Завершення сирійського жаху

У сучасному світі важливішої, такої, що потребує нагального розв’язання проблеми, ніж необхідність закінчити війну в Сирії, не існує. Останні два з половиною роки були катастрофою для світу, стабільності й нашого відчуття гуманності. Жахливі картини невимовного, сумбурного насильства проти цивільного населення шокували світ. За останніми оцінками ООН, понад 100 тис. сирійців, зокрема й багато дітей, загинули в результаті дій злочинного режиму Башара Асада.

Зараз у прикордонних країнах перебувають понад два мільйони біженців, а в самій Сирії понад чотири мільйони переміщених осіб. Вбивства мирних протестувальників, обстріл житлових районів, страта солдатів, які відмовляються відкривати вогонь по земляках, а також використання хімічної зброї малюють картину режиму, що систематично порушує основні міжнародні моральні й правові норми.

Якщо світ втомився спостерігати, як триває кривава бійня, сирійський режим і його засоби гноблення слід усунути. Ганебне прийняття світовою спільнотою безкарності Асада та його прибічників є плямою на його совісті. Сумніви лідерів західних країн, бездушна, цинічна, гордовита підтримка Асада Росією та Китаєм є клеймом, яке вони вічно носитимуть. А підтримку режиму Іраном крім як військовим злочином не назвеш.

Нинішня безглузда метушня міжнародного контролю над хімічним арсеналом Асада була б забавною, якби не була настільки кричуще зрадницькою. Вона дозволила президентові США Бараку Обамі відступитися від своєї загрози військового втручання у відповідь на використання хімічної зброї, але, водночас з цим, вона також дозволила Асаду продовжити безжалісно й безглуздо вбивати своїх людей. Безглуздо вірити в те, що «імпровізований» коментар державного секретаря США Джона Керрі з приводу знищення запасів хімічної зброї Сирії був усім чим завгодно, тільки не добре від репетируваним виступом для Росії, щоб вона зіграла свою дипломатичну гру, позбавляючи США, таким чином, неприємностей.

Якщо світ, а особливо американці, вірить, що усунення хімічної зброї Асада покінчить з масовими вбивствами безневинних людей, жінок і дітей, які скоює його уряд, тоді вся видимість раціонального мислення, гуманітарної допомоги й шанування національних інтересів викинуті на вітер.

Щоб покінчити з кровопролиттям у Сирії, необхідно завадити Асаду використовувати свою смертельну машину у будь-який спосіб, зокрема й цільовими ударами по його об’єктах військово-повітряних сил і центрах командування й управління військами. Проте, незважаючи на публічні обіцянки Керрі забезпечити зброєю сирійську опозицію, а також на заяви Обами, що Асад має піти, Мартін Демпсі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США, оголосив, що Пентагон не має таких планів. Навіщо ж робити заяву, яка може принести лише розчарування й відчай жертвам, а злочинному режиму підбадьорення й втіху? Мені не зрозуміло, яким чином можна пояснити такі розбіжності.

Якщо ми продовжуватимемо відкладати військові дії, нам доведеться втрутитися з іще більшою силою, коли кривава бійня пошириться на Ліван, Ізраїль, Йорданію, Туреччину й Ірак. Насправді Ліван, що пережив відставку уряду Наджиба Мікаті, вже стоїть на межі громадянської війни, оскільки пряме втручання в справи Сирії Хезболли, лівійської довіреної особи Ірану, щоб запобігти поваленню Асада, загострило багаторічне сектантське напруження в країні. Прикладом є нещодавні атаки з використанням вибухових пристроїв, закладених у автомобілях у районі Бейрута, контрольованого Хезболлою, й на півночі Тріполі. Щоб закон і порядок взяли гору, Хезболла має бути нейтралізована, а сирійські наймані вбивці колишнього ліванського прем’єр-міністра Рафіка Харірі мають бути віддані в руки правосуддя.

Саудівська Аравія робить усе, що може, щоб допомогти. Королівство надає фінансову допомогу Лівії, щоб знову побудувати сильнішу й стабільнішу державу, а також зменшити вплив Ірану. Ми довго просували ідею роззброєння Хезболли, й ми надали уряду близько 1 мільярда доларів США фінансової допомоги й кредиту на покупку зброї для ліванської армії. І ми продовжимо допомагати в найближчі десять років. Але поки міжнародне співтовариство, зокрема Рада Безпеки ООН, не почне виконувати свої зобов’язання в Сирії, грошей недостатньо, щоб запобігти подальшому хаосу й знищенню.

Проект Синдикат для «Дня»

Туркі бен Фейсал аль-САУД — голова Центру досліджень та Ісламського навчання імені короля Фейсала, був генеральним директором спецслужб Саудівської Аравії з 1977 до 2001 р. і служив послом Саудівської Аравії у Великобританії та США