Аукціон подій п.Хвостіва

ЗА ЗАГАЛЬНОГО РІЗНОБОЮ — ДО ФІНІШУ ПРИЙШЛИ ВСІ (72 у.о.)

Як і минулого року, шоу під назвою «Новорічне звернення Президента» порадувало як дорослих, так і дітей. Якщо минулого разу Леонід Данилович сидів кам’яною статуєю, то за рік він, мабуть, розслабився і цього разу пустував, майже як зайчик під ялинкою. Щоб випити келих шампанського, наостанок він вирушив у далеку дорогу, яку було знято окремою камерою. Сцена за динамічністю нагадала кращі чарлічаплінівські кадри. Але зараз я хочу поговорити не про це.

Після перших слів тронної промови я вирішив перемкнути телевізор на інший канал. Не дивно, що й там був Леонід Данилович. Дивним було інше, що він відставав від першого і лише починав заводити: «Шановні співвітчизники...»

Коли я натиснув на наступну кнопку, то третій Леонід Данилович взагалі лише зібрався говорити. А четвертий, виявляється, випереджав усіх трьох попередніх. Тобто, якщо щось не розчув, можеш увімкнути початок промови, якщо набридло — врубуй фінал. А хто хотів випити після завершення тосту Президента — міг зробити це багато разів.

У залежності від швидкості подачі Кучми в ефір, я склав такий рейтинг.

1. СТБ

2. «Інтер»

3. УТ-1 і УТ-2 (вони єдині передавали синхронно).

4. ТЕТ (дуже сильно відставав, зручний для конспектування).

«Гравіс» та ICTV не транслювали нацлідера зовсім. А більше кнопок на моєму «Електроні» не було. Можливо були й інші варіанти. Чи можна за цим рейтингом судити про ступінь вірнопідданства того чи іншого каналу? Важко сказати. З одного боку, ті хто квапився дати в ефір звернення Л.Д.К. — по ідеї, більш законослухняні. Але інші, які не поспішали — може задоволення розтягували. Тому оголошую вдячність усім — за доставлені веселощі.

ТАМПАКСИ ВИЯВИЛИСЯ КОРИСНІШИМИ ЗА ВАУЧЕРИ (50 у.о.)

Що таке приватизація? Це коли вирішили поділити великий державний пиріг на 50 мільйонів. Твоє право на шматочок чи швидше на крихту пирога закріпили папірцем під назвою «приватизаційний сертифікат» або «ваучер».

Ті, хто його отримали, мучилися впродовж багатьох місяців одним запитанням: «Куди його вкласти?!». Справа дійшла до того, що навіть з’явився непристойний анекдот, який підказував найнадійніше місце для його вкладення. Щось на зразок реклами «Тампаксів».

І ось офіційно приватизацію закінчено. На прес-конференції, присвяченій цій історичній події, керівникові Фонду держмайна Олександру Бондарю (Головному Приватизатору) було поставлене це запитання востаннє, куди ж саме він вклав свій ваучер? На що О.Бондар чесно відповів, що ні він, ні його родина нікуди не вклали свого ваучера. Бо особливого сенсу в цьому не бачили. Тобто, на дивіденди він не розраховує.

От тобі на! А народ же переживав. На початку ці золоті слова треба було сказати. Чергову ринкову реформу блискуче завершено. Хто був нічим — той став зовсім. А за інших — можете не турбуватися.

СПІВЧУТТЯ, ЯКЕ НІ ДО ЧОГО НЕ ЗОБОВ’ЯЗУЄ (10 у.о.)

Однак наша людина не турбуватися не може. Будь-яку чужу справу вона сприймає як свою. Особливо, якщо справа робиться десь якомога далі від нашої нещасної землі. Навіть у тій самій Америці. Жалісливому українцеві треба терміново заступитися за їхнього бідного президента з багатим сексуальним досвідом.

Маріуполець Микола Рябченко накатав обурливого листа на захист Білла Клінтона і направив його через Інтернет 29 сенаторам США. Секс-скандал у нього «викликав неприємне відчуття знущання натовпу над індивідуумом».

Написав наш Коля і заспокоївся. І зовсім уже, мабуть, не сподівався, що через добу всі сенатори йому дадуть відповідь. Ба більше, подякують за співчуття.

Це так уразило Миколу, що він вирішив «розповісти нашим політикам, чиновникам і депутатам, як треба реагувати на листи і скарги трудящих». Ось як треба!

Справді, чуйними виявилися американські власті до українського громадянина. Але це можливо тому, що він від них теж далеко. Наші власті, між іншим, донедавна так само дуже навіть переживали за долю негрів у США.

Результати попередніх торгів:

Лот №1 (92 у.о.) — про те, як Кабмін вирішив видавати пенсії у вигляді газу — придбали пенсіонери. Вони не могли його не придбати. Але при цьому пенсіонери присягнулися — щойно нагромадиться у них досить газу — вони почнуть на Кабмін газову атаку.

Лот №2 (75 у.о.) — про те, як колишня соціалістка Тетяна Задорожна, «наїхала» на лідера ПСПУ Н.Вітренко та ще пообіцяла, у разі чого, забезпечити Наталії Михайлівні струс мозку — придбала американська кінокомпанія «Колумбія Пінчерс» для зйомок «Термінатора-3». У перших фільмах роботи із друзів людини ставали її ворогами і намагалися знищити свого творця. Заокеанські продюсери вловивши схожі мотиви у стосунках Задорожна-Вітренко, збираються запропонувати їм головні ролі. «А оскільки справа стосується жіночих «розбирань», — сказав один з них, — третя серія обіцяє бути набагато жорстокішою, ніж перші дві. Хіба можуть якісь жалюгідні залізяки порівнятися за силою з двома прогресивними соціалістками».

Лот №3 (62 у.о.) — про те, як в Україні втомлене від податкової інспекції населення створило Асоціацію платників податків — придбав артист Олег Відов. Свого часу, аби продати американцям радянський мультфільм про Чіпполіно, він, щоб пояснити агресивність міського населення до Помідора і Лимона казав, що вони підняли податки. Тепер він збагнув, що пора для прокату мультфільму в такому вигляді настала і в нас.

Лот №4 (42 у.о.) — про те, як у суперечці між директором Інституту журналістики А.Москаленком і аспірантом із Соломонових островів у кого в країні вищий рівень розвитку Анатолієм Захаровичем, як останній аргумент на користь України, було сказано, що «у нас є київське «Динамо» — купила Ефіопія. Вони, щоб довести свій, ще вищий рівень, як контраргумент продемонстрували свого багаторазового чемпіона світу та Олімпійських ігор на стаєрських дистанціях.

Перший після нового року «Аукціон» вийшов у суботу, але в подальшому він буде, як звичайно, з’являтися по п’ятницях.