Чи можна «купити» зірку?

Людмила Карачкіна випадково зустрілася зі «своїм героєм» у Севастополі на Графській пристані, куди Микола Дроздов прибув на екскурсію з учасниками телекінофоруму «Разом», що відбувався у вересні в Ялті. І буквально наступного дня Людмила Карачкіна надіслала до Міжнародного планетного центру обгрунтування з точними даними телеведучого. «Ім’я Дроздова для мене дуже багато значить, — підкреслила науковий співробітник зіркового відділу КрАО. — Його передача — це не просто перелік тварин, їхній опис, це — любов, романтизм».

Зі слів Людмили Карачкіної, планета № 18334 рухається по орбіті, близькій до кругової, між Марсом і Юпітером, та належить до головного пояса астероїдів. У цій області обертаються близько 97 відсотків усіх відомих малих планет Сонячної системи. «Вони спокійні та рухаються по дуже стійких орбітах», — сказала вона. Планету, яка незабаром отримає ім’я «Дроздов», уже спостерігали в Японії, США… Як тільки Міжнародний планетний центр затвердить ім’я, Людмила Карачкіна відразу ж повідомить про це Миколу Дроздова та вручить йому свідоцтво.

Наступного року астрофізик Людмила Карачкіна відзначатиме 30-річчя своєї трудової діяльності у Кримській астрофізичній обсерваторії. Половину цього строку вона віддала вивченню малих планет та всього відкрила 125 планет, які тепер носять імена художників, поетів, письменників, математиків, фізиків. Першу свою планету, відкриту в 1980 році, Людмила Карачкіна назвала на честь бахчисарайського хірурга Олександра Філіпенка, який врятував від смерті її чоловіка. Нині вона займається вивченням подвійних астероїдів.

Про практику надання імен зіркам та іншим об’єктам космосу ми попросили розповісти наукового секретаря Кримської астрофізичної обсерваторії Надію Шаховську:

— Це дуже популярна сьогодні тема: як дати зірці своє ім’я? До модної нині практики «купувати» собі право назвати своїм іменем зірки та малі планети, астрономи з КрАО ставляться поблажливо, як до зрозумілої людської слабкості. Та мені, признатися, ця тема останнім часом добряче набридла, бо купувати собі ім’я на небі астрономи вважають не зовсім достойним заняттям. З другого боку, надання зіркам (чого в КрАО не роблять) чиїхось імен певним чином схоже на просте шарлатанство: по-перше, у повсякденній науковій практиці вчені користуються первинними номерними позначеннями зірок, по-друге, «людське» ім’я зірки зазначатиметься тільки в одному атласі, в інших зірку називатимуть, як і прийнято астрономами, на зразок Альфа Центавра, наприклад.

До Кримської астрофізичної обсерваторії часто надходять звертання від людей, які хотіли б «купити» для себе чи своїх друзів назву зірки.

Деякі комерційні організації справді роблять населенню за помірну плату такі послуги. Проте з усією відповідальністю можна стверджувати, що надання імен небесним об’єктам таким чином не має жодної офіційної сили, і жодна наукова астрономічна установа цим не займається.

Найяскравіші зірки мають традиційні, переважно арабські, імена, які їм дали ще в ті часи, коли люди зі страхом і захопленням дивилися на небо неозброєним оком, і про такі комерційні операції їм і не спадало на думку. Згодом яскравим зіркам давали позначення чи номера відповідно до каталогів. Одна і та ж зірка може мати кілька десятків таких номерів і позначень, фахівець із них уже може зробити перші висновки про місце розташування зірки на небі, про деякі її властивості та відшукати потрібні йому дані про неї у відповідному каталозі. У жодних каталогах, затверджених Міжнародним Астрономічним Союзом, «куплені» назви не фігуруватимуть, і ніхто їх надалі згадувати не буде. Ці ж правила поширюються і на імена зіркових скупчень та галактик.

А у КрАО дають імена малим планетам, яких тутешні астрономи мають у запасі ще кілька сотень. Це чесніше, оскільки назви малих планет реєструються тільки в одному Міжнародному центрі в США, хоч знову ж вчені навряд чи користуватимуться купленим вами іменем, використовуватимуть номерне каталожне ім’я. У світовій практиці ім’я небесному об’єкту має право дати його першовідкривач за своїм бажанням. Нині це зазвичай відбувається найчастіше на знак вдячності за благодійницьку допомогу обсерваторії. Нещодавно, наприклад, кільком малим планетам дали імена тих людей, хто подарував обсерваторії мікроавтобус, комп’ютерний клас місцевій школі. До речі, найперше ім’я, надане астрономами КрАО, — мала планета «Мальцовія» — на честь Мальцева, який подарував інструменти та земельну ділянку під майбутню обсерваторію.

Найменування малих планет — процес тривалий. Спочатку відкриття нової планети повинні підтвердити інші вчені, їй дають цифрове ім’я, і вже після цього першовідкривач може дати «людське» ім’я своєму відкриттю, але треба зачекати, поки його зареєструють у Світовому центрі та отримають сертифікат.

Найбільш численні протягом останніх десятиріч відкриття малих планет — астероїдів. (Примітка: астероїди або малі планети — це тіла неправильної форми, що обертаються навколо Сонця, в основному між орбітами Марса та Юпітера. Найбільший із них досягає 1000 кілометрів у поперечнику, але більшість має значно менші розміри. Це «будівельне сміття», що залишилося з тих часів, коли формувалися великі планети). І за традицією, понад 200 років, із часів перших відкриттів цих об’єктів, крім постійного номера кожній малій планеті привласнюють й ім’я. Першовідкривачу надають право це ім’я запропонувати… Далі це ім’я затверджує спеціальний міжнародний комітет, що складається з 13 астрономів із різних країн. Цей комітет обирають кожні три роки. До назви, запропонованої першовідкривачем, висувають прості вимоги. Нова назва не повинна повторювати назви інших астероїдів, легко вимовлятися і не бути дуже довгою. На честь діючих політиків та військових можна називати астероїди тільки через сто років після їхньої смерті. Не заохочуються назви з явно рекламною метою. Тільки у разі одностайної згоди всіх 13 членів комітету назву затверджують і публікують у відповідному циркулярі, супроводжують короткою анотацією. Після цього назва вважається затвердженою і використовується в астрономічній літературі.

У списках назв малих планет імена наших співвітчизників і географічні назви території СНД зустрічаються досить часто. Переважно ці астероїди було відкрито в Кримській астрофізичній обсерваторії, оскільки на всьому просторі СНД тільки у цій обсерваторії багато років планово проводять спостереження за цими об’єктами. До липня 2001 року імена отримали 1245 малих планет, відкритих у Криму, що становить понад 10 відсотків від загальної кількості планет, відкритих у світі. З 1963 року керує цією групою, до якої у різні роки входило від трьох до п’яти співробітників, провідний науковий співробітник, доктор фізико- математичних наук, Микола Степанович Черних.

Першу малу планету, відкриту в 1913 році в Криму тоді початківцем астрономом Г. Неуйміним, останній назвав «Симеїза» на честь курортного селища Симеїз, поблизу якого тоді містилася обсерваторія. Тепер у списках імен малих планет представлено понад двадцять назв кримських місць.

Другу відкриту в Криму малу планету астроном Г. Неуймін назвав «Мальцовія» на честь симеїзького любителя астрономії Миколи Сергійовича Мальцова, який у 1908 році «подарував» свою любительську обсерваторію Російської Академії Наук і тим самим заклав основу сьогоднішньої Кримської астрофізичної обсерваторії.

Тут слід зазначити, що в світовій астрономічній практиці добродійність широко поширена й астрономи на неї відгукуються назвами обсерваторій, телескопів й… іменами малих планет. Так, найбільші телескопи в США носять імена мільйонерів, які фінансують їхнє будівництво чи виконання на них наукових програм. А в дев’яності роки одну з відкритих у Криму планет названо на честь мільйонера Джорджа Сороса, який у найважчі часи для нашої вітчизняної науки надав ученим значущу підтримку, підкреслила для читачів «Дня» науковий секретар Кримської астрофізичної обсерваторії Надія Іванівна Шаховська.