Про знущання з українських прізвищ

Працюючи членом виборчої комісії на минулих парламентських виборах (дільниця №142231), я встиг переглянути та зафіксувати тільки третину списку виборців. Ця робота справила на мене гнітюче враження. Як могло статися, що в одному будинку мешкають Плохіх і Плохих, Півовар і Пивовар, Устіченко й Устиченко, Бачинський і Бачінський, Данилова і Данілов? Складається враження, що працівники паспортних столів мають початкову освіту. Це недогляд чи свідоме спотворення прізвищ? Із власного досвіду я переконався, що всі ці порушення норм української мови роблять свідомо. Доведу це на власному прізвищі. Під час останньої заміни паспорта (2001 рік) у попередніх записах РАГСу моє прізвище Ворожбит перетворилося на Ворожбіт. На моє зауваження начальник паспортного столу сказав, що так українською мовою писалося моє прізвище у старому паспорті. Я заперечив, сказавши, що в українській мові немає такого слова. Зрозуміло, що старого паспорта мені ніхто не показав. Тільки завдяки моїй наполегливості я залишився Ворожбитом. На прощання начальник паспортного столу сказав, що я ще пошкодую, оскільки можливі майнові проблеми із дружиною. Виходить, він знав, що моя дружина стала Ворожбіт? Чиє завдання виконують такі горе-начальники в масштабах країни по зросійщенню українських прізвищ? В одній зі шкіл міста є дівчина на ім’я Крістіна. Отож учителю української мови та літератури доводиться так її величати, бо не закони мови, а запис у паспорті є вирішальним. Чи не смішно? Гірко.

Час припинити знущання над українськими прізвищами! Ми ж із повагою і без змін пишемо і вимовляємо прізвище Толстой.

М. ВОРОЖБИТ, Маріуполь