими роками (а це вже вчетверте) почали активніше голосувати за подані ідеї і активніше пропонувати свої. Я рада, що проєкт, який я подавала минулого року і який отримав 1603 голоси (стосується впровадження електронної черги в міській дитячій поліклініці та комп’ютеризацію лікарських кабінетів), уже майже втілений і скоро ми його презентуватимемо. Комп’ютери, принтери, інтернет уже найближчим часом працюватимуть у кожному кабінеті поліклініки, а традиція паперових талончиків зникне. Враховуючи постійні скарги батьків, критичні сюжети на центральних телеканалах, це надважливо для нашого міста. 

Також радію, що й нинішнього року мені вдалося перемогти з проєктом медичного спрямування «Здоров’я понад усе». Ще з хорошого — на засіданні координаційної ради з питань Громадського бюджету ми прийняли рішення звернутися до депутатів з проханням дофінансувати два соціальних проєкти, які не увійшли до переліку переможців (це «Інклюзивна освіта в місті: разом крок за кроком» «Доступне дитинство» — майданчик для дітей з інвалідністю на Кущівці»).

Щодо поганого, то мене засмучує пасивність Кіровоградщини в участі у Всеукраїнському громадському бюджеті. У той час як кілька пілотних областей уже працює у цьому напрямку, ми й досі не розробили положення, не створили робочу групу і втрачаємо шанси розвивати нашу область...

Дмитро БАБАК, громадський діяч:

– Минулий тиждень мені запам'ятався, насамперед, хорошим, серед якого найважливіше для мене та ще кількох сотень жителів мого району – результати голосування за ідеї Громадського бюджету. Більша частина минулого тижня і навіть місяця була зайнята в мене спілкуванням з мешканцями району міста, де я живу, та взагалі усіма моїми знайомими щодо мого проєкту – дитячо-спортивного комплексу «Квіти життя». Нарешті стало відомо, що проєкт переміг, а отже, зусилля мої та тих, хто допомагав, не були марними. Наразі можна трохи відпочити від «агітації» та готуватися до його наступного етапу – вибору конкретних елементів та плану зонування території.

Також у цю суботу моя молодіжна організація «Перспектива молоді» планує провести цікавий захід для молодих кропивничан – «Школу ораторської майстерності». Ми з друзями зробили чимало, щоб програма, спікери та рівень організації були на висоті. Перший спікер їде до нас з Києва – Олег Шпілін, це досвідчений майстер з ораторського мистецтва, який має власну школу. Ще серед промовців – засновник нашого студентського театру «Резонанс» Роман Бутовський, який розповість про акторську майстерність у контексті публічного виступу, пояснить, як побороти свій страх, увійти в роль та мати гарну дикцію. Останньою спікеркою у нас буде Яна Сапожнікова – теле- та радіоведуча нашого Суспільного, яка розповість учасникам про правила поведінки на камеру та як поводитися у основних форматах телепрограм. Сподіваюся, приємності і далі продовжуватимуться.