Євро і Україна в асиметричному світі
Подією номер один у світовій економіці нинішнього року стало введення в готівковий обіг євро — нової валюти, єдиної для дванадцяти європейських країн.
Глобальний фінансовий ринок, як відомо, є класичним монопольним ринком — долар США займає домінуюче місце у міжнародній торгівлі, фінансах, валютних резервах більшості країн світу. Відсутність конкуренції на глобальному рівні призводить до того, що світова фінансова система є закритою, або, як говорять економісти, має високий поріг вступу. Вважаю, саме це і є головною причиною нестабільності всіх фінансових ринків, що розвиваються. Дефолт Аргентини — чергове свідчення того, як важко країнам, що розвиваються, потрапити до закритого елітарного клубу країн з конвертованою валютою.
Монополія, звичайно, є прибутковою справою. Так відомий фінансист і філософ, активний прихильник «Відкритого суспільства» Джордж Сорос неодноразово підкреслював, що країна, національна валюта якої одночасно є світовою, знаходиться у переважній позиції відносно всіх інших у сфері надання фінансових послуг, може отримувати позики у необмеженій кількості та використовувати коливання курсу валюти у своїх інтересах. Гіпертрофоване зростання індексу Доу Джонса в 1997—1999 рр. і глибока фінансова криза, в якій опинилася більшість ринків, що розвиваються, у цей же час досить красномовно підтверджують сентенції Дж. Сороса.
Ще не з’явившись, євро вже почав впливати на глобальні процеси. Сполучені Штати, розуміючи, що епоха необмежених позик минає, останнім часом проводять жорстку бюджетну політику, і в результаті, після багатьох десятиріч величезного бюджетного дефіциту, останніми роками США приймали бюджет з профіцитом. (Щоправда, проект бюджету на 2003 рік передбачає колосальне зростання військових витрат, також збільшаться витрати на війну з тероризмом тощо. В результаті уперше за останні п’ять років з’явиться дефіцит у $80 млрд.)
Європейці розраховують, що із введенням нової валюти на світових фінансових ринках з’явиться здорова конкуренція. Всі складні системи (в тому числі й фінансові) можуть розвиватися і прогресувати тільки в умовах конкурентного середовища. На жаль, три роки використання безготівкового євро довели, що у суперництві «євро — долар» сили дуже нерівні: падіння євро виявилося сильніше найпесимістичніших прогнозів.
Нобелівськими лауреатами з економіки за 2001 рік стали Джозеф Стігліц, Джордж Акерлоф та Майкл Спенс за спільну роботу з «асиметрії інформації». Асиметричними називають ринки, в яких одна із сторін має більше інформації про можливу угоду і таким чином отримує конкурентні переваги. Таким чином, суперництво євро і долара є найбільшим у світі прикладом асиметричного ринку.
Ще у 1998 році (незадовго до введення євро у безготівковий обіг) світові ЗМІ дізналися про існування «Ешелону» — глобальної супутникової системи стеження за усіма інформаційними потоками на планеті (див. С. Солодкий «Штати обікрали Європу на $20 млрд.?», «День», №34 від 25.02.2000 р.). Ця розвідувальна система створювалася США, Канадою, Великобританією, Австралією, Новою Зеландією для стеження за воєнною міццю країн, ворожих США, у роки холодної війни. Однак останнім часом вона використовувалася Сполученими Штатами для економічного шпигунства передусім проти країн ЄС. «Ешелон» дозволяє контролювати всю інформацію на планеті, що передається за допомогою телефонів, факсів, електронної пошти тощо. Отримані дані передавалися американським корпораціям. Таким чином, за повідомленням Бі-Бі-Сі, французька «Томсон» втратила контракт з Бразилією, а Європейський консорціум «Аеробус» програв тендер «Боїнгу» і т.д. Європарламентарій Крістіан фон Б’ютіхер підрахував, що завдяки «Ешелону» європейський бізнес втратив $20 млрд. Відтоді європейські корпорації намагаються не передавати «життєво важливої інформації» за допомогою електронних засобів комунікації. А Європейська Комісія, як тільки отримала документальне підтвердження промислового шпигунства проти компаній ЄС, ухвалила рішення про створення «Євроешелону» — супутникової системи стеження для захисту від економічного шпигунства, припинення контрабанди зброї, наркотиків, відмивання грошей, міжнародного тероризму та інших транснаціональних злочинів. На жаль, велика вартість «Євроешелону» та відставання Західної Європи в галузі освоєння космосу дозволяють повністю розвернути «Євроешелон» тільки у 2008 році.
Мені здається, Україна негайно повинна виступити з ініціативою форсованого розгортання «Євроешелону». Адже саме наша країна володіє унікальними космічними технологіями, наприклад, найпотужнішим на планеті ракетоносієм «Зеніт». Причому Україна повинна стати не тільки постачальником космічних послуг, але й активним учасником «Євроешелону». Підключення до цієї розвідувальної системи України (а разом з нею, звичайно, захоче брати участь і Росія — адже вона також не з чуток знає про тероризм) дозволить, як мінімум, вдвічі скоротити витрати і, головне, терміни розгортання супутникової системи.
Наступним після «Ешелону» чинником, що різко ослабив євровалюту, була, без сумніву, акція НАТО в Югославії. Війна на континенті, імовірність терактів на території ЄС нервували інвесторів, і тому майже кожний новий день війни супроводжувався падінням євро та збитками європейських корпорацій та банків. Тому незабаром після гіркого досвіду в Косові було прийнято рішення про створення Єврокорпусу. На Лакенському саміті країни ЄС домовилися, що поліцейські сили швидкого розгортання почнуть функціонувати вже наступного 2003 року. Слід відзначити, що Єврокорпус має бути передусім високомобільним підрозділом, тобто повинен мати достатню кількість транспортної авіації. На жаль, 2000 року країни Західної Європи відкинули ідею прийняти на озброєння транспортний літак, створений на базі якісно нового українського авіалайнера АН-70. Європейці сподіваються до кінця поточного десятиріччя створити свій транспортний літак, навіть незважаючи на багатомільярдні витрати.
Після варварського теракту помітно потеплішали відносини між країнами Заходу з одного боку та Україною, Росією — з іншого. Німеччина і Італія вже погодилися з отриманням Україною статусу асоційованого члена ЄС. Міністр оборони Володимир Шкідченко заявив про бажання України взяти участь в Єврокорпусі. Україна запропонувала технічну авіацію, вертолітні та аеромобільні підрозділи. Як тільки наша країна стане учасником Європейських сил швидкого реагування, вона може і повинна, вже як учасник цієї організації, провести активну маркетингову політику з просування літака Ан-70 як базового транспортного літака Єврокорпусу і, можливо, лізингу наших «Русланів» та «Мрій». До речі, Ан-124 «Руслан» вже орендували німці для перекидання своїх військ до Афганістану, та й унікальний Ан-225 «Мрія» (світовий лідер з вантажопідйомності, здатний перевозити до 250 тонн вантажу), напевно б, став у нагоді Єврокорпусу. Після 11 вересня все різко змінилося: ЄС вже немає ані часу, ані коштів — адже темпи зростання світової економіки катастрофічно уповільнилися, створення нового літака на фоні занепаду літакобудування в усьому світі виглядає сумнівним, та й швидке, вже починаючи з 2004 року, розширення ЄС за рахунок східноєвропейських кандидатів потребує непомірних витрат з структурного та регіонального фондів Європейського Союзу.
Нинішній рік обіцяє бути насиченим й політичними подіями. Перед Сполученими Штатами стоять два надзавдання: офіційний початок робіт з національної протиракетної оборони та боротьба з тероризмом. Зокрема, пересвідчившись у недостатній ефективності непрофільного «Ешелону» (його почали створювати ще 1947 року для зовсім інших цілей), після 11 вересня в американській пресі дедалі частіше лобіюють необхідність розгортання нової супутникової системи KARNAK, призначеної спеціально для боротьби з потенційними терористами.
Не слід забувати, що «Ешелон» у НПРО — це технологічний виклик Європі. У 80-х роках у відповідь на СОІ Західна Європа ініціювала програму «Еврика». Сьогодні технологічний розрив (особливо у сфері аерокосмічних технологій та інформатики) між США та ЄС настільки величезний, що Євросоюз просто немає гідної відповіді. Водночас, перефразовуючи класика, можна сказати, що усяка система лише тоді чогось варта, якщо вона вміє захищатися. Створення «Євроешелону» та Єврокорпусу в кооперації з Україною та іншими країнами Східної Європи — це була б дуже красива і, головне, асиметрична відповідь Європи.
Економіка України була однією з наукомістких із республік СРСР (1991 року галузі ВПК давали 27% обробляючої промисловості). Після розпаду СРСР багатьом здалося, що стався «кінець історії», протистояння наддержав вже немає, а технології ВПК (у тому числі унікальні аерокосмічні, що застосовуються в Україні) виявляться незатребуваними. У результаті — спад у високотехнологічних галузях був однією з причин обвалу, що стався в економіці України в 90-і роки.
Сьогодні в України з’явився шанс вийти на світові ринки високотехнологічної продукції. Нині тільки США, як єдина наддержава, мають монополію на контроль за глобальними інформаційними потоками та монополію на застосування воєнної сили у будь-якій точці планети. Створення «Євроешелону» та Єврокорпусу похитнуть їхнє домінування і створять здорову конкуренцію на ринках інформаційних систем та озброєнь. Як відомо, при виникненні конкуренції ціни на товари падають і вони стають доступними більшій кількості споживачів. Сьогодні паралельно з процесами глобалізації тривають і процеси регіоналізації. Практично на всіх континентах вже створено регіональні структури — ЄС, МЕРКОСУР, АСЕАН, Союз африканських країн, торгівельна угода країн Південної Азії тощо. Крім ЄС запровадити регіональну валюту вже планують МЕРКОСУР, АСЕАН та Африка. Імовірно, через деякий час, внаслідок економічної інтеграції всі ці об’єднання захочуть мати свою валюту, отже потребуватимуть структур інформаційної та воєнної безпеки.
Вважається, що у найближчі десять років продукція аерокосмічної промисловості буде «ринкоутворюючим елементом». Європейський Союз (звичайно, разом з Україною) вже сьогодні повинен потурбуватися про те, щоб бути активним учасником цих найперспективніших ринків століття, що починається.
