Любов і терор

Цей фестиваль по-своєму особливий. Мабуть, його можна вважати своєрідною професійною майстернею. Програма «Українських альтернатив» передбачає тематичну репрезентацію відомих картин світового кінематографа з подальшим обговоренням побаченого та виданням солідної теоретичної праці.

Як розповів автор і керівник проекту Олександр Рудковський, спроби віднайти ідентичність національного кіно в європейських контекстах розпочалися в Україні ще в середині 90-х років минулого століття. Тоді Спілка кінематографістів уперше провела низку акцій, що об’єднали в собі тематичний перегляд вітчизняної та зарубіжної кінокласики, і підсумкові «круглі столи». На них запрошувалися авторитетні представники української гуманітарної еліти. І не лише з числа кінематографістів, але й письменники, вчені, громадські та релігійні діячі, які в живій бесіді розмірковували над традиціями та перспективами вітчизняного кіно. Як відзначалося в день відкриття нинішнього четвертого фестивалю, основна мета цих дискусій — колективне осягнення як естетичних, так і соціальних проблем, вирішення яких приведе до відродження пострадянського українського кінематографа як шанованої у світі галузі мистецтва. Інакше кажучи, «мозковий штурм» наших інтелектуалів спрямовувався на створення теоретичної моделі українського кіно. Так, на перших трьох фестивалях обговорювалися теми: «Історія й гра», «Містерія плоті: перспективи українського фільму «про це», «Аутсайдер як (не) можливий герой українського фільму», «Жах» як феномен національної екранної культури», «Містика та релігія на екрані — фантазія та віра людей» та деякі інші. Матеріали цих дискусій сьогодні видано двотомником «Українське кіно: ідентификація у часі» та «Українське кіно: євроформат» (К., Альтерпрес, 2003).

Четвертий фестиваль- майстерня «Українські альтернативи» приурочено до православного свята Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Він присвячений одвічній темі любові та ненависті, яка нерідко знаходить прояв як терор — проблемі сьогодні особливо наболілій. Фестивальний показ відкрив фільм «11 вересня», який уже став культовим. Він об’єднує в собі 11 сюжетів про трагічні події в США 2001 року, зняті одинадцятьма кінорежисерами світу. До програми включено нові фільми, які вже стали класикою, такі, як «Страсті Христові» Мела Гібсона, «Невідворотність» Гаспара Ное, «Мрійники» Бернардо Бертолуччі, «Олігарх» Олексія Росича та інші.

Завершився фестиваль за «круглим столом» експертів на тему нинішнього фестивалю «Любов і терор: c’est la vie?» Залишається загадкою, що мали на увазі організатори, коли поставили в кінці відомої ствердної фрази знак питання. Напевно, небажання миритися з її банальністю. Насправді французькою надія та бажання засумніватися в невідворотності того, що відбувається, звучить «est-ce la vie?». Сподіватимемося, що саме ця думка стане ключовою в черговому підсумковому вже третьому томі матеріалів роботи фестивалю, який вийде під назвою «Українське кіно: збираючись із Духом».