«Апокрифи»: стильне малювання
Галерея L-ART пропонує згадати про моральні цінності та сутність людського буття. Бо виставка з назвою-трактатом «Апокрифи» художника Яро слава Присяжнюка — не що інше, як філософія світосприйняття та спосіб візуального відтворення на полотні безликих архетипів. За словами самого художника, «Апокрифи» є лише спробою канонізувати загальнолюдські праобрази. Адже, як стверджує більшість психологів, вони існують у «колективному несвідомому», проте архетипи недоступні для безпосереднього сприйняття. Скажімо, людина завжди використовує такі поняття, як «любов», «дружба», «щастя», «горе», але вони не підлягають конкретизації та візуальному тлумаченню. Таке твердження спростовує художник Ярослав Присяжнюк, все-таки зробивши їх доступними у зображальній формі.
Майстер вдало створив зв’язок між невловимим архетипом та кольором. Кожному архетипу відповідає конкретний настрій, а отже, і колір. До речі, це і є основним принципом побудови експозиції: роботи розділені на три частини за трьома кольорами та трьома сюжетними мотивами.
Найбільшу увагу автор приділив гамі червоних кольорів, що інтуїтивно оцінюється людським мисленням як напруга, енергія, самодостатність, порив. Ці почуття відповідають стосункам закоханих, тому серія робіт — «Острів закоханих», «Закохані», «Сніданок закоханих» тощо — символічно виконані у яскравому червоному кольорі та його наближених відтінках. Хтось висловлюється про любов завдяки банальним образам із розряду «весна, квіти, море чи місячна ніч», а у Присяжнюка мотиви прості, яскраві, проте багатоасоціативні. Індивідуальне стильне малювання художника має своє продовження і у формі синього кольору — кольору подорожуючої людини, кольору пошуку нового сенсу життя. Або ще один аспект — синій колір може асоціювати людське уявлення про нескінченість того самого пошуку, неспроможність лише власними силами знайти власний щасливий фінал. Тому-то синій циклоп стоїть у своєму відгородженому синьому садку під повним місяцем, не розуміючи, що за межами його власної території існує інший світ. Третій, жовтий, колір визначає спокій, виваженість, зосередженість та потяг до самооцінки завдяки образу старої людини чи уявної «Моделі миру» — падіння голуба на тлі яскраво-жовтої Землі.
Отже, прості, на перший погляд, художні образи насправді розширюють межі асоціативного сприйняття живопису Присяжнюка і роблять ставку на індивідуальне трактування побаченого. «Апокрифи» для кожного відвідувача залишають власну варіацію як архетипу, так і розуміння мистецтва. Тож залишається прийти — і віднайти своє.
