Дорослі ігри... в солдатики

У Кам'янці-Подільському пройшов II Міжнародний військово-історичний фестиваль Terra Heroica.

Реконструктори — так називають себе люди, які відтворюють з документальною достовірністю історичні події минулого, — не випадково вибрали це невелике містечко у Хмельницькій області. Знаменита Стара фортеця, мощені булижником вулиці старого міста краще за будь-які декорації відтворюють дух епохи Богдана Хмельницького, відчути яку побажали цього разу українські, польські, чеські й російські реконструктори.

З початку битва розігрувалася на мосту: козаки, штурмуючи фортецю, рубалися шаблями з поляками, які оборонялися, стріляли по ворогу з арбалетів і гармат. Пороху не жаліли — використали всі 700 кг спеціально привезеного для «іграшкових боїв». А наступного дня військові дії перемістилися у фортецю — показали епізод з життя Кам'янця 1672 року: «бунт» гарнізону проти невиплати «жолда», бій у цитаделі Старої фортеці, примирення, а потім банкет. До речі, їжа на банкеті, як і чорний порох у гарматах, були не бутафорськими, а справжніми. Узагалі, найголовнішою умовою гри реконструкторів є повна відповідність добі: сюжету, подій, що розігруються, зброї, екіпіровки. Костюми учасників фестивалю зшиті з натуральних тканин, які використовувалися в XVII столітті (один комплект ґудзиків на мундирі такого воїна коштує від $100 до $500). Шаблі, гармати, арбалети, мушкети виготовлені сучасними майстрами, але у точній відповідності до оригіналів, і створені за старовинними технологіями. За спеціальними ескізами з натуральної шкіри шиється в приватних майстернях взуття. Наприклад, костюм польського каштеляна Томаша Шаєвського коштує майже $10 тисяч, приблизно у стільки ж обійшлася йому і накидка з гепарда.

Якщо на Заході реконструкція — це хобі представників середнього класу, то в нашій країні ним захоплюються в основному менеджери середньої й вищої ланки. Найбільш фанатичні реконструктори їздять за тканинами й амуніцією до Лондона, де із захоплення для зовсім не бідних людей давно вже зробили індустрію послуг, відкривши спеціальні магазини, ательє і збройові майстерні.

Так, мистецтвознавець за освітою й журналіст за професією Катя Липа вважає, що їй ще пощастило — костюми для неї та її 15-річного сина Павла, також «хворого» на реконструкційні бої, шиє за малюнками з підручників історії її мама. Щоправда, тканини потрібні лише натуральні — оксамит, льон, вовна, плетені мережива... І тут українських шанувальників історії виручають секонд-хенди. «Траплялося, — розказує Катя, — що з лав реконструкторів виганяли людей, які припускалися в одягу карнавальності — шили костюми зі штучних тканин, прикрашали їх невідповідними тій добі деталями».

Крім підручників з історії, інформацію для відтворення потрібної епохи реконструктори черпають з картин художників, які жили в епоху Гетьманщини.

— Військово-історичні фестивалі дуже популярні в європейських країнах і США, — розказує один з організаторів фестивалю Terra Heroica, керівник «Київського реєстрового козацького полку», художник Олекса Руденко. — В Україні існує ряд груп реконструкторів, які беруть участь у цих фестивалях. Тому нас більше знають за кордоном, чим удома. Terra Heroica — перший в Україні військово-історичний фестиваль європейського рівня. І хоча в Україні багато міст, які могли б стати місцем проведення подібного фестивалю, розуміння й підтримку ми знайшли в Кам'янці-Подільському.

Коли на прес-конференції мера міста Олександра Мазурчака запитали, чи потрібен фестиваль місту, то почули у відповідь беззаперечне : «Так!»

— Завдяки таким фестивалям про місто дізнаються у світі, збільшується потік туристів і потік інвесторів, — вважає мер. — Уже зараз у Кам'янці- Подільському будується 12 нових готелів, а в старому місті зводиться 80 нових будинків у старовинному стилі, де розміщуватимуться кафе, сувенірні магазини, антикварні лавки — необхідні атрибути для туристичної Мекки, якою, сподіваюся, скоро й стане Кам'янець-Подільський.

На підтвердження цих слів у перший день фестивалю в місті відбулася ще одна знаменна подія — була підписана угода про співпрацю Кам'янця-Подільського та італійського міста Понте Ламбро (провінція Мілана). Ще раніше подібні угоди були підписані з містами Польщі й Словаччини. Мер Понте Ламбро Андреа Катанео з великою цікавістю спостерігав за ходом віртуальних боїв, особисто знімаючи все на відеокамеру. «У нас в Італії багато людей захоплюється реконструкцією, — сказав Андреа Катанео. — Гадаю, було б непогано, якби наступного року в битві за Стару фортецю брали участь італійці, а туристи з Понте Ламбро стежили за ходом боїв зі стіни фортеці».

Олекса Руденко пообіцяв подумати про новий сценарій бою. А місцеві історики тут же підказали реконструкторам свій варіант: існує гіпотеза, що Кам'янець-Подільський був заснований Римською імперією і виконував роль її форпосту. Так це чи ні — доводити вченим. Але яким би не був підсумок наукових досліджень, він жодним чином не може погіршити партнерські відносини європейських міст.