Тінь Бідзіни над новою владою

У неділю в Грузії пройшла інавгурація нового президента Георгія Маргвелашвілі. Одночасно із цим у країні відбулася ще одна подія — Грузія перестала бути президентською, ставши парламентською республікою. Нагадаємо, Маргвелашвілі, ставленик уже екс-прем’єра, мільярдера Бідзіни Іванішвілі, переміг на жовтневих виборах кандидата від опозиційного Національного руху Давида Бакрадзе.

Відповідно до нової конституції, повноваження та відповідальність у президента є, але вони незначні порівняно з тим, які мав Михайло Саакашвілі.

Георгій Маргвелашвілі, за освітою філософ, є колишнім ректором Грузинського інституту суспільних справ, а також займав пост міністра освіти в кабінеті Іванішвілі. Президент-філософ — четвертий глава Грузії та перший, який змінив свого попередника законним шляхом, без революції та перевороту, зауважує Бі-Бі-Сі.

В інавгураційній промові Маргвелашвілі сказав, що Грузія продовжить курс на зближення з ЄС і НАТО. «Громадянин Грузії, як особистість, є європейцем, невіддільною частиною західної цивілізації», — заявив він. В той же час, новий президент також зауважив, що країна готова «поглиблювати діалог із Росією», вирішуючи проблеми «на основі взаємної довіри».

Коментуючи утвердження на посаду свого соратника прем’єр-міністр Бідзіна Іванішвілі заявив, що з його інавгурацією «до Грузії прийшла справжня демократія». «У нас буде воістину європейський президент Георгій Маргвелашвілі», — додав Іванішвілі.

Утім, журналіст Міша ТАВХЕЛІДЗЕ зі скепсисом оцінює нового президента. «Впливати на політичну установку в Грузії йому буде складно (виходячи з нової конституції. — Ред.). Він не призначає уряд, не може ніяк на нього впливати тощо. Окрім цього, сам Маргвелашвілі — слабка фігура. Тому, я б не став чекати від нього якої-небудь активної політичної діяльності або спроби впливати на події», — сказав у коментарі «Дню» пан Тавхелідзе.

Новим прем’єром Грузії, який змінив на посту Іванішвілі, став Іраклій Гарібашвілі. Вчора його кандидатуру вже схвалив новий президент. Сам же Гарібашвілі представив свій кабінет, що складається з 17 міністрів.

«Нашому новому прем’єр-міністрові — трохи більше 30 років. Я б сказав, що він «ручний» політик Бідзіни Іванішвілі», — продовжує Міша Тавхелідзе. — Куди Бідзіна скаже, туди він і поведе. Самостійно, він навряд чи щось вирішуватиме. Протягом останнього року, коли він був міністром внутрішніх справ, у декого склалося враження, що для нього це все як якась гра. Насправді, Грузією управлятиме Бідзіна Іванішвілі — і неважливо, хто буде президентом, прем’єром».

Тим часом, за словами пана Тавхелідзе, особливої боротьби за спадщину Саакашвілі не буде. «Дуже важко буде пояснити, чому люди повинні жити гірше, ніж у попередні роки. На кадровому рівні ця боротьба йтиме (заміна старих людей новими). Бідзіна Іванішвілі навряд чи посміє почати кримінальне переслідування проти Саакашвілі. А тих, кого він хотів посадити — вже посадив», — резюмує журналіст.

«День» звернувся до політолога Ніки Чітадзе (Тбілісі) та головного редактора газети «Резонанси» Лаші Тугуші із запитанням: наскільки новий уряд Грузії буде впливовим і незалежним від Іванішвілі?

«ІВАНІШВІЛІ БУДЕ ПРАГНУТИ КЕРУВАТИ ПОЛІТИКОЮ»

Ніка ЧИТАДЗЕ, політолог:

— Вплив Маргвелашвілі на цьому етапі буде значно слабший з огляду на те, що згідно з поправкам до конституції інститут президента слабшає, вплив прем’єр-міністра і парламенту зростають. Гадаю, що основний політичний тягар буде сконцентрований саме в руках прем’єра. Президент вже не володітиме законодавчою ініціативою в парламенті, слабшає його роль у внутрішній і зовнішній політиці Грузії. Для підписання різних міжнародних угод йому буде потрібна підтримка уряду. Таким чином, у Грузії настає нова ера — напівпарламентська модель, коли президент обиратиметься загальним голосуванням.

Лідерство прем’єра Гарібашвілі залежатиме від того, наскільки пан Іванішвілі втручатиметься в політичні процеси. Можливо, він впливатиме на певні процеси. Якщо Гарібашвілі в цьому випадку вестиме більш незалежну політику, то він зможе поліпшити соціально-економічне становище в Грузії. У нього західна освіта і досвід роботи в керівних органах, зокрема у приватному і держсекторі — він був міністром внутрішніх справ Грузії. З другого боку, в цей час він перебував під впливом Іванішвілі і не можна сказати, що поліція була аполітичним органом.

Гадаю, що Іванішвілі всіляко намагатиметься керувати політикою, і це позитивно не впливатиме на політичні процеси в Грузії і на її інтеграцію до євроатлантичних структур.

На Саакашвілі чиниться певний тиск, і нова влада намагатиметься впливати на політичну діяльність головної опозиційної сили. Тому що останні вибори засвідчили, що Національний рух є головною опозиційною силою в країні. Тому для зниження його рейтингу вестиметься інформаційна війна. З другого боку, тиск не буде радикальним з огляду на той факт, що в рамках Вільнюського саміту Грузія повинна узяти певні зобов’язання. Якщо вона матиме відповідальність перед ЄС, то тиск буде послаблено, але з другого боку, чекаю певних проблем.

«МИ ЗВИКЛИ ЖИТИ БЕЗ ПОГАНОЇ СПАДЩИНИ, ЯКА ДІСТАЛАСЯ ВІД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ»

Лаша ТУГУШІ, головний редактор газети «Резонанси»:

— Незважаючи на те, що новий президент не має повноважень, які були в попереднього, він є членом політичної команди. Він не «старий» гравець — прийшов до влади після приходу «Грузинської мрії». Маргвелашвілі був міністром освіти, а до цього — ректором одного з вишів в Грузії. Зараз можна говорити лише формальні речі, тому що в нього немає великого політичного минулого. Він просто «гратиме» в команді «Мрії».

Іванішвілі має великий вплив на прем’єр-міністра і на інших членів команди. Я б не сказав, що Гарібашвілі буде «ручним» прем’єром. Треба подивитися, як вони працюватимуть. Проте сподіваюся, що робота піде в русло демократизації і модернізації, тому що роль парламенту посилюється. Його очільник вже сказав, що парламент не киватиме головою на пропозиції уряду. Гадаю, робота йтиме в такому руслі і буде можливість дивитися на політичні процеси тверезіше.

Щодо самого Іванішвілі, — це складне питання — яке місце він посяде після відставки. Ми сподіваємося, що політичні процеси будуть максимально відкритими. Це вже завдання грузинської демократії, аби закулісних ігор було якомога менше, а прозорості — якомога більше. Сподіваюся, що велику роль відіграє і громадянське суспільство, і мас-медіа. Незважаючи на те, що це нова ситуація для нас, у нас немає великого досвіду жити в демократії, але навіть всупереч цьому сподіваюся, наше суспільство здолає це. Ми будемо рухатися, розвиватися і йти далі.

Одне з надбань Михаїла Саакашвілі — велика фракція в парламенті, яка дуже активна. Там є досвідчені політики. Звісно, у Саакашвілі були як помилки, так і досягнення. Гадаю, ми не котимося назад. Ті досягнення, які були у нього, — залишаться.

Останній рік його влада була, скоріше, формальною, тому що він передав її урядові. Проте ситуація не змінилася — при Саакашвілі поліція не брала хабарів. Сьогодні ситуація така ж сама. Можна сказати, що ми звикли жити без поганої спадщини, яка дісталася від Радянського Союзу. Це, звичайно, досягнення Саакашвілі і його влади. Гадаю, ми зробили крок уперед, змінивши владу через ці вибори. Зараз ми бачимо нові завдання — поглиблення демократії і поліпшення економічної ситуації. Поки що великих зрушень в економіці не видно, але сподіваюся, що ті обіцянки, які перед виборами дала «Грузинська мрія», буде виконано, як і реформи, які вони обіцяли громадянам.