Про владу, тарифи і маленьке кошеня

Тиждень, що минув, як ніколи був сповнений подіями, що наштовхнули наших респондентів на роздуми. Окрім особистих радощів та розчарувань, увагу громадян привернули ще й підсумок стоденної роботи уряду, міжнародна політика України та ... новорічні свята, що вже не за горами. Про це та про багато іншого читайте у нашій постійній рубриці «ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?»

Руслан ІВАНИЦЬКИЙ , асистент відділу культурних програм Німецького культурного центру «Ґете-iнститут в Україні»:

— Середина листопада — не завжди найкращий час особисто для мене. Можливо, винуватцем є похмура і, як правило, дощова погода, але більшість подій сприймаються якраз через невеселу призму пізньої осені. Особливо, якщо цьому сприяють ще й об’єктивні фактори. Так, зокрема, гнітючого настрою додає політична обстановка у країні: немічні самонавіювання Президента щодо начебто міцного утвердження демократії в державі (виступ на медіа-форумі, який відбувся цього тижня), висловлювання прем’єра про недоцільність відзначення річниці помаранчевої революції (частково слушно, але як же образливо!!!), «полювання на відьм», розпочате парламентарями по відношенню до міністрів-президентських ставлеників тощо. Перелік можна продовжувати до безконечності, тож шукати нині потрібно щось хороше, бо погане само знаходить. На щастя, в Києві проходить в цю пору безліч цікавих культурних заходів. Окрім цього, самому також доводиться готувати окремі з них. Так, зокрема, на грудень заплановані дві цікаві виставки в Національному художньому музеї та Музеї російського мистецтва, підготовка до яких зовсім не дозволяє розслабитися. Проте найбільше радості приносить спілкування з сім’єю. А ще тішить думка про недалекі вже новорічні та різдвяні свята….

Володимир ЩЕЛКУНОВ , президент Світової організації бізнесу:

— Можу виокремити кілька позитивних моментів, що відбулися протягом тижня. Перш за все, це звіт уряду за роботу ста днів. Хоч багато хто критикує, але, на мій погляд, там є і позитивні моменти: поступова систематизація роботи уряду і поступова кадрова систематизація. Звісно ж, оминати економічну сферу життя просто неможливо. Головний плюс — це те, що відбувається порозумілість в ціновій політиці та й стратегія в роботі вже вимальовується. Ще влада зробила великий крок вперед у співпраці в бізнесовій сфері. Не можна не згадати і міжнародну політику. Добрим є те, що нас відвідало одразу кілька закордонних гостей. Це представники Євросоюзу, президенти Литви та Польщі. Головне в цьому плані — важливість домовленостей. Радує те, що просувається робота в розбудові нафтогону «Одеса-Броди». Хоча б те, що ми знаємо, хто і як буде фінансувати, куди нафтогін буде далі йти і звідки буде братися нафта, вже є позитивною новиною цього тижня. На жаль, негативні події також присутні в нашому житті. Перш за все, це те, що до теперішнього часу не визначеним є розподіл механізмів влади. Наступним негативним моментом, що погано впливає на імідж держави, є перманентний конфлікт між Міністерством внутрішніх справ та Генпрокуратурою. Це лише мінус для тих органів, на які люди надіються. Адже громадяни держави гадають, що там працює все злагоджено та системно. Ще момент, над яким потрібно розмірковувати, — це те, що США і Росія домовилися про підписання протоколу про приєднання до ВТО. Гадаю, що є дійсно можливість паралельно Україні та Росії, не говорячи про це і не домовляючись, йти єдиним ешелоном до приєднання до ВТО.

Тетяна ТУРЧИНА , кореспондент «Львівської газети»:

— Що ж хорошого? Безумовно — погода! Хотілося б вірити, що це не осінь повернулася, а вже приходить весна. Ще не може не тішити те, що закінчується робочий тиждень, попереду — вихідні, які можна провести з друзями або поїхати в Карпати. Ще хороше — сьогодні ми всією редакцією зняли з дерева маленьке кошеня, яке туди загнали собаки, і поселили його у нас в офісі. Поганого за минулий тиждень виявилося чогось набагато більше. Прикростей завдають останні події у рідному Львові, де щодня трапляються якісь нещастя, гинуть люди. Прикро дивитися на безпорадність влади, міліції, при чому на всіх рівнях... Неприємно відчувати безпорадність, беззахистність у країні, в якій ти живеш і яку дуже любиш.

Валерія АНУФРІЄВА , журналіст:

— Фонтаном хороших новин для України цього тижня став спорт. Дуже порадувало народження здоровенької доньки Кароліни в олімпійської чемпіонки Лілії Подкопаєвої, яка кількома місяцями раніше всиновила малюка в донецькому Будинку маляти. Лілія стала першою відомою жінкою в Україні, яка відкрито заявила про всиновлення дитини. Багато хто засуджували гімнастку, але доля розсудила по-своєму, подарувавши Лілії ще одного малюка, тепер уже її власного. І я вважаю, це абсолютно справедливо, — Лілія з чоловіком сколихнули суспільство, подали яскравий приклад, адже в нас у країні більше 100 тисяч дітей-сиріт, яким потрібні нові сім’ї. Ну й, звичайно ж, не хочеться залишити без уваги нью-йоркську перемогу Володимира Кличка над Келвіном Броком, український боксер гідно підтвердив своє право носити титул чемпіона IBF у надважкій вазі. Непокоять туманні сподівання уряду на надприбутки від продажу державної власності. Минулого тижня Кабмін затвердив 538 об’єктів для приватизації на 2007 рік, ще 61 об’єкт — під питанням, оскільки досі ці підприємства не підлягали роздержавленню й зняти чинну заборону може лише Верховна Рада. А це дуже необхідно — саме від них і очікуються основні прибутки. Адже наступного року уряд планує отримати від приватизації майже десять мільярдів гривень, причому на ці гроші розраховують покрити майже весь дефіцит бюджету-2007. Але багато хто вважає, що навіть з урахуванням грошей, які можна отримати за підприємства, які виведуть зі списку заборонених до продажу, запланованої суми з десятьма нулями все одно не набереться, навіть якщо об’єкти виставлять на продаж разом із земельними ділянками, що дуже сумнівно, адже готуються такі «лоти» до продажу не так швидко. Торішній досвід показує — не варто ділити шкуру невбитого ведмедя, прибутки від приватизації можуть виявитися вдвічі що меншими за прогнозовані. І чим у такій ситуації заповнять дірки в бюджеті, точно не може сказати ніхто.

Сергій КОТОВ , директор молодіжного клубу «Дискусія Табу»:

— Добре те, що створений нами молодіжний правовий клуб «Феміда» діє й залучає все більше молоді. Маємо намір випускати свою газету. Негативним є те, що незважаючи на безліч рекомендаційних листів, починаючи від уповноваженого ВР з прав людини й закінчуючи громадськими організаціями, діла не буде ніякого, жодної підтримки нашому клубу й нашим ініціативам. Хочу сказати, що поки в країні така ситуація, поки всі ділять портфелі, поки в нас немає нормальної стабільної влади, ніде, в жодній галузі, в тому числі й у громадській роботі, ніяких змін не буде, нічого хорошого не станеться.

Андрій ВАЛЕР’ЄВ , бізнесмен, Донецьк:

— Цього тижня хорошого особисто для мене було мало. Опалювальний сезон у нашому будинку розпочався 12 листопада. А 15 листопада опалювання знову відключили. Неодноразові дзвінки в жек ні до чого не призвели. Говорять — іде ремонт теплотраси. Відразу виникає запитання, чому це необхідно робити, коли ударять перші морози. Невже влітку було мало часу? Загалом, якість послуг поки що залишається на колишньому рівні, а може, навіть і погіршилaся, й це погано — не лише для нашої Донецької області, але й для всієї України. Адже плата за опалювання збільшилася втричі. І тепер стандартна однокімнатна квартира витягуватиме з кишені жителів по 200 гривень на місяць лише за опалювання. А ще газ, світло, вода, квартплата...

Погано те, що нинішній уряд намагається все звалити на своїх попередників. Нібито це ще при них було заплановане підвищення цін на комунальні послуги.

Так, одним із напрямків діяльності «помаранчевої» команди було доведення тарифів на послуги ЖКГ до європейських стандартів. Але зараз чомусь забувають, як вони це робили й планували робити надалі. По-перше, поступово, по-друге, тарифи повинні підвищуватися лише після підвищення зарплати, й по-третє, разом із підвищенням цін на послуги ЖКГ має підвищуватися їхні якість. І, по-моєму, це їм вдавалося. Так, за рік правління «помаранчевої» команди мінімальна зарплата підвищувалася кілька разів і сумарно збільшилася відсотків на 20, а от тарифи на комунальні послуги залишалися колишні, й лише в червні цього року було перше підвищення ціни на газ.

Прийшов новий уряд і перше, що вони зробили, — підняли ціни за комунальні послуги втричі. А з Нового року на нас чекає чергове підвищення відпускної ціни на газ для населення. При цьому в бюджеті підвищення мінімальної зарплати заплановане всього лише на 10% і лише з грудня 2007 року. У результаті мільйони українців опиняться за межею бідності. Звичайно, можна говорити, що «ми все прорахували, будуть субсидії й т.д.». Але кому захочеться стояти в чергах, бігати за довідками, щоб отримати цю подачку від держави. Крім того, дуже багато громадян зараз працюють без трудової книжки, тобто субсидії їм не бачити, як своїх вух.