Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Слово, моя ти єдиная зброє…

29 вересня, 10:27
Фото з власного архіву, надано автором

 

 

 

Крім військової агресії триває війна за ідентичність. Адже українська культура, зокрема й мова, багато століть приводить до сказу росіян. Явище лінгвоциду як одного з інструментів рашизму стало темою круглого столу за участі мовознавців, дипломатів, викладачів та студентів, що відбувся в Медіацентрі ГДІП.

 

«Рашизм як поняття мені нагадує багатоголову гідру: відрізаєш одну –  з’являється інша. Але однією з них є голова, яка відповідає за знищення всього, що за їхнім поняттям не є “руськомірським”. І ця голова насправді хоче знищити все те, що називається національною ідентичністю», – висловився модератор заходу Володимир Огризко, проректор з міжнародної діяльності в Київському університеті імені Бориса Грінченка, Міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.), керівник Центру дослідження росії.

 

Володимир Станіславович наголосив, що лінгвоцид спрямований не лише проти України. За його словами, в росії офіційно зареєстровано 131 мова, з яких 121 знаходиться під загрозою.

 

За ініціативи Університету Грінченка була видана монографії, де вперше проаналізовано рашизм. Через кілька тижнів вийде друга наукова праця в українсько-англійському форматі, оскільки тема рашизму виходить на рівень міжнародних організацій. Вона вже зафіксована в резолюціях Парламентської асамблеї НАТО та ОБСЄ.

 

«Ми повинні зробити так, щоб поняття рашизму стояло в одному ряду з італійським фашизмом, німецький нацизм, радянський комунізм», – сказав Володимир Огризко.

 

Мовознавиця, професорка, академік АН ВШ України Ларис Масенко розповіла про випадок дискримінації над 10-річним хлопчиком за мовною ознакою, що трапився наприкінці серпня в місті Айнбек, Німеччина.

 

Пані Лариса нагадала, що політику знищення української мови Московське царство почало одразу після підписання Переяславської угоди. Ще тоді росія жадала знищити, витіснити соловʼїну з усіх сфер життя і перетворити її на одну з говірок загальноімперської мови. Тоді ж була канонізована абсолютно хибна теорія про походження східнословʼянських мов від «общерусского единства». Її висунув Олексій Шахматов, теорыячим одразу викликав дискусію. Апелюючи нею Радянська росія «приєднала» Київську Русь до своєї історії.

 

«В 30-ті роки відбувалося штучне зближення української і російської мов. В словниках була вилучена питома українськомовна лексика. В такий спосіб наша мова перетворювалась на бліду кальку російської», – зазначила Лариса Масенко.

 

Директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський провів історичний екскурс. І наголосив, що росіяни домоглися права вважатися слов’янами лише у 1867 році.«Я б сказав, що є три масштабні горизонти гуманітарної сфери: культурний, освітянський і релігійний. Головною метою є формування єдиного українськомовного культурно-інформаційного простору. Нам потрібна україноцентрична гуманітарна політика, бо це основа національної безпеки», – наголосив Микола Жулинський.

 

Про можливу мовну катастрофу минулого тисячоліття розповів журналіст, культуролог та фахівець із мовної політики Тарас Марусик. Оскільки в кінці XIX століття людей, які розмовляли в Києві українською мовою можна було перерахувати на пальцях. Імперія постійно виділяла величезні кошти і корупмувала високопосадовців України, щоб не допустити виконання одного з найважливіших постулатів Конституції України – статті 10. Як зазначив Тарас Марусик, це є лише вершиною айсберга в глибинах якої ховається незмінне бажання росії стерти Україну з лиця землі.

 

«На початку лютого 2022 року ми з однодумцями провели першу з низки нарад на тему “Русифікація/зросійщення як злочин”. На мою думку, важливо довести це питання до юридичної кваліфікації і спробувати провести його через парламентський механізм одного чи кількох законопроєктів. Широкомасштабне вторгнення росії допомогло багатьом українців зняти столітню полуду з очей. Мені здається, що час після війни буде досить сприятливим щоб спробувати реалізувати цю ідею», – поділився думками фахівець із мовної політики.

 

Володимир Огризко підсумував: «На жаль, для дуже багатьох у владі українська мова все ще є чимось другосортним: таким, які стоїть на якомусь надцятому місці у їхньому порядку денному. Я вже не згадую проросійських політиків, які поки причаїлися, але чекають моменту, щоб знову зможуть спробувати повернутися. Тому захист російської української мови в україні на превеликий, жаль, залишається дуже актуальною темою».

 

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що готується програма зі сприяння опанування української мови як державної. Було затверджено новий склад колегії з дотримання мовного законодавства, до якого увійшли екс-міністри. З початку повномасштабного вторгнення Секретаріатом Уповноваженого зафіксовано понад 200 фактів лінгвоциду української мови. Вся інформація була надіслана на адресу Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України для долучення до позовів України проти країни-агресора в міжнародних судах. Повідомити про факт лінгвоциду можна в розділі Стоп Лінгвоцид на офіційному сайті уповноваженого із захисту державної мови. Або надіславши лист на електронну пошту [email protected].

За словами Сергія Борщевського (поета, перекладача і дипломата) логічною була б робота із зарубіжними партнерами по зменшенню ареалу російської мови в різних міжнародними організаціях.

Лариса Масенко додала: «Закордоном завжди була маса центрів російської мови і культури, вони вкладали величезні гроші. Тому важливо тиснути на керівництво задля відкриття центрів популяризації української культури».

Володимир Огризко закликав кожного бути носієм українськості. І зазначив, що у підсумку дискусії всі ідей будуть зібрані воєдино та передані керівництву країни.

Вікторія САЄНКО, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати